Ухвала

від 19.08.2014 по справі 310/5988/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2892/14 Головуючий у 1-й інстанції: Ліхтанська Н.П.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2014 року у справі за основним та уточнюючим позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Бердянської міської ради, Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, ОСОБА_5, ОСОБА_3, 3-ї особи Реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання незаконним та скасування п.5, 5.35 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28.01.2010р., про визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування запису та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА :

Як видно з основної та уточнюючої позовної заяви, прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави, де зазначив, що прокурорською перевіркою встановлено, що п.5, 5.35 рішення сімдесят восьмої сесії Бердянської міської ради V скликання № 38 від 28.01.2010 року «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» затверджено проект відведення земельних ділянок та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0,1га, з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва. На підставі зазначеного рішення 14.05.2010р. за ОСОБА_5 проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500510 державного акту на право власності серії ЯК № 829192 на зазначену земельну ділянку( кадастровий номер 2310400000 :08 : 008: 0219).

Пункт 5.35 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28.01.2010р. підлягає скасуванню, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, запис про земельну ділянку підлягає скасуванню, земельна ділянка поверненню з наступних підстав. В ході прокурорської перевірки було встановлено, що згідно Генерального плану м. Бердянська, затвердженого рішенням Бердянської міської ради №8 від 25.06.2009 року, зазначені у рішенні території запроектовані для розміщення оздоровчих установ та установ відпочинку, зелених насаджень загального користування, громадських центрів. Відповідно до п.3.39 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» - будівництво нових дачних районів в межах міських населених пунктів не допускається. Перевіркою також встановлено, що станом на час прийняття Бердянською міською радою рішення № 38 від 28.01.2010року «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» посадовими особами виконкому міськради не розроблена та відповідно Бердянською міською радою не затверджена передбачена Законом України «Про планування і забудову територій» містобудівна документація м.Бердянська, а саме відсутні детальні плани територій окремих районів міста, зокрема території Бердянської коси. Таким чином, за відсутності містобудівної документації м. Бердянська прийняття рішень щодо планування, забудови, проектування та будівництва об'єктів житлово-цивільного та виробничого призначення, впорядкування та благоустрою території Бердянської коси, неможливо.

Також, під час винесення спірного рішення суттєво порушено порядок надання земельних ділянок у власність. Так, відповідно до положень ст.ст. 13,14 Конституції України - право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як зазначено вище, Бердянською міською радою рішенням № 38 від 28.01.2010 року затверджено проекти відведення та передано у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва з порушенням вимог ст..ст..51,118,123 ЗУ України, ст.ст.88, 90 Водного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, чим грубо порушено вимоги законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

За таких обставин прокурор прийшов до висновку, що Бердянська міська рада під час прийняття рішення № 38 від 28.01.2010р. грубо порушила положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельних ділянок у власність, визначених Конституцією та Земельним кодексом України, і не мала права надавати у власність громадянам земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м. Бердянську. Відповідно, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, запис у Поземельній книзі про спірну земельну ділянку підлягає скасуванню, а земельна ділянка поверненню територіальній громаді м. Бердянська. У зв»язку з цим прокурор просить визнати незаконним та скасувати п.5,5.35 рішення сімдесят восьмої сесії Бердянської міської ради п»ятого скликання № 38 від 28.01.2010року «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким передана у приватну власність ОСОБА_5 земельна ділянка площею 0,1га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, АДРЕСА_1, визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 829192 на земельну ділянку площею 0,1га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, АДРЕСА_1, вартістю 75450,0грн., виданий Бердянською міською радою на ім»я ОСОБА_5 та зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі» за реєстраційним номером 011026500510 від 14.05.2010року та зобов»язати Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати запис у Поземельній книзі на спірну земельну ділянку. А також у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 спірну земельну ділянку продав ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 13.06.2013р. , витребувати у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, АДРЕСА_1 та повернути за належністю територіальній громаді м. Бердянська.

В судовому засіданні представник прокурора Святенький М.Г. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити, також зазначив, що рішення міської ради про відведення відповідачу ОСОБА_5 спірної земельної ділянки суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки відсутній генеральний план забудови міста, не врахована прибережна смуга при виділенні спірної земельної ділянки та не проведена обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації. Також позитивні висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 вищезазначеної земельної ділянки були відкликані управлінням Держкомзему у м. Бердянськ у зв'язку з виявленими Головним управлінням Держкомзему за участю управління Держземінспекції порушеннями вимог чинного законодавства, управлінням архітектури та містобудування Бердянської міської ради, Мелітопольським сектором регулювання природокористування Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області. Також прокурор зазначив, що згідно діючого законодавства строк позовної давності при поданні позову не був пропущений, а тому його не треба поновлювати.

Представник відповідача Бердянської міської ради за довіреністю Божков А.І. в судове засідання не з»явився, в своїй заяві просить справу розгляну без нього відповідно до закону та наявних матеріалів справи.

Представник відповідача - Управління Держземагенства у Бердянському районі в судове засідання не з»явився, в своїй заяві просить справу розглянути без його представника, заперечень проти позову не надав.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, причину неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав, про час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні і в своїх запереченннях позов не визнав і зазначив, що прокурор пропустив строк позовної давності і не просить його поновити, також зазначив, що спірна земельна ділянка не перебуває в прибережній зоні, позивач невірно визначив статус земельної ділянки, оскільки земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, для зміни категорії землі необхідно рішення міської ради та містобудівна документація, але таких документів немає, тому не потрібна експертиза. Позовні вимоги прокурора суперечать ст.140,143 ЗК України та нормам міжнародного права. Крім того при виділені земельної ділянки проект був погоджений з усіма установами згідно діючого законодавства і міська рада обґрунтовано надала відповідачу ОСОБА_5 земельну ділянку у власність, а відкликання висновків не передбачено чинним законодавством. Сам відповідач придбав спірну земельну ділянку законно згідно договору купівлі-продажу.

Представник 3-ї особи Реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області в судове засідання не з'явився, в своїй заяві просив справу розглянути без нього, заперечень проти позову не надав.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним п.5,5.35 рішення сімдесят восьмої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання № 38 від 28.01.2010 року «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким передана у приватну власність ОСОБА_5 земельна ділянка площею 0,1га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, АДРЕСА_1.

Визнано недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 829192 на земельну ділянку площею 0,1га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, АДРЕСА_1, вартістю 75450,0грн., виданий Бердянською міською радою на ім»я ОСОБА_5, зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі» за реєстраційним номером 011026500510 від 14.05.2010року( кадастровий номер 2310400000 :08 : 008: 0219).

Зобов'язано Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати запис у Поземельній книзі на земельну ділянку площею 0,1га по АДРЕСА_1 в м. Бердянську( кадастровий номер 2310400000 :08 : 008: 0219).

Витребувано у ОСОБА_3, ІДН. НОМЕР_2, та повернуто земельну ділянку площею 0,1га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, АДРЕСА_1 ( кадастровий номер 2310400000 :08 : 008: 0219) за належністю територіальній громаді м. Бердянська.

В решті частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частково задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст.ст. 212- 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, рішенням Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року 78 сесії п'ятого скликання «Про передачу в оренду , продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» пунктом 5 затверджено проект відведення земельних ділянок та пунктом 5.35 передано у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1га, яка розташована по АДРЕСА_1 в м.Бердянську для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації, що підтверджується копією цього рішення.

На підставі цього рішення відповідач ОСОБА_5 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 829192 площею 0,1га для ведення індивідуального дачного будівництва в м. Бердянську по АДРЕСА_1 і за відповідачем 14.05.2010р. проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500510 державного акту на право власності серії ЯК №829192 на земельну ділянку площею 0,1га для ведення індивідуального дачного будівництва в м. Бердянську по АДРЕСА_1, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку.

Прокурор просив визнати незаконним та скасувати п.5, 5.35 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року у зв'язку з його невідповідністю закону, а також визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_5, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки та повернути земельну ділянку за належністю.

Такі вимоги прокурора,на думку суду, відповідають чинному законодавству у зв'язку з наступним.

Відповідно до положень ст.13,14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 2, 19 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з положеннями ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, крім інших землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті в тому числі, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно до вимог ст. 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Згідно зі ст. 88 Водного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води .

Відповідно ст. 90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Згідно ст.59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування можуть передавати земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови із земель водного, фонду лише на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Вищенаведені законодавчі норми встановлюють розміри прибережних захисних смуг в залежності від виду водойми та прямо забороняють надання у приватну власність земельних ділянок водного фонду, до яких відносяться прибережні захисні смуги.

Нормативні акти, які регулюють забудову населених пунктів та застосовуються у всіх випадках будівництва, також передбачають обмеження щодо забудови таких земельних ділянок.

Згідно п.п. 10,11 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови. Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.

Також, відповідно до вимог ст.ст. 17, 18 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Статтею 13 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок оздоровчого та рекреаційного призначення.

Така ж вимога передбачена в ст.118, ч. 4 ст. 123 ЗК України: у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Всупереч наведеним вимогам земельного законодавства, обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

Спірна земельна ділянка розташована в межах двокілометрової зони прибере жної захисної смуги Азовського моря, що підтверджується інформацією Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області № 0569/01-23 від 19.02.2014 року, з якої вбачається, що відстань від урізу води Азовського моря до земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 в м. Бердянську, кадастровий номер 2310400000 :08 : 008: 0219, складає 639метрів.

Позитивні висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 вищезазначеної земельної ділянки були відкликані управлінням Держкомзему у м. Бердянськ у зв'язку з виявленими Головним управлінням Держкомзему за участю управління Держземінспекції порушеннями вимог чинного законодавства, управлінням архітектури та містобудування Бердянської міської ради, Мелітопольським сектором регулювання природокористування Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області.

Згідно листа виконавчого комітету Бердянської міської ради № 05-2886/37 від 15.05.2013 року зазначено, що на підставі проведеного містобудівного аналізу, згідно з Генеральним планом міста Бердянська , який затверджено рішенням шістдесят восьмої сесії Бердянської міської ради У скликання від 25.06.2009р. №8 встановлено, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 в м. Бердянську , розміщується на території зелених насаджень загального користування.

Згідно листа виконавчого комітету Бердянської міської ради № 04-1567/37 від 20.03.2014 року зазначено, що проект землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг по місту Бердянську, як на момент прийняття рішення тридцять другої сесії Бердянської міської ради від 10.12.2004р. №11, так і на сьогоднішній день не розроблено і не затверджено. Також цим листом підтверджено, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 в м. Бердянську, розміщується на території зелених насаджень загального користування.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2010 року, яка набрала чинності 17.09.2010 року, задоволено позов Бердянського міжрайонного прокурора до Бердянської міської ради про скасування рішення Бердянської міської ради від 10.12.2004 року №11, яким доповнено п.1 рішення Бердянської міської ради від 26.04.2000 року № 44 « Про затвердження концепції приватизації земель м. Бердянська» і встановлена уздовж Азовського моря, Бердянської затоки, лиманів на вільних від громадської забудови землях в межах м. Бердянська сорокаметрова прибережна захисна смуга.

Відповідач ОСОБА_5 спірну земельну ділянку продав відповідачу ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 13.06.2013 року, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 13.06.2013 року.

Згідно Відомостей про земельну ділянку від 24.04.2014р. спірна земельна ділянка, по АДРЕСА_1 в м. Бердянську ( кадастровий номер 2310400000 :08 : 008: 0219), яка належить ОСОБА_3, розташована на землях рекреаційного призначення.

В своїх позовних вимогах прокурор ставив питання при визнання незаконним та скасування п.5, 5.35 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28.01.2010року, однак такі вимоги прокурора є безпідставним з огляду на наступне.

Порядок припинення прав на землю регулюється гл. 22 ЗК України.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Отже, такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, ЗК України не передбачено.

Подібну позицію висловив Пленум Верховного Суду України в абз.2 п. 8 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (у редакції постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), згідно з яким при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до п.5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до вимог ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно отримане майно в натурі.

Спірна земельна ділянка розташована в адміністративних межах м. Бердянська Запорізької області.

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з 1 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. При цьому землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, земельна ділянка повинна бути повернута територіальній громаді м. Бердянськ.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов обґрунтованого висновку про грубе порушення Бердянською міською радою положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельної ділянки у власність відповідачу, та про необхідність визнання недійсним п.п. 5,5.35 рішення Бердянської міської ради п'ятого скликання №38 від 28.01. 2010 року про передачу ОСОБА_5 земельної ділянки по АДРЕСА_1. Відповідно, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, на думку суду, також повинен бути визнаний недійсним, запис у Поземель ній книзі на спірну земельну ділянку підлягає скасуванню, а земельна ділянка поверненню за належністю територіальній громаді м. Бердянська.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи апелянтів, аналогічні доводам відповідачів у суді першої інстанції, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.ст.307,308,314,317 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

судді :