Постанова

від 18.08.2014 по справі 803/1591/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року Справа № 803/1591/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А. Я.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЦФ» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів) звернулася в суд із позовом про стягнення з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЦФ» (ТзОВ «ВЦФ») податкового боргу в сумі 11 324 грн. 53 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником загальнодержавних податків та зборів, однак в порушення норм податкового законодавства за останнім станом на 29 липня 2014 року рахується податковий борг в сумі 11 324 грн. 53 коп., в тому числі по податку на прибуток в сумі 776 грн. 53 коп., по податку на додану вартість в сумі 10 548 грн. 00 коп. Відповідачем не погашено податковий борг у визначені законодавством терміни, тому позивач просить стягнути з ТзОВ «ВЦФ» податковий борг в сумі 11 324 грн. 53 коп.

В судове засідання позивач представника не направив, 18 серпня 2014 року подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не подав. Копії ухвал про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, а також повістка про виклик до суду, надіслані відповідачу, повернулись до суду з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання», тобто не вручені адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що останній належним чином був повідомлений про розгляд справи. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.

У відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «ВЦФ» зареєстроване 13 квітня 2007 року виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області, з 13 квітня 2007 року перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ ГУ Міндоходів та має відкриті рахунки в банківських установах. Зазначені обставини підтверджуються реєстраційними відомостями та даними про банківські рахунки ТзОВ «ВЦФ».

Станом на 29 липня 2014 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 11 324 грн. 53 коп., в тому числі по податку на прибуток в сумі 776 грн. 53 коп., по податку на додану вартість в сумі 10 548 грн. 00 коп., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу по даним платежам.

Податковий борг по податку на прибуток в сумі 776 грн. 53 коп. (основний платіж - 603 грн. 44 коп., штрафні санкції - 170 грн. 71 коп., пеня - 2 грн. 38коп.) виник за рахунок несплати відповідачем самостійно задекларованих платежів згідно податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, № 194210 за три квартали 2010 року та № 194211 за 2010 рік, а також, за рахунок несплати відповідачем сум грошового зобов'язання донарахованого Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів згідно податкових повідомлень-рішень від 30 березня 2011 року № 0002331501, від 23 листопада 2010 року № 0008051501 та від 14 вересня 2011 року № 0014331501.

Податковий борг з податку на додану вартість в сумі 10 548 грн. 00 коп. (основний платіж - 6 978 грн. 00 коп., штрафна санкція - 3 570 грн. 00 коп.) виник за рахунок несплати відповідачем самостійно задекларованих платежів згідно податкових декларацій з податку на додану вартість № 194221 за вересень 2010 року, № 194222 за жовтень 2010 року, 194223 за листопада 2010 року, № 194224 за грудень 2010 року, № 39555 за січень 2011 року, № 39485 за лютий 2011 року та № 57319 за березень 2011 року, а також, за рахунок несплати відповідачем сум грошового зобов'язання донарахованого Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів згідно податкових повідомлень-рішень від 3 березня 2011 року за № 0010131601, від 31 березня 2011 року № 0010941601, від 12 грудня 2011 року № 0022531601, від 9 лютого 2012 року № 0001801601 та від 20 березня 2012 року № 0004231601.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вживав заходи спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: у відповідності до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами і доповненнями, у редакції чинній на час виникнення правовідносин) Луцькою ОДПІ відповідачу надсилались перша податкова вимога від 4 серпня 2010 року № 1/1215 та друга податкова вимога від 15 листопада 2010 року № 2/1660, які залишились без належного реагування.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, згідно підпункту 14.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з рахунків ТзОВ «ВЦФ» податкового боргу в сумі 11 324 грн. 53 коп. підлягають до задоволення.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЦФ» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лесі Українки, 13/15, код ЄДРПОУ 34989601) на користь держави податковий борг в сумі 11 324 грн. (одинадцять тисяч триста двадцять чотири) грн. 53 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А. Я. Ксензюк