Рішення

від 04.08.2014 по справі 910/10981/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/10981/14 04.08.14 За позовом          управління державної служби охорони при ГУ МВС України у м. Києві до           товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Інфотайм-принт” про                    стягнення 1  410,00 грн. Суддя Блажівська О.Є. Представники сторін від позивача                    не з'явився від відповідача          не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Управління державної служби охорони при ГУ МВС України у м. Києві звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Інфотайм-принт” про стягнення 1  410,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1  410,00 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/10981/14 та призначено її до розгляду на 23.07.2014 р. У судовому засіданні представник позивача надав суду усні пояснення по справі та надав витребувані ухвалою суду документи.           Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.           Враховуючи неявку представника відповідача та невиконання вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 04.08.2014 р. на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. 04.08.2014 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла банківська довідка про рух коштів по рахунку позивача. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 27.05.2014 року наявний у матеріалах справи). Згідно із абз. 3 п. 3.9.1  постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”  в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі  ст. 75 ГПК України  розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами. Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд - ВСТАНОВИВ: 01.09.2007 р. між управлінням державної служби охорони при ГУ МВС України у м. Києві (далі - виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Інфотайм-принт” (далі - замовник) було укладено договір № 107-Доб/2007/Сол на надання послуг охорони майна (далі - договір). Відповідно до п. 2.1 замовник доручив, а виконавець зобов'язався здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. Згідно з п. 3.2. оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 20-ого числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі, місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок виконавця. До закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, які останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати та один повернути виконавцю (п. 3.5.). Пунктами 5.1.1 та 5.2.2 визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати охорону майна замовника, що знаходиться на об'єкті, у відповідності до умов цього договору, а замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за цим договором. Пунктами 9.1 та 9.2 договору встановлено, що даний договір набирає чинності з 01.09.2007 р. та є чинним протягом дванадцяти місяців. Договір поновлюється на строк, встановлений п. 9.1. якщо жодна із сторін не менше ніж за 15 днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення договору не обмежується. На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу  послуги з охорони майна  на загальну суму 1  410,00 грн., на підтвердження чого надано акти  прийому-здачі виконаних робіт/послуг № С4-0000748    від 28.02.2014 р., № С4-0001364    від 31.03.2014 р.,         № С4-0001956 від 30.04.2014 р. Виконавець направив на адресу замовника претензію з вимогою сплатити заборгованість. Однак, зазначена претензія залишилася без задоволення. Так, даний договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями  глави 63 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст.  173,  174,  175 Господарського кодексу України, ст. ст.  11,  202,  509 Цивільного кодексу України, і згідно  ст. 629 Цивільного кодексу України  є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1  ст. 173 Господарського кодексу України  визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За приписами ч. 1  ст. 901 Цивільного кодексу України  за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до  ст. 978 Цивільного кодексу України  за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату. Договором передбачено, що до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акту приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати один примірник акту та повернути його виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення. Наявні в матеріалах справи Акти підписані представниками та скріплені печатками сторін без будь-яких зауважень. Частиною 1  статті 903 Цивільного кодексу України  передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 1  ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у збов'язанні встановлений    строк    (термін)    його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, з урахуванням положень  ч. 1 ст.  530 Цивільного кодексу України  та п. 3.2 Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем послуг мало виконуватися щомісячно до двадцятого числа поточного місяця. Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем. Згідно зі  ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до  ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 Цивільного кодексу України  передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог  Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як визначено абзацом 1 ч. 1  ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 1  410,00 грн. Пункт1  ст. 612 Цивільного кодексу України  визначає, що боржник    вважається    таким, що  прострочив,    якщо    він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його    у    строк, встановлений договором або законом. Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання. Відповідно до  ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1  410,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом. Згідно з  ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до     ст. 49 ГПК України     судовий збір покладається на відповідача. Враховуючи викладене, керуючись статтями     4,     49,     82-85 ГПК України, суд              ВИРІШИВ: 1.     Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Інфотайм-принт” (03083, м. Київ, пров. Моторний, 17, код 30020670) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, код 08596920) 1  410 (одну тисячу чотириста десять) грн. 00 коп. основного боргу, 1  827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Повний текст рішення складено: 11.08.2014 р.           Суддя                                                                                О.Є. Блажівська