Рішення

від 28.05.2009 по справі 13/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.09                                                                                 Справа № 13/124

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім 7Я", м. Маріуполь Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Сервіс",                  м. Луганськ

про стягнення 15 814 грн. 46 коп.,    

СуддяЯресько Б.В.

Секретар с.з.Чорна І.М.

За участю:

від позивача Жуков Ю.В. довіреність № б/н від 06.05.09.;

від відповідача представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15 814 грн. 46 коп., де 13 938 грн. 00 коп. –основна заборгованість, 208 грн. 49 коп. –3% річних, 1 667 грн. 97 коп. –подвійна облікова ставка НБУ.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судові засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами Договору поставки періодичних видань засобів масової інформації від 01.07.2006 року № 019/06 (надалі Договір), позивач взяв   на   себе   зобов'язання продати (передати у власність), а відповідач купити (прийняти та оплатити) періодичні засоби масової інформації (надалі Товар).  

На виконання умов Договору позивач за накладними:

від 10.06.2008 року РН-34/3949 на суму 2 283 грн. 00 коп.;

від 08.07.2008 року РН-34/4148 на суму 2 760 грн. 00 коп.;

від 15.07.2008 року РН-34/4193 на суму 2 760 грн. 00 коп.;

від 22.07.2008 року РН-34/4250 на суму 2 760 грн. 00 коп.;

від 29.07.2008 року РН-34/4297 на суму 2 875 грн. 00 коп.

поставив, а відповідач прийняв Товар на загальну суму 13 938 грн.           00 коп.  

Згідно п. 3 Договору, оплата за поставлений товар відповідачем здійснюється наступним чином: 80% вартості отриманих за накладними Товару - у продовж 7 календарних днів з моменту переходу права власності; 20%   вартості отриманих за накладними Товару - до 20 числа місяця, наступного за отчетним з урахуванням актів звірки взаємних розрахунків. При цьому, сторони визначили, що "отчетний місяць" –це місяць, на який приходиться дата відповідного відвантаження.

Відповідач в порушення встановленого Договором порядку розрахунків, оплату за отриманий товар не здійснив.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13 938 грн. 00 коп., та нарахованих, за період з 21.08.2008 року по 18.02.2009 року., 3% річних в сумі 208 грн. 49 коп., пені в сумі 1 667 грн. 97 коп. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на умови Договору та положення ст. 625 Цивільного кодексу України.  

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю  оплатити  товар  до  його передання продавцем (попередня оплата),  покупець повинен здійснити оплату в строк,  встановлений договором  купівлі-продажу,  а  якщо  такий  строк не встановлений договором,  - у строк,  визначений відповідно до статті 530  цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, умовами Договору встановлена часткова передплата в розмірі 80% вартості Товару, яка повинна бути сплачена у продовж 7 календарних днів з моменту переходу права власності, решта - до 20 числа місяця, наступного за місяцем, на який приходиться дата відповідного відвантаження. Відповідач свого обов'язку здійснення як попередньої оплати так і решти не виконав.  

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, якщо  зустрічне  виконання  обов'язку  здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 13 938 грн. 00 коп. є обґрунтованою.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 208 грн. 49 коп., пені в сумі 1 667 грн. 97 коп., що нараховані за період з 21.08.2008 року по 18.02.2009 року.

Судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором.

Ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Сторонами в п. 6.2 Договору, за порушення строків передачі Товару та розрахунків за них, передбачена сплата винною стороною штрафу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно ж до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак вище зазначені вимоги є також обґрунтованими, підтверджені наданими розрахунками та підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 158 грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прес-сервіс”, м. Луганськ, Кам'янобрідський район, вул. Кірова, буд. 48, ідентифікаційний код 30877826 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім 7Я", м. Маріуполь Донецької області, вул. Казанцеві, 25-101, ідентифікаційний код 34273646, заборгованість в сумі 13 938 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 208 грн. 49 коп., пеню в сумі 1 667 грн. 97 коп., державне мито у сумі 158 грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

3. Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім 7Я", м. Маріуполь Донецької області, вул. Казанцеві, 25-101, ідентифікаційний код 34273646 зайве сплачене за платіжним дорученням від 07.04.2009 року № 169 державне мито в сумі 0 грн. 86 коп.

Повернення державного мита здійснити на підставі даного рішення, засвідченого гербовою печаткою господарського суду, оскільки вказане платіжне доручення знаходиться в матеріалах справи.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Б.В. Яресько

Дата підписання рішення

02.06.2009 року