Рішення

від 10.06.2009 по справі 28/195/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/195/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.09                                                                          Справа №  28/195/09

Суддя   Яцун О.В.

За позовом: Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал», Запорізька область, м.Енергодар

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «НМК», м.Запоріжжя

                                                                                                 Суддя    О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Василенко І.М. –представник на підставі довіреності №732 від 30.12.2008р.

від відповідача: не з'явився

23.04.2009р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ «Торгівельна компанія «НМК»9494грн.06коп. основного боргу на підставі договору №130/ТЕ від 01.01.2008р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.04.2009р. порушено провадження у справі №28/195/09, судове засідання призначено на 01.06.09р.

В судовому засіданні було з'ясовано, що у відповідача інша юридична адреса.

З метою надання додаткових доказів та в зв'язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 10.06.2009р.

Розгляд справи продовжено 10.06.2009р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 10.06.2009р. представник позивача заявив клопотання про збільшення позовних вимог. А саме позивач просить суд стягнути з відповідача 20745грн.63коп. пені, 334грн.40коп. 3% річних та 1829грн.32коп. інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов'язання.

Клопотання заявлено у відповідності до ст.22 ГПК України, прийнято судом до розгляду та задоволено.

На підставі чого, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Торгівельна компанія «НМК»9494грн.06коп. основного боргу на підставі договору №130/ТЕ від 01.01.2008р., 20745грн.63коп. пені, 334грн.40коп. 3% річних та 1829грн.32коп. інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов'язання.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно довідки ЄДРПОУ адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «НМК»- 69063, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 17. Саме на цю адресу надсилалась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом  були здійснені всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні, 10.06.2009р. у відповідності до норм ст. 85 ГПК України представнику позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                           ВСТАНОВИВ:

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені  законом або договором терміни.

Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 01.01.2008р. між КП виробничий комбінат «Тепло-водоканал»(теплопостачальна організація) та ТОВ Торгівельна компанія «НМК»(споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії, за умовами якого енергопостачальна організація зобов'язалась постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячій води в необхідних йому об'ємах, а споживач зобов'язується оплачувати за отриману теплову енергію по встановленим цінам у строки, які передбачені цим договором.

Пунктом 6.1 договору сторони узгодили, що основним документом для оплати є акт наданих послуг.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що оплата за спожиті послуги проводяться протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту і перераховується на розрахунковий рахунок КП «ВК «Тепло-водоканал»в сумі, яка зазначена в акті.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Факт надання позивачем послуг підтверджується Актами про відпуск та користування теплової енергією 170/5-ТЕ за лютий 2008р., березень 2008р., квітень 2008р., травень 2008р., червень 2008р., липень 2008р., серпень 2008р., вересень 2008р., жовтень 2008р. на загальну суму 9494грн.06коп.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив,  чим порушив умови договору.

На момент розгляду справи, борг за надані послуги складає 9494грн.06коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 9494грн.06коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава  50  ЦК  України  передбачає  підстави  та  умови  припинення зобов'язання.  Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 9494грн.06коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з неналежним невиконання відповідачем умов договору, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 20745грн.63коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної  законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з умовами п. 7.3.3 договору у разі несвоєчасної оплати за дійсним договором відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума пені за  період прострочення з 29.02.2008р. по 01.06.2009р. у розмірі 20745грн.63коп.

Разом з тим, заявлені вимоги про стягнення пені задовольняються частково виходячи з наступного:

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання” передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як свідчать надані до суду документи, у відповідача перед позивачем виникли саме грошові зобов'язання, які регулюються нормами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”.

В той же час, позивач при розрахунку суми пені не застосовує подвійну облікову ставку НБУ, що в свою чергу є порушенням норм чинного законодавства.

Крім того, позивачем застосований період нарахування пені, який також виконаний з порушенням норм чинного законодавства

На підставі зазначеного, судом був здійснений розрахунок пені (розрахунок додається), відповідно до якого, задоволенню підлягає сума пені за період прострочення з  26.02.2008р. по 25.04.2009р. у розмірі 1099грн.61коп., в решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

За неналежне виконання грошового зобов'язання позивачем заявлені вимоги про стягнення 1829грн.32коп. інфляційних втрат та 334грн.40коп. 3% річних.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Відповідно до розрахунку позивача сума інфляційних втрат за період прострочення з 29.02.2008р. по 01.06.2009р. складає 1829грн.32коп., сума 3% річних за вказаний період –334грн.40коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Враховуючи, що наданий розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат слід задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49,75, 82-85 ГПК України, ст.526,611,625 ЦК України, ст. ст.  175, 193 ГК України суд,

                                                   ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «НКМ»(69063, м.Запоріжжя, вул. Леніна, 17, р/р 260013426 в ЗОД АППБ «Аваль», МФО 313827, код ЄДРПОУ 32584976) на користь Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал»(71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Курчатова, 1, а/с 569, р/р 26004183989 в ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, код ЄДРПОУ 3240040) 9494(дев'ять тисяч  чотириста дев'яносто чотири)грн.06коп. основного боргу, 1099(одна тисяча дев'яносто дев'ять)грн.61коп. пені, 1829(одна тисяча вісімсот двадцять дев'ять)грн. 32коп. інфляційних втрат, 334(триста тридцять чотири)грн.40коп. річних, 127(сто двадцять сім)грн.57коп. держмита та 123(сто двадцять три)грн.03коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                О.В. Яцун

Рішення підписано: 15 червня 2009р.