Постанова

від 26.06.2014 по справі 804/7233/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 р. Справа № 804/7233/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача Гавриленко Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШБЕРІ» до Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №003852204 від 13 травня 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРЕШБЕРІ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 13 травня 2014 №0003852204.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом під час проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача порушено процедуру проведення перевірки та складено Акт проведення перевірки із зазначенням висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем було самостійно відкореговано показники співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів ТОВ «Днепротехноком» за січень 2014 року, оскільки наслідком таких дій є дані Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Днепротехноком». Зазначив, що товариством було сформовано податковий кредит у відповідності з нормами Податкового кодексу, у зв'язку із придбанням товарів, які використовуються у власній господарській діяльності, та які були підтвердженні належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, в тому числі і податковими накладними. Позивачем у повному обсязі підтверджено право на формування податкового кредиту, а отже висновок Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про завищення ТОВ «ФРЕШБЕРІ» податкового кредиту за січень 2014 року у розмірі 250089,74 грн. не відповідаю діючому законодавству, а тому податкове повідомлення - рішення №003852204 від 13.05.2014 року має бути скасоване.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 24 квітня 2014 року на підставі наказу Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 09 квітня 2014 року №261 «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШБЕРІ» (код ЄДРПОУ 34272972)», та керуючись п.п.78.1.1, п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШБЕРІ» (код ЄДРПОУ 34272972) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Днепротехноком» (код ЄДРПОУ 3830554) їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2014 року, за результатами якої складено Акт від 23 квітня 2014 року №246/22-04/34272972.

Згідно висновків Акту від 23 квітня 2014 року №246/22-04/34272972 перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ «ФРЕШБЕРІ»:

- п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 250089,74 грн., у тому числі за січень 2014 року на 250089,74 грн.

На підставі Акту перевірки від 23 квітня 2014 року №246/22-04/34272972 відповідачем винесено оспорюване повідомлення-рішення №003852204 від 13 травня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняним товарам (роботах, послугах) на загальну суму 375134,61 грн., у тому числі за основним платежем на 250090,00 грн. та штрафним (фінансовим) санкціям - 125045,00 грн.

З акту перевірки вбачається наступне.

У перевіряємий період ТОВ «Фрешбері» використовувало у своїй діяльності орендовані офісне та складське приміщення на підставі наступних договорів:

- Договір оренди нерухомого майна №17 від 01.07.2013 року, укладений з TOB «Дніпропетровський завод теплоізоляційних і фільтрувальних виробів» (код 31761218). Місцезнаходження об'єкта: Дніпропетровська обл. с.м.т. Ювілейне, вул. Виробнича, 1, площею 15 кв.м.;

- Договір оренди нежитлового приміщення №09-13 від 01.06.2013 року, укладений з ЗAT НВО «Орбіта» (код 30540020). Місцезнаходження об'єкта: 49600, м.Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, корпус 01, приіщення №718-721, 733, 736, площа 136,8 кв.м.;

- Договір про надання комплексного логістичного обслуговування, зокрема по зберіганню та обробці товару №Л1709Ф від 17.09.2012 року, укладений з TOB II «Вортекс» (код 32350299). Місцезнаходження об'єкта: 49600, м.Дніпропетровськ, Автопаркова, 1.

- згідно договору поставки № 050813 від 05 серпня 2013 року TOB «ДНЕПРОТЕХНОКОМ» зобов'язане поставити TOB «Фрешбері» товари народного споживання, а TOB «ФРЕШБЕРІ» прийняти та сплатити поставки товару. Поставка товару сдійснюєтьсят на умовах EXW - склад постачальника: м. Дніпропетровськ, вул. Мукаша Салакунова, буд. 23.

Для проведення документальної перевірки по господарських відносинах ТОВ «Фрешбері» з ТОВ «Днепртехноком» (код 38530554) суб'єктом господарювання на запит органу ДПС надано такі первинні документи:

- договір поставки;

- видаткові та податкові накладні за січень 2014 року;

- платіжні доручення;

- журнал-ордер обліку по рахунку 631, 361;

- договора оренди;

- товарно-транспортні накладні.

При проведенні перевірки використано інформацію Баз даних ОДПС, а саме База даних «Системи обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Податки», АС «Податковий блок».

У перевіряємий період (січень 2014 року) ТОВ «ДНЕПРОТЕХНОКОМ» було виписано на адресу ТОВ «Фрешбері» наступні видаткові накладні:

- від 20.01.14 №9511 було поставлено товари для господарського споживання в асортименті на загальну суму 357 143,84 грн., у т. ч. ПДВ 59 523,97 грн.;

- від 24.01.14 №11508 було поставлено товари для господарського споживання в асортименті у кількості 96 969 шт. на загальну суму 334 710,02 грн., у т. ч. ПДВ 55 785 грн.;

- від 27.01.14 №13028 було поставлено товари для господарського споживання в асортименті у кількості 6 421 шт. на загальну суму 33 493,45 грн., у т. ч. ПДВ 5 582,24 грн.;

- від 29.01.14 №14015 було поставлено товари для господарського споживання в асортименті на загальну суму 397 498,18 грн., у т. ч. ПДВ 66 249,70 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту січня 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних декларацій з ПДВ за січень 2014 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання у січні 2014 року проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень на суму 1219542,00 грн.

До звірки були надані наступні товарно-транспортні накладні:

- від 20.01.14 №9511 було поставлено товари по видатковій накладній №9511, №9512;

- від 22.01.14 №10510 було поставлено товари по видатковим накладним №10510;

- від 24.01.14 №11508 було поставлено товари по видатковим накладним №11508;

- від 27.01.14 №13026 було поставлено товари по видатковій накладній №13026, №10027, №13028;

- від 29.01.14 №14015 було поставлено товари по видатковій накладній №14015.

Транспортування товару для господарського споживання здійснювалась автомобілем марки Mersedes НОМЕР_1 за рахунок ТОВ «Фрешбері» з залученням ФОП ОСОБА_2 (договір на перевезення вантажів №02/01/09-1 від 02.01.2009 року).

Однак, як встановлено судом, ТОВ «ДНЕПРОТЕХНОКОМ» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, та знаходиться у стані 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульоване 02 квітня 2014 року. Вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Отже, даний вид діяльності не мас будь якого відношення до діяльності з неспеціалізованої оптової торгівлі та до здійснених господарських операцій.

Згідно акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДНЕПРОТЕХНОКОМ» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року» від 31 березня 2014 року № 486/04-62-22-3/38530554 встановлено, що за податковою адресою: 49000, Дніпропетровська область, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграду, буд. 142, кв. 306 підприємство та посадові особи TOB "ДНЕПРТЕХНОКОМ" (код ЄДРПОУ 38530554) відсутні. 26.03.14р. від підрозділу податкової міліції було отримано довідку №637/04-66, відповідно до якої місцезнаходження платника податків не встановлено.

Відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ) за 4 квартал 2013 року встановлено, на підприємстві працює 7 осіб. Платником податків додаток AM Декларації з податку на прибуток до податкового органу не надавався, таким чином, у підприємства відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання для здійснення господарської діяльності, ділянок, транспортних засобів.

Крім того, звіркою встановлено, що основним постачальником поварів (послуг) TOB «ДНЕПРТЕХНОКОМ» (код ЄДРПОУ 38530554) в січні 2014 року є TOB «ТОР 2013» (код ЄДРПОУ 38769920), проте від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ТОР 2013» (код ЄДРПОУ 38769920) від 26.03.14 №177/05-66-15-01, відповідно до якого встановлено нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу TOB «ТОР 2013» (код ЄДРПОУ38769920) - TOB «ДНЕПРТЕХНОКОМ» (код ЄДРПОУ 38530554).

З Акту перевірки від 23 квітня 2014 року №246/22-04/34272972 також вбачається, що наявність порушень, виявлених в ході перевірки позивача, обґрунтована відсутністю у TOB «ДНЕПРТЕХНОКОМ» об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за січень 2014р., в тому числі умов для постачання або здійснення діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, економічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів; окрім того, у зв'язку з невстановленням за податковою адресою підприємства TOB «ДНЕПРТЕХНОКОМ» його посадових осіб, - з урахуванням того, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Крім того, перевіркою встановлено наявність розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагента за операціями з постачання таких товарів/послуг, а саме: податкові зобов'язання контрагента TOB «ДНЕПРТЕХНОКОМ» за січень 2014 року становлять - 0,00 грн., а податковий кредит TOB "Фрешбері" задекларовано в сумі 250089,74 грн., тобто розбіжність за січень становить 250089,74 грн.

За таких обставин, перевіряючими зроблений висновок, що у TOB «ФРЕШБЕРІ» відсутнє право на формування валових витрат та податкового кредиту по операціям з постачання товару у контрагента TOB «ДНЕПРТЕХНОКОМ».

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 документальні перевірки проводяться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактично висновки, викладені в акті перевірки контрагента, прямо використані для висновків акту перевірки позивача щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, проте такі доводи можуть бути обґрунтованими лише за наявності відповідних підстав, що підтверджується доказами, що, в свою чергу, відповідають вимогам допустимості та належності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При здійсненні господарської діяльності, основною діловою метою платника податків є отримання прибутку. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності, шляхом придбання фіктивного товару або послуг та створення штучного податкового кредиту та валових витрат (заниження податкових зобов'язань).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів, робіт, послуг сум податку на додану вартість є факт придбання товарів, робіт, послуг з метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відсутність факту придбання товарів, робіт, послуг або в разі якщо придбані товари, роботи, послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2010 року №К-38733/06 за відсутності доказів щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття включення до складу валових витрат на придбання такого товару є неправомірним. Крім того, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак, фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Так, відповідно до договору поставки №050813 від 05.08.2013 року ТОВ «Днепротехноком» - Постачальник та ТОВ «Фрешбері» - Покупець.

Представником позивача в судовому засіданні зазначено, що на підставі договору поставки №050813 від 05.08.2013 року було поставлено товар у вигляді непродовольчих товарів на склад ТОВ «ДНІПРОСВІТ», однак, документів, підтверджуючих ким саме здійснювалось приймання товару на складі, суду не надано.

Крім того, встановлено, що згідно бухгалтерського обліку (по рахунку 28 «Товари на складі») товар (товари народного спожвання), придбаний у січні 2014 року у ТОВ «Днепртехноком», станом на дату складання акту - 23.04.2014 року залишився на складі ТОВ «Фрешбері». Згідно оборотньо-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 281 «Товари на складі» за січень 2014 року залишок товару на складі, який знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, 1 (№Л1709Ф від 17.09.2012 року, укладений з ТОВ ІІ «Вортекс» (код 32350299)) підприємства (товари народного споживання) складав Дт 2641769,56 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТМЦ, які поставлялись на склад ТОВ «ФРЕШБЕРІ» за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, буд. 1, перебувають на зберіганні у ТОВ II «Вортекс» на підставі договору про надання комплексного логістичного обслуговування №Л1709Ф від 17.09.2012 року.

Поставка товарів для господарського споживання здійснювалась автомобілем марки Mersedes НОМЕР_1 за рахунок ТОВ «ФРЕШБЕРІ» автотранспортом ФОП ОСОБА_2, відповідно до договору на перевезення вантажів №02/01/09-1 від 02.01.2009 року.

Однак, стосовно співпраці ФОП ОСОБА_2 - перевізника з ТОВ «ФРЕШБЕРІ» - замовником, представником позивача у судовому засіданні не повідомлено обставин, що підтверджували б факт фактичного надання послуг.

Крім того, відповідно до п. 2.1 Договору на перевезення вантажів №02/01/09-1 від 02.01.2009р. перевезення вантажів здійснюється за домовленістю Сторін по телефону. Однак, засоби зв'язку, по яким здійснюється домовленість між Сторонами, в договорі відсутні. В судовому засіданні представник позивача також повідомити яким чином здійснювались замовлення не зміг.

Також, згідно п. 2.1 Договору про надання комплексного логістичного обслуговування, зокрема по зберіганню та обробці товару №Л1709Ф від 17.09.2012 року, укладеним з TOB II «Вортекс», виконавець зобов'язується надати Замовнику - ТОВ «Фрешбері» комплексні логістичні послуги, зокрема по зберіганню та обробці товару за умови наявності Заявки, наданої через інтерфейс обміну даними з дотриманням графіку, а Замовник зобов'язується оплачувати послуги Виконавця - ТОВ з ІІ «Вортекс» в порядку та на умовах, визначених Договором.

Однак, під час судового розгляду представник позивача не зміг пояснити хто саме здійснював від позивача передачу заявок контрагенту. Суд також критично відноситься до змісту заявок, в тому числі, і у зв'язку з тим, що заявки не містять доказів отримання їх контрагентом.

Суд зазначає, що Закон України «Про автомобільний транспорт» та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи ватажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу - юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивачем не надано документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, а порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних активів не підтверджено товарно-транспортними накладними або актов прийому-передачі товару.

Суд приходить до висновку, що господарська діяльність ТОВ «Фрешбері», була направлена не на отримання прибутку, а виключно на вчинення операцій з метою мінімізації податкових зобов'язань, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні, операції між позивачем та контрагентом не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності, про що свідчить відсутність у контрагента необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Відсутність у постачальників/покупців необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності у відповідності до ст.3 Господарського Кодексу України та відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

На думку суду, правила податкового обліку розраховані на добросовісність платника податків, однак з сукупності матеріалів справи вбачається, що операції позивача із контрагентом, який знаходиться поза межами податкового контролю, мають ознаки регулювання рівня податкових зобов'язань та податкового кредиту, що дає податкові переваги за рахунок державного бюджету.

Надані для перевірки документи по взаємовідносинам позивача з вказаним контрагентом, копії яких долучено до матеріалів справи, не дають можливості встановити факт отримання товару саме від ТОВ «Днепротехноком», а лише фіксують господарські операції з ним. Відповідного не доведено і в судовому засіданні.

Отже, за викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операціях по правовідносинах з вищевказаним контрагентом, а сам факт складання між сторонами податкових накладних не може свідчити про реальність здійснення господарської операції за вказаними договорами з урахуванням вимог ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які наведені вище.

За правилами частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд не знайшов підстав для задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 13 травня 2014 року №003852204.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір» суд стягує з позивача суму судового збору, що належить сплатити до повної суми судового збору за подання цього позову в розмірі 4384,80 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШБЕРІ» до Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №003852204 від 13 травня 2014 року - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШБЕРІ» на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 02 липня 2014 року.

Суддя В.В. Кальник