Рішення

від 19.08.2014 по справі 910/12281/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12281/14 19.08.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек КАТРІН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіфія-Транс"

про стягнення 11 769,13 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Ковтун H.B. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення 10 000,00 грн. основної заборгованості, 795,16 грн. збитків, завданих інфляцією, 73,97 грн. 3 % річних, 900,00 грн. пені, за договором № 11/14П доручення на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів в міжнародному сполученні від 11.02.2014р., а також 3000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

25.07.2014р. до суду надійшло клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи (Акт від 25.07.2014р.) та розгляд справи за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 19.08.2014р. представник відповідача подав документи по справі та письмовий відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, вказує, що термін здійснення оплати за отриману послугу перевезення вантажу не наступив, оскільки позивачем не виконано умов договору щодо надання документів, які є підставою для здійснення перерахунку коштів за виконані послуги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2014р. між позивачем (перевізник, довіритель за договором) та відповідачем (експедитор, повірений за договором) був укладений договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів в міжнародному сполученні № 11/14 П від 11.02.2014р., відповідно до якого перевізник доручив, а експедитор прийняв на себе зобов'язання знайти за дорученням перевізника, але від імені і за рахунок замовника завантаження для виконання перевезення вантажів автомобільним транспортом перевізника в міжнародному сполученні, тобто експедитор є довіреною особою перевізника.

Згідно п.2.3 договору, конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в разовому замовленні, яке експедитор висилає перевізникові після узгодження. Замовлення-заявка є невід'ємною частиною договору і має однакову з ним юридичну силу.

Відповідно до положень п.5.3, перевізник приступає до виконання своїх зобов'язань після отримання від експедитора письмової заявки і підтверджує це зі свого боку у письмовій формі факсом.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

У пп.7.1, 7.2 договору визначено, що розрахунки по перевезеннях експортно-імпортних вантажів, як по території України, так і по території іноземних держав, виконуються експедитором по договірних ставках, вказаних в заявці. Розрахунок виконується в гривнях у безготівковій формі протягом 20 банківських днів після надання оригіналу CMR, рахунку, податкової накладної і акту виконаних робіт. Перевізник доручає експедиторові стягувати із замовника суми фрахту за перевезення і інші послуги, пов'язані із перевезенням вантажу, такі, що належать перевізникові, і перерахувати ці суми на рахунки перевізника. Оплата перевізникові за перевезення вантажів здійснюються експедитором за рахунок коштів замовника в гривнях.

За заявкою б/н від 03.03.2014р. відповідач замовив позивачу перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом Польша - Україна, дата завантаження - 07.03.2014р., строк доставки - 3-4 дні, сума фрахту і форма оплати: 10 000,00 грн. по безготівковому розрахунку протягом 1-2 днів після оригіналів документів.

Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що позивач за заявкою б/н від 03.03.2014р. на підставі CMR № 000366 , виписаної вантажовідправником, підписаної водієм, засвідченої вантажоодержувачем, надав обумовлені договором послуги, виконавши перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом Польща - Україна, про що складено двосторонній акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-119 від 12.03.2014р. та рахунок-фактури № СФ-119 від 12.03.2014р. на суму 10 000,00 грн. вартості транспортних послуг.

Відповідач у позовній заяві вказує, що всі необхідні документи (оригінали) для оплати вартості послуг були надіслані на адресу відповідача рекомендованим листом 14.03.2014р. та отримані останнім 17.03.2014р., що підтверджується фіскальним чеком поштового відділення № 6271 від 14.03.2014р., підписом представника від ТОВ «Скіфія-Транс» «Стрелковская» 17.03.2014р. у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач отримані послуги за заявкою від 03.03.2014р. по договору не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість на суму 10 000,00 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті послуг перевезення 08.05.2014р. позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу за вих.. № 56 на суму 10 000,00 грн. фрахту, яка залишилась останнім без реагування.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Судом встановлено, що з урахуванням погоджених сторонами умов оплати фрахту: протягом 1-2 днів після оригіналів документів та отримання відповідного пакету документів відповідачем - 17.03.2014р., строк оплати настав не пізніше 19.03.2014р.

Доказів здійснення відповідачем оплати суми 10 000,00 грн., в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Пунктом 7.3 договору визначено, що в разі невчасної сплати експедитор сплачує перевізникові пеню у розмірі 0,1 % від суми платежу за кожен день прострочення

Позивачем нараховано 900,00 грн. пені за період з 20.03.2014р. по 16.06.2014р. прострочення строків оплати.

З розрахунку позивача вбачається, що нарахування пені на суму 900,00 грн. було здійснено за 90 днів прострочення у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення згідно п.7.3 договору.

У пункті п.2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деяк питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Таким чином заявлені до стягнення 900,00 грн. пені за період з 20.03.2014р. по 16.06.2014р. у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення після перерахунку задовольняються судом у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за період з 20.03.2014р. по 16.06.2014р. на суму 420,55 грн., виходячи з розрахунку:

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10000 20.03.2014 - 14.04.2014 26 6.5000 % 0.036 %* 92.60 10000 15.04.2014 - 16.06.2014 63 9.5000 % 0.052 %* 327.95

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 73,97 грн. 3% річних за період з 20.03.2014р. по 16.06.2014р.та 795,16 грн. інфляційних втрат за період з 20.03.2014р. по 31.05.2014р. після перевірки правильності нарахування задовольняються частково на суму 73,15 грн. річних та 722,54 грн. інфляційних втрат, згідно розрахунків:

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 10000 20.03.2014 - 16.06.2014 89 3 % 73.15

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 20.03.2014 - 31.05.2014 10000 1.072 722.54 10722.54

Заперечення відповідача не приймаються до уваги, оскільки повністю спростовуються наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 10 000,00 грн. основного боргу, 420,55 грн. пені, 73,15 грн. 3% річних, 722,54 грн. інфляційних втрат. В решті позову належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Позивачем заявлено клопотання про покладення на відповідача витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 3000,00 грн. відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Так, відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 16.01.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

В якості доказів понесення вказаних витрат представником позивача надано договір про надання послуг адвоката № 1/06-2012 від 12.06.2014р., укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_2, рахунок на оплату на суму 3000,00 грн., акт здачі-приймання виконаних послуг (робіт) від 16.06.2012р., копію свідоцтва ОСОБА_2 на право на заняття адвокатською діяльністю.

При цьому доказів, що підтверджують оплату адвокату ОСОБА_2 наданих послуг за актом від 16.06.2014р. по договору № 1/06-2012 від 12.06.2014р. та понесення позивачем відповідних витрат на суму 3000,00 грн. суду не надано.

За таких обставин, клопотання про стягнення з відповідача 3000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката задоволенню не підлягає у зв'язку з безпідставністю та недоведеністю понесення вказаних витрат.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-86 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіфія-Транс" (01033, м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 53/80, код ЄДРПОУ 31303651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек КАТРІН" (33025, м.Рівне, вул.. Шпуденко, буд. 22, код ЄДРПОУ 37614010) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 420 (чотириста двадцять) грн. 55 коп. пені, 73 (сімдесят три) грн. 15 коп. 3% річних, 722 (сімсот двадцять дві) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 1741 (одну тисячу сімсот сорок одну) грн. 17 коп. судового збору.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

2. В решті позову відмовити.

Суддя О.М. Ярмак