Рішення

від 19.08.2014 по справі 904/5507/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.14 Справа № 904/5507/14 За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Дочірнього підприємства середньої загальноосвітньої школи ім. Рерхів - Дочірній заклад освіти Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-М", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 966,11 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Колпаченко Є.Ю. - представник за дов. № 81юр від 01.08.2014

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства середньої загальноосвітньої школи ім. Рерхів - Дочірнього закладу освіти Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-М" про стягнення основного боргу у розмірі 1806, 45 грн., пені у сумі 63 грн., трьох відсотків річних у розмірі 9, 95 грн. та інфляційних втрат у сумі 86, 71 грн., разом 1966, 11 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за типовим договором на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання, які є кінцевими споживачами) № 2013/П-ПР-2788/148896 від 01.10.2013 в частині повної та своєчасної оплати отриманого природного газу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.08.2014.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки поштовий конверт (арк. с. 38) з ухвалою суду, який направлявся на адресу відповідача, повернувся з поштовою відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.08.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (далі - позивач, постачальник) та Дочірнім підприємством середньої загальноосвітньої школи ім. Рерхів - Дочірній заклад освіти Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-М" (далі - відповідач, споживач) було укладено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання, які є кінцевими споживачами) № 2013/П-ПР-2788/148896 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами договору в додатку № 1 до договору (п. 1.2 договору).

Додатком № 1 до договору на постачання природного газу є Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання, у якому сторони встановили газоспоживаючий прилад позивача, адресу споживача, режим роботи споживача та кількість газоспоживчих приладів, витрати газу приладом за добу (арк. с. 13).

Додатковою угодою від 31.12.2013 до договору сторони погодили продовжити строк дії договору до 31.12.2014 (арк. с. 15).

Постачальник здійснює протягом 2014 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 4, 6 тис. куб. м, у тому числі по місяцях та кварталах (п.1 додатку 2 до договору, арк. с. 14).

Відповідно до п. 2.6 договору, з урахуванням додаткової угоди від 31.12.2013 до договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу та/або актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору та згідно з умовами Технічної угоди (додаток 4 до договору).

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п.2.9 договору).

Розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору (п. 4.5 договору).

Згідно з п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу за п'ять днів до початку місяця постачання газу періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ за період квітень 2014 року на суму 3926, 58 грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу № ДНГ68055184 від 30.04.2014, підписаним обома сторонами (арк. с. 22).

Як зазначає позивач, відповідач оплату вартості поставленого природного газу не здійснив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 3926, 58 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання природного газу за представленим актом та не надано доказів його оплати у розмірі 3926, 58 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 63 грн. за період з 06.05.2014 по 11.07.2014.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 6.2.2. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 63 грн.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані три відсотки річних у сумі 9, 95 грн. за період з 06.05.2014 по 11.07.2014 та інфляційні втрати у розмірі 86, 71 грн. за період з 06.05.2014 по 11.07.2014.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, задовольняє дані вимоги повністю, а саме три відсотки річних у сумі 9, 95 грн. та інфляційні втрати у розмірі 86, 71 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства середньої загальноосвітньої школи ім. Рерхів - Дочірній заклад освіти Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-М" (49061, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 121а, код ЄДРПОУ 24243629) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) основний борг у розмірі 1806, 45 грн., пеню у сум 63 грн., три відсотки річних у розмірі 9, 95 грн., інфляційні втрати у сумі 86, 71 грн. та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.08.2014

Суддя В.І. Ярошенко