Рішення

від 11.08.2014 по справі 915/825/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ====================================================================== РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  11 серпня 2014 року                                                 Справа №  915/825/14   Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С., при секретарі судового засідання: Пірон О.С. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився            розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Транспортно-експедиційної фірми «TRANS AG» (40013, м. Суми, вул. Лядова, 37/2, код ЄДРПОУ 23820543) до відповідача: Приватного підприємства «Транспорт-Сервіс» (54055, м. Миколаїв,  вул. Потьомкінська, 121, код ЄДРПОУ 36099641) про: стягнення 45000 грн., -     Суть спору: Транспортно-експедиційна фірма «TRANS AG» звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Транспорт-Сервіс» 45000 грн. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором транспортного експедирування №200214 від 20.02.2014р. в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг. 07.07.2014р. за вх.№12480/14 та 11.07.2014р. за вх.№12903/14 позивач надав до суду додаткові документи. У судове засідання 11.08.2014р. представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 16.06.2014р. та від 11.07.2014р. Відповідач у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 16.06.2014р. та від 11.07.2014р., які повернулись до суду з відповідними відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання». При цьому відповідні ухвали суду направлялись відповідачу за його юридичною адресою - адресою його реєстрації. Водночас слід враховувати, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. При цьому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Така ж правова позиція викладена і у п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р.     №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році». Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції». Враховуючи вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. За таких обставин господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін в порядку ст. 75 ГПК України - за наявними матеріалами справи. Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши матеріали справи, господарський  суд встановив:    З наявних матеріалів справи вбачається, що 20.02.2014р. між Приватним підприємством «Транспорт-Сервіс» (Експедитор, відповідач) та Транспортно-експедиційною фірмою «TRANS AG»  (Перевізник, позивач) укладений договір транспортного експедирування №200214, за умовами якого Перевізник зобов'язується від свого імені та за рахунок коштів Експедитора здійснювати комплекс робіт з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом в міському, міжміському та міжнародному сполученні, а Експедитор зобов'язується оплачувати ці послуги. Згідно з п.1.3 договору Експедитор пред'являє, а Перевізник приймає замовлення до перевезення вантажу на підставі транспортної заявки, яка є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п.3.1 договору Експедитор зобов'язаний своєчасно направляти Перевізнику заявки на надання транспортних засобів, підписані відповідними особами та завірені печаткою із зазначенням: - дати планованого відвантаження; - адреси завантаження/відвантаження; - найменування, кількості ваги та габаритів вантажу; - типу рухомого складу; - адреси проведення митного оформлення при завантаженні та розвантаженні вантажів; - суми фрахту, форми та строків оплати наданих послуг; - індивідуальні особливості перевезення конкретного вантажу (при необхідності); - інших відомостей для організації конкретного перевезення. Транспортна заявка до договору може бути надана Експедитором за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти, з обов'язковим наступним надісланням оригіналу поштою або особистим врученням під розпис уповноваженій особі Перевізника. До моменту отримання оригіналу підписаної заявки, Сторони керуються п.10.8 даного договору. Заявка повинна бути підписана уповноваженими особами особисто або за допомогою факсиміле, містити відбитки печаток Перевізника та Експедитора. Пунктом 3.3 договору передбачено, що Експедитор зобов'язаний своєчасно оплачувати вартість перевезення та послуг Перевізника у відповідності до даного договору та інших умов, вказаних в заявці. Згідно з п.3.8 договору Експедитор зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані Перевізником послуги. Відповідно до п.5.2 договору сторони домовились, що факсимільні або електронні копії цього договору, як і інших документів в рамках цього договору мають юридичну силу нарівні з оригіналами до заміни їх на оригінали. За п.5.3 договору деталізація окремих умов цього договору наводиться в транспортних заявках Експедитора, засвідчених підписами обох сторін, після чого вони є невід'ємною частиною цього договору. Згідно з п.п. 6.1, 6.2, 6.4 договору оплата здійснюється на підставі Перевізника, згідно строків, узгоджених в транспортній заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору. Якщо строки оплати не були додатково обумовлені в транспортній заявці, Експедитор повинен розрахуватись з Перевізником протягом трьох банківських днів з моменту надання Перевізником факсимільних або електронних копій товарно-транспортної накладної, рахунку, акту виконаних робіт. Здача-приймання послуг за даним договором підтверджується актом виконаних робіт, підписаним сторонами, із зазначенням загальної суми послуг. Розділом 9 договору передбачено, що останній діє з моменту його підписання сторонами протягом одного року. У відповідності п.10.8 договору сторони домовились, що в процесі виконання цього договору можуть обмінюватися інформацією та документами за допомогою факсового, телефонного зв'язку, а також через електронну пошту. Такі копії документів мають юридичну силу до моменту обміну їх оригіналами. В матеріалах справи наявна заявка №1 від 20.02.2014р. до договору транспортного експедирування №200214 від 20.02.2014р., яка за твердженнями позивача надана йому відповідачем електронною поштою на здійснення перевезення вантажу за договором. На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем надано відповідачу послуги на суму 90000 грн., надання яких підтверджується підписаними позивачем міжнародною товарно-транспортними накладними CMR A №454010 та CMR А №454020. На оплату послуг позивачем виставлено відповідачу рахунок №16 від 24.02.2014р. на суму 90000 грн., який частково оплачений відповідачем на суму 45000 грн., що підтверджується банківською випискою від 25.02.2014р. За твердженням позивача, відповідачу направлявся Акт виконаних робіт від 22.03.2014р. на суму 90000 грн., який відповідачем не підписаний та на адресу позивача не повернувся. 18.04.2014р. позивач направив відповідачу лист-вимогу №110 від 15.04.2014р. про необхідність сплати боргу в сумі 45000 грн., підписання Акту виконаних робіт від 22.03.2014р. та Акту звірки взаємних розрахунків від 14.04.2014р., який залишений відповідачем без відповіді та задоволення. Невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом. Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України). Згідно з ч.1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. З наявних матеріалів справи вбачається виконання позивачем своїх договірних зобов'язань в частині здійснення комплексу робіт з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом на суму 90000 грн. Водночас матеріали справи свідчать про те, що відповідач своїх договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 45000 грн. Іншого відповідачем не доведено. За таких обставин позовні вимоги Транспортно-експедиційної фірми «TRANS AG» про стягнення з відповідача 45000 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - В И Р І Ш И В: 1. Позов Транспортно-експедиційної фірми «TRANS AG» задовольнити повністю. 2. Стягнути з Приватного підприємства «Транспорт-Сервіс» (54055, м. Миколаїв,  вул. Потьомкінська, 121, код ЄДРПОУ 36099641) на користь Транспортно-експедиційної фірми «TRANS AG» (40013, м. Суми, вул. Лядова, 37/2, код ЄДРПОУ 23820543) 45000 (сорок п'ять тисяч) грн. боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.    Повне рішення складено 18 серпня 2014 року.                 Суддя                                                                                 Ю.С. Бритавська