Рішення

від 11.06.2009 по справі 35/83пд-56/86-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/83пд-56/86-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2009 р.                                                            Справа № 35/83пд-56/86-09

вх. № 3173/4-56

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Чернявська Ю.С., дов. № 2105/1 від 21.05.2009 р.

 відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ПП "Парк-99", м. Донецьк  

до  АКІБ "УкрСиббанк" в особі Донецького відділення № 271, м. Донецьк  

про зобов'язання виконати умови договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПП "Парк-99" (м.Донецьк) звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача - АКІБ "УкрСиббанк" (м.Харків) в особі Донецького відділення № 271 виконати умови Кредитного договору № 11296404000 від 22.02.2008р. в частині поновлення ліміту кредитної лінії шляхом надання чергового траншу у розмірі 430000,00 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

У судовому засіданні  18.05.2009 р. представник відповідача заперечував проти позову, однак письмового відзиву не надав.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак до суду надійшла телеграма позивача з вимогою відкласти розгляд справи у зв"язку з неможливістю його уповноваженого представника  бути присутнім в судовому засіданні.

Враховуючи нез"явлення позивача та неотримання витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 01.06.2009 р.

В судовому засіданні 01.06.2009 р. представник позивача  підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився; про причину нез'явлення суд не повідомив.

Враховуючи нез'явлення відповідача та необхідність надання витребуваних документів,  суд відклав розгляд справи на 11.06.2009 р.

В судове засідання 11.06.2009 р. відповідач знов не з"явився, відзиву та документів в  його обгрунтування не надав, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані документи, суд встановив наступне.

Позивач є клієнтом  відділення № 271 АКІБ "УкрСиббанк" на підставі договорів банківського рахунку № 34-14-19/119 від 18.12.2007 р. та № 34-14-19/127 від 01.02.2008 р.

22.02.2008 р. між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір № 11296404000, відповідно умов якого банк зобов"язався надати позивачу, а останній зобов"язався  прийняти,  належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі   кредитної   лінії  в   національній валюті України в сумі, що дорівнює 430000,00 грн. у порядку і на умовах, визначених  цим Договором.

Відповідно розділу Договору "Терміни, що використовувувються  в Договорі", "Поновлюваною кредитною лінією" за цим Договором є форма надання кредиту, яка передбачає  надання кредиту позичальнику в майбутньому одним траншем або деколькими траншами, але в будь-якому випадку в межах встановленого ліміту кредитної лінії, та в межах  встановоленого строку (термінів кредитування), як це встановлено цим Договором. При цьому, по мірі повернення раніше наданих коштів (траншів) ліміт кредитної лінії поновлюється.

Відповідно до п.1.2.1. Договору, надання кредит здійснюється у наступній термін: з 22 лютого 2008 р. по 22 лютого 2011 р.  

Згідно  п.1.2.2 Договору, позичальник у будь-якому випадку зобов"язаний повернути кредит у повному обсязі не пізніше 22.02.2011 р. Повернення кредиту здійснюється згідно графіком  повернення  кредиту, якщо тільки не застосовується іншій термін повернення кредиту, встановлений  на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 5.3, 5.5, 5.6., 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 Договору.

Позичальник зобов"язаний повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити   інші грошові платежі згідно умов Договору на  відповідний рахунок.

25.02.2008 р. відповідач  на виконання умов Договору зарахував на рахунок позивача перший транш в розмірі 430000,00 грн.

Позивач  відповідно графіку погашення кредиту виплатив відповідачу суму кредиту в розмірі 430000,00 грн, що підтверджується виписками банку.

25.02.2009 р. відповідач згідно  наведеному графіку  повинний був надати позивачу черговий  транш в розмірі 430000,00 грн., однак  умов Договору  відповідач не виконав, траншу не надав.

25.02.2009 р. позивач звернувся до відповідача  з листом, в якому просив надати пояснення стосовно ненадання траншу у зазначений Договором термін, а також  зазначити точну дату  його надання.

На зазначений лист відповідач надав відповідь, згідно якої надання як нових кредитів,  так і в рамках діючих кредитних угод  банком станом на 16.02.2009 р. не проводиться  у зв"язку з тим, що 04.12.2008 р. Правлінням Банку України було прийнято Постанову № 413 "Про окремі питання діяльності банків", яка спрямована на подолання кризових явищ в фінансовій сфері та забезпечення стабільної роботи банків і встановлює вимоги до діяльностів банків в умовах існуючого становища на фінансовому ринку України, в тому числі щодо підвищення рівня капіталізації банків, підтримання  рівня ліквідності та проведення рівня відповідності активів та пасивів за строками погашення до прийнятих розмірів, з причин чого в наданні кредитних коштів за  умовами Договору позивачу відмовлено.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем умов договору  в частині ненадання чергового траншу на суму 430000,00 грн стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно ч.2ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

          Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          У відповідності до ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

          Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти..

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1056 ЦК України, кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого догоровом кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

У відповідності до статей 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, він визначається календарною датою або вказівкою на подію яка має неминуче настати. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Тобто сторонами у правочині був визначений термін – момент надання  другого траншу – 24.02.2009 р..

Як вже зазначалося вище та вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін черговий транш в установлений сторонами в договорі термін – 24.02.2009 р. не надав.

Відповідно до  4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських  судах  здійснюється  на засадах змагальності.    Сторони та  інші  особи,  які   беруть   участь   у   справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно  до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України,  сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право, в тому числі,  подавати докази.

          Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо видачі  вкладів  на першу вимогу вкладника та не надав жодного з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

В обґрунтування своїх заперечень на вимоги позову щодо надання чергового траншу відповідач  посилається на постанову Правління Нацбанку України від 04.12.2008 року за № 413, якою рекомендовано відмовитися від укладання договорів про відкриття кредитних ліній і надання інших безумовних кредитних зобов"язань.

Проте,  суд вказує, що  відповідно до  ст..56 Закону України  «Про Національний банк України»від 20.05.1999 р. за № 679-ХІV, Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Окрім цього, суд також зазначає, що викладені у зазначеній Постанові окремі питання діяльності банків мають рекомендований характер, вона не зареєстрована у Міністерстві юстиції України та має регулятивну функцію.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу в підтвердження наявність обставин, які  б свідчили про те, що у випадку надання позивачу чергового траншу, він  своєчасно не буде повернений, або докази неналежного  повернення позивачем попереднього  траншу, а також документів, що спростовували викладене у позові,  суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача  правомірні та обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу  відшкодувати позивачу за рахунок  відповідача.

Крім того, суд зазначає, що даний позов  носить майновий характер, тому оплачується державним митом за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру та  у зв"язку з тим, що позивачем сплачене державне мито в меньшому розмірі, суд  вважає за необхідне стягнути  з позивача на користь держави державне мито в сумі 4215,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 598, 628, 629, 1054,1056 Цивільного кодексу України, статтями 193,198,179 Господарського кодексу України,  статтями 1, 4, 12, 22,27, 33, 43, 46, 49, 75, 81,82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов"язати  Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" в особі Донецького відділення № 271 ( код 09807750, м.Харків, пр.Московський, б.60) виконати умови кредитного договору № 11296404000 від 22.02.2008 р. в частині поновлення ліміту кредитної лінії шляхом надання чергового траншу  у розмірі 430000,00 грн.

Стягнути з Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" в особі Донецького відділення № 271  ( код 09807750, м.Харків, пр.Московський, б.60)  на користь приватного підприємства "Парк-99" (код 30410628, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 169/98) 4300 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з   приватного підприємства "Парк-99" (код 30410628, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 169/98) на користь  держбюджету України  (одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200,символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) -  4215 грн.00 коп.  держмита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя