ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/10345/14 06.08.14
За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» доНауково виробничого приватного підприємства «Хімпродукт» простягнення 1 316,27 грн. Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
від позивача:Ковальчук В.М. - юрисконсульт від відповідача:не з'явився;
Обставини справи:
Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (надалі - КП «Київжитлоспецексплуатація») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом Науково виробничого приватного підприємства «Хімпродукт» (надалі - НВПП «Хімпродукт») про стягнення 1 316,27 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачував нарахувань у розмірі орендної плати за фактичне користування нежитловим приміщенням загальною площею 25,6 кв. м., що знаходиться в будинку №25 літера А по Лісовому проспекту у м. Києві за період з 01.01.2014 р. по 14.02.2014 р. без договору оренди.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.07.2014 р.
08.07.2014 р. через загальний відділ суду представник позивача подав документи для доручення до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2014 р. задоволено клопотання позивача про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 06.08.2014р.
В судове засідання 06.08.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 16.07.2014 р. виконав, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 06.08.2014 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи не скористався правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні в матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
В судовому засіданні 06.08.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
У відповідності до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до рішення Київської міської ради №26 від 13.01.1992 р. «Про формування комунального майна міста та районів» нежиле приміщення загальною площею 25,6 кв. м., що знаходиться в будинку №25 літера А на про-т. Лісовому у м. Києві віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передано на баланс КП «Київжитлоспецексплуатація» за актом ОЗ-1 від 01.07.1992 р.
13.09.2010 р. між КП «Київжитлоспецексплуатація» та НВПП «Хімпродукт» складено акт про фактичне використання нежилих приміщень у будинку № 25 літер А на про-т. Лісовий у м. Києві. Даний акт підписано повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
Сторони склали цей акт про те, що приміщення загальною площею 25,6 кв. м., що знаходиться в будинку №25 літера А на про-т. Лісовий у м. Києві, згідно акту ОЗ-1 від 01.07.1992 р. знаходяться на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація» та фактично використовується НВПП «Хімпродукт» для розміщення складу.
Зазначеним актом сторони погодили застосування для розрахунків і нарахування плати за користування приміщеннями у розмірі орендної плати відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, які передаються в оренду.
Пунктом 2 акту сторони дійшли згоди, що сума до сплати за фактичне користування приміщеннями за вересень місяць 2010 р. складає 686,90 грн. без ПДВ. Розмір плати за наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць Податок на додану вартість нараховується додаткового до плати за фактичне використання приміщення в розмірах та порядку, визначених законодавством України та сплачується разом з платою за фактичне використання.
Пунктами 2.2.5, 2.2.8 Статуту Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» визначено, що одним з предметів діяльності позивача визначає ведення обліку нежитлового фонду, що знаходиться в господарському віданні підприємства; передачу його в користування на договірних засадах з дозволу власника або уповноваженого ним органу, здійснення контролю за виконанням договорів оренди нежилих приміщень; забезпечення контролю за виконанням орендарями умов договорів оренди, у т. ч. в частині сплати орендних платежів.
Відповідач фактично користувався приміщенням загальною площею 25,6 кв. м., що знаходиться в будинку №25 літера А на про-т. Лісовий у м. Києві без відповідних розпорядчих документів, про що свідчить акт-приймання передачі від 14.02.2014 р., згідно з яким відповідач здав вищезазначене приміщення балансоутримувачу.
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідач без договору оренди фактично користується приміщеннями, яке знаходяться в господарському віданні позивача, не сплачуючи платежів за користування, в зв'язку з чим позивачу з боку відповідача нанесено шкоду у вигляді не отриманої орендної плати в розмірі 1 316,27 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
Згідно ст. 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
У відповідності до п. 3 ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Як свідчать матеріали справи відповідач користуючись нежилими приміщеннями без договору оренди не сплачував кошти за фактичне використання приміщення.
Позивачем відповідачу була надіслана вимога №155/1/03-1462 від 14.04.2014 р. про необхідність у семиденний термін сплати заборгованість в розмірі 1 316,27 грн. за фактичне користування нежилим приміщенням, загальною площею 25,6 кв. м., що знаходиться в будинку №25 літера А на пр-ті. Лісовому у м. Києві. Дана вимога залишена відповідачем без відповіді.
Внаслідок безпідставного користування приміщеннями позивачу нанесено шкоду, яка за розрахунком позивача складає 1 316,27 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з п. 2. ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, закон містить вказівку на перерозподіл доказування та зобов'язує відповідача довести, що шкоду завдано не з його вини.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду позивачу було завдано не з його вини та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь позивача, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів за фактичне користування приміщеннями у розмірі 1 316,27 грн. підлягають задоволенню.
Зважаючи на вищевказане, вимоги КП «Київжитлоспецексплуатація» є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Науково виробничого приватного підприємства «Хімпродукт» (02222, м. Київ, вул. Закревського, 13; кв. 162, ідентифікаційний код 30312136) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а; ідентифікаційний код 03366500) шкоду у розмірі 1 316 (одна тисяча триста шістнадцять) грн. 27 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 11.08.2014 р.
Суддя Ю.О. Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2014 |
Оприлюднено | 22.08.2014 |
Номер документу | 40212756 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні