Рішення

від 05.08.2014 по справі 752/9138/14-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9138/14-ц

Провадження № 2/752/3878/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.08.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитити та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що сторони по справі перебувають в зареєстрованому шлюбі з 04 серпня 2012 року. У сторін у справі є малолітня дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сімейне життя склалося невдало у зв'язку з несумісністю характерів сторін. Зазначені обставини призвели до негативного ставлення сторін одне до одного, тому сторони втратили почуття кохання та поваги одне до одного. Сторони по справі не підтримують сімейно-шлюбні стосунки більше 6-ти місяців, ведуть окреме господарство, мають окремий бюджет, до примирення не прагнуть.

Свої позовні вимоги про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів ОСОБА_1 мотивує тим, що відповідач після народження дитини залишив сім'ю, не підтримує з позивачем жодних стосунків, не цікавиться життям і вихованням своєї доньки, не забезпечує матеріально.

ОСОБА_1 вказує на те, що розмір офіційної заробітної плати відповідача є незначним порівняно з його дійсними доходами. Він займається підприємницькою діяльністю.

У ОСОБА_1 є власне житло, тому вона може забезпечити дочку доглядом, турботою та спілкуванням, що є необхідним для підтримки нормального фізичного стану та здоров'я дитини.

За таких обставин, вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з матір'ю, розірвати шлюб, укладений між сторонами у справі, та стягнути з ОСОБА_2 на утримання дочки аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. щомісячно з моменту звернення до суду з цим позовом до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив його задовольнити з наведених в ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник частково визнали позовні вимоги та не заперечували проти розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини разом з позивачем та стягнення аліментів у розмірі ? частини він доходів ОСОБА_2, оскільки відповідач працює у Селянському фермерському господарстві «Сонячне» на посаді юриста, де отримує заробітну плату.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 04 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб від 04 серпня 2012 року серії НОМЕР_2, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 13).

06 червня 2013 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася дочка ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві 13 червня 2013 року Серії НОМЕР_3 (а.с. 14).

Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами склалися негативні стосунки, оскільки сторони між собою не знаходять порозуміння, внаслідок чого між подружжям не підтримуються сімейно-шлюбні стосунки, вони мають окремий бюджет, не ведуть спільного господарства, практично їх сім'я повністю розпалася і її збереження суперечило б інтересам сторін, оскільки відносини між подружжям погіршуються.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Також ґрунтуються на законі вимоги позивача про визначення місця проживання дитини з ОСОБА_1, Статтею 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Від народження малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з позивачем, а відповідач визнає позовні вимоги в цій частині.

Суд також вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з позивача аліментів на утримання дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

У відповідності до положень ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Вбачається, що порядок сплати батьками аліментів на дитину може здійснюватися в двох формах:

- добровільному порядку, коли виконання батьками своїх обов'язків щодо утримання дитини здійснюється фактичним шляхом або на підставі спеціального договору про утримання дитини;

- примусовому порядку, коли стягнення аліментів здійснюється за рішенням суду.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідач ОСОБА_2 працює юристом у Селянському фермерському господарстві «Сонячне» (ЄДРПОУ 30640525), розташованому в с. Гнідин Бориспільського району Київської області, та отримує заробітну плату. Тобто на даний час його дохід є постійним, а тому аліменти мають бути стягнуті в частині від його доходів.

Доказів добровільного надання матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини відповідачем не надано.

Оцінивши надані по справі докази, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в розмірі 1/4 частини від доходів відповідача щомісяця, враховуючи його майновий стан.

При визначені розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд враховує, що майнові витрати на утримання дитини повинні нести обоє батьків, незалежно від того працюють вони чи ні.

Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання дитини протягом місяця є обґрунтованим та доцільним.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З огляду на те, що, відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, створювати необхідні умови для її розвитку та життя нарівні з позивачем, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на утримання їх малолітньої дочки аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів щомісяця, починаючи з 13 червня 2014 року.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись статтями 7, 110, 112, 116, 160, 161, 180, 181 СК України, ст. 29 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 04 серпня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 961.

Визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матірю ОСОБА_1.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, іден. номер НОМЕР_1, який працює юристом у Селянському фермерському господарстві "Сонячне" (ЄДРОПОУ 30640525), розташованому за адресою: с. Гнідин Бориспільського району Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 13 червня 2014 року, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243,60 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: