Рішення

від 19.08.2014 по справі 904/5613/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.08.14р. Справа № 904/5613/14

За позовом товариства з обмеженною відповідальністю "УкрДемСервіс", м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

до Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: директор Бублейник А.Н. - наказ № 13-К від 08.02.11р., представник Корсунь В.В. - довіреність № 1 від 11.08.14р.;

від відповідача: представник Ткачук С.Ф. - довіреність № б/н від 14.01

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрДемСервіс", м.Вільногірськ, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач) про стягнення 319804,63грн. - основної заборгованості та 7096,28грн. - трьох відсотків річних.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 16 від 24.07.14р. ухвалою суду від 30.07.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 19.08.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 08.08.14р. з відміткою представника позивач про отримання ухвали суду 05.08.14р.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 08.08.14р. з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 05.08.14р.

19.08.14р. повноважний представник позивача та директор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення 3% річних не визнав, стягнення основної заборгованості визнав. Відзив на позов надав.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.08.14р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.13р. між товариством з обмеженою відповідальністю "УкрДемСервіс", (далі по тексту - позивач, підрядник) та Управлінням архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач, замовник) укладено договір №85 на виконання робіт по переоснащенню системи централізованого опалення та гарячого водопостачання будинку (сімейного типу) за адресою вул.Гагаріна, 13, м.Вільногірськ (далі по тексту - договір). Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи замовникові, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт - "Переоснащення системи централізованого опалення та гарячого водопостачання будинку (сімейного типу) за адресою вул.Гагаріна, 13 м.Вільногірськ" (пункт 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору визначено, що виконання робіт здійснюється згідно з програмою "Реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста Вільногірська" на 2011-2015 роки, яка затверджена рішенням сесії Вільногірської міської ради №1076-46/VI від 21.12.12р., зі змінами.

Відповідно до пункту 1.4 договору обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами ціни договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна робіт розрахована на підставі проектно-кошторисної документації та становить 448235,58грн. без ПДВ.

Відповідно до пункту 3.2 договору ціна договору дорівнює ціні робіт і може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно з пунктом 3.3 договору ціна робіт визначена відповідно до державних будівельних норм України згідно з "Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1 1-1-2000".

Відповідно до пункту 3.4 договору ціни робіт (без зміни обсягу робіт) може змінюватися за взаємною згодою сторін, якщо:

- зміна ціни відбувається в бік зменшення.

Відповідно до пункту 4.1 договору визначено, що розрахунки проводяться у наступному порядку:

Замовник здійснює на розрахунковий рахунок підрядника перерахування авансового платежу у розмірі 30% від ціни договору.

Використаний аванс погашається на підставі акту виконаних робіт (форма КБ-2в і довідки КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін, в тому числі особою, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт (підпункт 4.1.1 договору).

Згідно з підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 договору визначено, що здавання-приймання робіт оформляється актами виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки за ф.КБ-3, ф.КБ-2В підписується сторонами: підрядником та замовником.

Замовник протягом 3 (трьох) днів з дня отримання акта повертає підряднику підписаний акт виконаних робіт або мотивовану відмову прийняти роботи.

Розрахунки за цим договором здійснюються замовником на підставі актів виконаних робіт (типова форма КБ-2В) відповідно до виставлених підрядником рахунків та довідок про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3) протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Пунктом 5.4 договору визначено, що роботи за цим договором виконуються підрядником згідно з Календарним графіком, що є додатком №2 до цього договору, але можуть бути виконані достроково.

Пунктом 5.5 договору визначено, що у випадку відсутності бюджетного фінансування, строки виконання робіт переносяться на термін відсутності такого фінансування. Про наявність чи відсутність бюджетного фінансування замовник повідомляє підрядника письмово, що є підставою для початку, продовження чи зупинення виконаних робіт по даному договору.

Відповідно до пункту 5.7 договору прийом-передача виконаних за цим договором робіт здійснюється сторонами за актами виконаних робіт.

Пунктом 6.1 договору визначено, що замовник зобов'язаний приймати виконані роботи за актом здачі-приймання виконаних робіт (підпункт 6.1.1); здійснювати перерахування на розрахунковий рахунок підрядника коштів згідно з розділом - 4 цього договору (пункт б підпункту 6.1.3).

Пунктом 6.3 договору визначено, що підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у відповідності та у строки, встановлені цим договором (підпункт 6.3.1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.13р. або до повного виконання умов договору сторонами (пункт 10.1 договору).

В якості додатку №2 до договору сторони підписали та скріпили печатками календарний план виконаних робіт.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач виконав роботи, а відповідач їх отримав, що підтверджується актом №1 прийомки виконаних будівельних від 13.09.13р. на суму 166749,89грн. (а.с.36-43) та актом №2 прийомки виконаних будівельних від 14.10.13р. на суму 227246,74грн. (а.с.27-35).

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідачем оплату виконаних робіт здійснено частково, а саме у розмірі 74192,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №U1702067 від 16.07.13р. на суму 74192,00грн.

Враховуючи викладені обставини, станом на час пред'явлення позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 319804,63грн.

Відповідач вимоги позивача, викладені в позовній заяві, визнає частково посилаючись на наступне.

На виконання міської цільової програми «Реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста Вільногірська на 2011-2015 роки», затвердженої рішенням Вільногірської міської ради № 1076-46/УІ від 21.12.2012 року між сторонами укладено договір на виконання робіт по переоснащенню системи централізованого опалення та гарячого водопостачання будинку (сімейного типу) за адресою вул. Гагаріна, 13 за №85.

Відповідач визнав, що згідно вимог даного договору позивачем виконано роботи з переоснащення централізованої системи опалення та гарячого водопостачання у вищевказаному будинку на загальну суму 393996,63грн., які останній без зауважень та заперечень прийняв.

З метою виконання взятих на себе зобов'язань в частині оплати послуг відповідачем підготовлені та 16.07.13р. направлені до Державної казначейської служби України в м.Вільногірськ платіжні доручення на загальну суму 134470,67грн. для сплати авансового платежу, за якими Державною казначейською службою України м.Вільногірська сплачено 74192,00грн.

В подальшому установою відповідача на підставі рахунків-фактур наданих до сплати позивачем направлені до Державної казначейської служби України м. Вільногірська платіжні доручення № 1013 від 27.09.13р. на суму 92557,89грн. та від 29.10.13р. № 1094 на суму 166968,07грн.

У зв'язку з припиненням проплат Державною казначейською службою України м.Вільногірська у установи відповідача за укладеним між сторонами договором утворилася кредиторська заборгованість в сумі 319804,63грн., яка станом на час розгляду справи у суді не ліквідована.

На неодноразові звернення до Державної казначейської служби України м. Вільногірська з приводу необхідності здійснення проплат по вищевказаним платіжним дорученням отримувалися пояснення про неможливість погашення даної заборгованості, у зв'язку з припиненням проплат Державної казначейської служби України за капітальними видатками по не захищеними статтям міського бюджету.

З набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.14р. за № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» операції з погашення зареєстрованої в органах Державної казначейської служби України, станом на 01.03.14р., кредиторської заборгованості за капітальними видатками, розмір якої за окремими розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів перевищує 300 тис. гривень, здійснюється виключно в обсягах, що відповідають обсягам встановленим за результатами контрольних заходів Державної фінансової інспекції України.

З урахуванням обставин, які склалися, для отримання фінансування на погашення кредиторської заборгованості за договором установа відповідача повинна надати до Державної казначейської служби України м. Вільногірська у м.Вільногірськ акт ревізії та реєстр юридичних (фінансових) зобов'язань.

Листами від 26.05.14р. за № 970, від 14.06.14р. за № 716, від 03.06.14р. за № 1012 до Державної фінансової інспекції України направлялися запрошення для проведення перевірки кредиторської заборгованості по капітальним видаткам відповідача. Станом на 15.08.2014 року відповіді не отримано.

Про перелік вжитих заходів щодо погашення заборгованості відповідач позивача проінформував листом від 04.07.14р. за № 1247 з запевненнями здійснити погашення заборгованості після проведення контрольних заходів Державною фінансовою інспекцією України.

На підставі викладеного відповідач вважає, що його установа належним чином виконує свої обов'язки, відповідно до умов договору та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, а факт наявності заборгованості вважає порушенням Державною казначейською службою України м.Вільногірська своїх повноважень, покладених на них чинним законодавством України, так як відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 319804,63грн. основної заборгованості, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Доказів оплати робіт в сумі 319804,63грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Додатковим доказом наявності у відповідача перед позивачем боргу у розмірі 319804,63грн. є підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт звіряння розрахунків від 18.08.14р.

У відзиві на позов відповідач визнав його в частині основної заборгованості, господарський суд визнав, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтересів інших осіб.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України зазначено про те, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення три відсотки річних за прострочення оплати робіт за актом №1 прийомки виконаних будівельних від 13.09.13р. на суму 166749,89грн. (а.с.36-43) та актом №2 прийомки виконаних будівельних від 14.10.13р. на суму 227246,74грн. (а.с.27-35) за загальний період з 05.10.13р. по 24.07.14р. у сумі 7096,28грн. (по кожному акту окремо).

Господарський суд перевірив розрахунки трьох відсотків річних, які здійснені позивачем, визнав їх правильними, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача господарський суд відхиляє, так як роботи були здійснені, можливістю зменшити обсяги закупівлі робіт залежно від реального фінансування видатків, яка передбачена пунктом 1.4 договору відповідач не скористався, у зв'язку з чим прострочив оплату робіт та у позивача виникло законне право на стягнення трьох відсотків річних, в якості компенсації (виплат) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 6538,02грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 509, 530, 599, 612, 625, 837, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, Дніпропетровська область, м.Вільногірськ, вул.Варена, буд.17; ідентифікаційний код 26368915) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДемСервіс" (51700, Дніпропетровська область, м.Вільногірськ, вул.Ленінського Комсомолу, буд.48а/1; ідентифікаційний код 35932577) 319804,63грн. (триста дев'ятнадцять тисяч вісімсот чотири грн. 63 коп.) - основна заборгованість; 7096,28грн. (сім тисяч дев'яносто шість грн. 28 коп.) - три відсотки річних; 6538,02грн. (шість тисяч п'ятсот тридцять вісім грн. 02 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

19.08.14р.

Суддя І.В. Петренко