Рішення

від 29.07.2014 по справі 910/7344/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7344/14 29.07.14

За позовом Закритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький хлібозавод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-ГМБХ" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" про стягнення 272 578,55 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Мірошніченко В.М. (дов. б/н від 23.07.2014 року) Мірошніченко Т.В. (дов. б/н від 23.07.2014 року) від відповідача не з'явився від третьої особине з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29 липня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Закрите акціонерне товариство "Переяслав-Хмельницький хлібозавод" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-ГМБХ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 272 578,55 грн., в тому числі 270 246,29 грн. основного боргу, 2 332,26 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Договору застави від 30.01.2007 року у зв'язку з задоволенням вимог заставодержателя - Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" по Кредитному договору № 1846-20/7-1в від 25.01.2007 року за рахунок предмету застави, до позивача перешли права кредитора по Кредитному договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/7344/14, розгляд справи призначено на 20.05.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 20.05.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 22.04.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 17.06.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача, залученням до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача в судове засідання 17.06.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.05.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання 17.06.2014 року також не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.05.2014 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 17.06.2014 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 17.06.2014 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 01.07.2014 року, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 року справу № 910/7344/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/7344/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 29.07.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року справу № 910/7344/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/7344/14 до свого провадження.

Представники позивача в судовому засіданні 29.07.2014 року підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 29.07.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повернутими поштовими конвертами з довідкою пошти ф. 20 з відміткою - адресат вибув.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 48/50 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2007 року між Акціонерним банком "Київська Русь", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (надалі - третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК-ГМБХ" (позичальник) було укладено Кредитний договір № 1846-20/7-1в (надалі - кредитний договір).

Відповідно до пункту 2.1. Кредитного договору банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію строком дії з 25 січня 2007 року по 25 січня 2010 року зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитними коштами.

Ліміт кредитної лінії за цим договором встановлюється в розмірі 2 200 000,00 доларів США (пункт 2.2. Кредитного договору).

Видача кредитів здійснюється в межах зазначеного в пункті 2.2. цього договору ліміту кредитної лінії та за виконання умов забезпеченості, викладених в п. 41.1. цього договору (пункт 3.1. Кредитного договору).

Згідно з пунктами 4.1., 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3 Кредитного договору кредитна лінія забезпечується:

- заставою цілісного майнового комплексу хлібозаводу (Київська обл., Переяслав-Хмельницький, вул. Грушевського, 61), оціночною вартістю 4 282 112,0000 доларів США, що належить ЗАТ "Переяслав-Хмельницький хлібозавод".

- порукою Закритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький хлібозавод".

- заставою майнових прав на 3-х кімнатну квартиру (АДРЕСА_1), оціночною вартістю 232 000,00 доларів США, що належить ОСОБА_4.

Відповідно до пунктів 5.2.1., 5.2.2. Кредитного договору позичальник зобов'язується використати кредитні кошти на цілі, передбачені цим договором і повернути одержані кредитні кошти в строк не пізніше 25.01.2010. Сплачувати банку належні відсотки за користування кредитом згідно п. 3.2., п. 3.3. та п. 3.4. цього договору.

30.01.2007 року між Акціонерним банком «Київська Русь», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (заставодержатель) та Закритим акціонерним товариством "Переяслав-Хмельницький хлібозавод" (заставодавець) укладено Договір застави.

Згідно з пунктом 3 Договору застави даним договором забезпечується виконання позичальником основного зобов'язання по поверненню заставодержателеві суми кредиту, сплати процентів за користування ним, неустойки, іншої заборгованості, платежів і санкцій, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання.

На забезпечення виконання основного зобов'язання, заставодавець передає в заставу належні йому на праві власності основні засоби, а саме: виробниче обладнання, згідно з переліком, що є невід'ємною частиною даного договору. Місцезнаходження предмету застави: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Грушевського, 61.(пункт 4 Договору застави).

Пунктом 5.4. Договору застави сторони погодили, що заставодавець є майновим поручителем позичальника.

Сторони оцінюють предмет застави в 2 649 500,000 грн. (пункт 7 Договору застави).

Згідно з пунктом 13.4. Договору застави заставодержатель має право у випадку прийняття рішенні про реорганізацію або ліквідацію заставодавця та/або позичальника або порушення справи про його банкрутство достроково звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до пункту 19 Договору застави у випадку задоволення вимог заставодержателя по кредитному договору за рахунок предмету застави до заставодавця переходять права кредитора по кредитному договору.

24.03.2010 року сторонами внесено зміни до пункту 1 Договору застави, відповідно до якого позичальник зобов'язаний повернути кредит у термін по 25.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2010 року № Б3/255-10 порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький хлібозавод".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2011 року № Б3/255-10 затверджено боргові зобов'язання Закритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький хлібозавод", в тому числі вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на загальну суму 18 549 943,19 грн., а саме 12 042 439,16 грн. (1 черга), 6 503 500,01. грн. (4 черга), та 4004,02 грн. (6 черга).

Постановою Господарського суду Київської області від 23.08.2011 року по справі № Б3/255-10 Закрите акціонерне товариство "Переяслав-Хмельницький хлібозавод" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

В ході ліквідаційної процедури Закритим акціонерним товариством "Переяслав-Хмельницький хлібозавод",як майновим поручителем 21.11.2013 року задоволено вимоги заставодержателя Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" за рахунок предмету застави на суму 270 246,29 грн. що підтверджується копією платіжного доручення № 17 від 21.11.2013 року з призначенням платежу - погашення кредиторських вимог 1-ї черги згідно ухвали Господарського суду Київської області від 13.04.2011 року(справа № Б3/255-10).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з задоволенням вимог заставодержателя по Кредитному договору за рахунок предмету застави до нього перешли права кредитора по Кредитному договору.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 03/12-13-ПХл від 12.12.2013 року щодо відшкодування сплачених коштів. Отримання позивачем вимоги підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що вимога отримана відповідачем 16.12.2013 року.

Проте відповіді на зазначену вимогу відповідач не надав, грошові кошти в розмірі 270 246,29 грн. позивачу не відшкодував, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідності до частини 1 статті 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше вставлено законом (право застави).

Згідно з статтею 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2007 року між Акціонерним банком «Київська Русь», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (заставодержатель) та Закритим акціонерним товариством "Переяслав-Хмельницький хлібозавод" (заставодавець) укладено Договір застави.

У частині 2 статті 590 Цивільного кодексу України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2010 року № Б3/255-10 порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький хлібозавод" Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2011 року № Б3/255-10 затверджено боргові зобов'язання Закритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький хлібозавод", в тому числі вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на загальну суму 18 549 943,19 грн., а саме 12 042 439,16 грн. (1 черга), 6 503 500,01. грн. (4 черга), та 4004,02 грн. (6 черга).

Постановою Господарського суду Київської області від 23.08.2011 року по справі № Б3/255-10 Закрите акціонерне товариство "Переяслав-Хмельницький хлібозавод" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. В ході ліквідаційної процедури Закритим акціонерним товариством "Переяслав-Хмельницький хлібозавод",як майновим поручителем 21.11.2013 року задоволено вимоги заставодержателя Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" за рахунок предмету застави на суму 270 246,29 грн. що підтверджується копією платіжного доручення № 17 від 21.11.2013 року з призначенням платежу - погашення кредиторських вимог 1-ї черги згідно ухвали Господарського суду Київської області від 13.04.2011 року(справа № Б3/255-10).

У відповідності до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з пунктом 13.4. Договору застави заставодержатель має право у випадку прийняття рішенні про реорганізацію або ліквідацію заставодавця та/або позичальника або порушення справи про його банкрутство достроково звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно частини 2 статті 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Пунктом 3 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

У зв'язку з погашенням позивачем заборгованості за Кредитним договором за рахунок предмету застави на суму 270 246,29 грн. до нього перешли права кредитора за Кредитним Договором на суму 270 246,29 грн.

Таким чином, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький хлібозавод" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-ГМБХ" 270 246,29 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 332,26 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 2 176,78 грн.(за період з 24.12.2013 року по 31.03.2014 року).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-ГМБХ" (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 48/50, код ЄДРПОУ 33748655) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Закритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький хлібозавод" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Грушевського, буд. 61, код ЄДРПОУ 32020232) 270 246 (двісті сімдесят тисяч двісті сорок шість) грн. 29 коп. основного боргу, 2 176 (дві тисячі сто сімдесят шість) грн. 78 коп. 3 % річних, 5 448 (п'ять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 46 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.08.2014 року

Суддя С.В. Стасюк