Рішення

від 08.08.2014 по справі 910/10107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10107/14 08.08.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Марнат Шиппинг ЛТД"

про стягнення 14 379,78 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гресько Д.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

За клопотанням позивача, з метою обґрунтування предмету позову, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марнат Шиппинг ЛТД" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 14 379,78 грн. відповідно до договору про організацію та виконання операцій з первалки вантажу на експорт від 28.11.2011 р. № 34-ОД.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України надав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на його користь завдані йому збитки в сумі 14 379,78 грн.

Судом прийнято до уваги, що згідно пункту 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Матеріали справи підтверджують, що дана заява була подана до початку розгляду господарським судом справи по суті, тому приймається судом.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 28.11.2011 між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", далі Порт, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марнат Шиппинг ЛТД"далі Експедитор, було укладено договір про організацію та виконання операцій з первалки вантажу на експорт № 34-ОД, далі Договір, предметом якого (п. 1.1 Договору) є організація та виконання Портом операцій по первалці вантажу на експорт.

Згідно п. 3.15 Договору кінцевий розрахунок по даному Договору здійснюється Експедитором (або Вантажовласником) після закінчення вантажних операцій протягом 10-ти банківських днів з моменту виставлення рахунків Портом. Всі послуги Експедитор сплачує в доларах США на поточний рахунок Порту. Вказані в договорі ставки на послуги Порту, наведені в гривнях України, оплачуються Експедитором в доларах США за курсом НБУ на день виставлення рахунку за надані послуги.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що за затримку розрахунків в іноземній валюті Експедитор несе відповідальність перед Портом в розмірах, передбачених валютним та податковим законодавством України, а саме: у разі затримки платежів понад 180 днів з моменту надання послуг та виставлення рахунку, Порт вправі компенсувати свої збитки за рахунок Експедитора (або Вантажовласника) в розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до умов Договору, Портом були надані послуги з організації та виконання операцій по перевалці вантажу на експорт та виставлені відповідачу рахунки: № 1012 від 31.03.2012 на суму 329,44 дол. США; № 1048 від 31.03.2012 на суму 94,96 дол. США; № 1482 від 30.04.2012 на суму 18,17 дол. США; № 1475 від 30.04.2012 на суму 55,55 дол. США; № 1408 від 30.04.2012 на суму 175,32 дол. США; № 632 від 06.03.2012 на суму46 001,66 дол. США. Оплату даних рахунків відповідач здійснив з порушенням строків передбачених Договором, а саме:

рахунок № 1012 від 31.03.2012 сплачено 31.01.2013, що підтверджується платіжним дорученням № 10, прострочка платежу складає 126 днів;

рахунок № 1048 від 31.03.2012 сплачено 31.01.2013, що підтверджується платіжним дорученням № 10, прострочка платежу складає 126 днів;

рахунок № 1482 від 30.04.2012 сплачено 31.01.2013, що підтверджується платіжним дорученням № 10, прострочка платежу складає 96 днів;

рахунок № 1475 від 30.04.2012 сплачено 31.01.2013, що підтверджується платіжним дорученням № 10, прострочка платежу складає 96 днів;

рахунок № 1408 від 30.04.2012 сплачено 31.01.2013, що підтверджується платіжним дорученням № 10, прострочка платежу складає 96 днів;

рахунок № 632 від 06.03.2012 сплачено частково: а саме 148,99 дол. США сплачено 31.01.2013, що підтверджується платіжним дорученням № 10, прострочка платежу складає 151 день;

1 650 дол. США сплачено 03.01.2013, що підтверджується платіжним дорученням № 25, прострочка платежу складає 123 дні;

2 090,51 дол. США сплачено 22.01.2013, що підтверджується додатковою угодою від 22.01.2013 до Договору та листом від 13.12.2012, прострочка платежу складає 142 дні.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 616 від 31.01.2013 на оплату пені за прострочку сплати виставлених йому рахунків на загальну суму 1 799,05 дол. США, що дорівнювало 14 379,78 грн. (по курсу дол. США на дату прострочки - 7,993 грн.).

Порт направив Експедитору претензію від 14.03.2013 № 563 та претензію від 15.11.2013 № 2331 разом з рахунком № 616 від 31.01.2013 на оплату понесених ним збитків, але відповідач заборгованість не сплатив, відповідь на претензію не направив.

Позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним збитки у розмірі 14 379,78 грн., які були спричинені неналежним виконанням останнім умов Договору.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, виходячи із наступного:

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 ГК України).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання, а саме виконав операції по первалці вантажу на експорт та виставив відповідачу рахунки. Товариство з обмеженою відповідальністю "Марнат Шиппинг ЛТД" оплату вищезазначених рахунків здійснило з порушенням строків оплати передбачених Договором. Оскільки згідно умов Договору за затримку розрахунків в іноземній валюті Експедитор несе відповідальність перед Портом в розмірах, передбачених валютним та податковим законодавством України, то за такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 14 379,78 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Марнат Шиппинг ЛТД", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.08.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 217, 224, 225 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 69, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марнат Шиппинг ЛТД" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марнат Шиппинг ЛТД" , 03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 152А, код ЄДРПОУ 35383662, на користь:

- Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, буд. 81, код ЄДРПОУ 01125689, завдані збитки в розмірі 14 379,78 грн. та судовий збір у розмірі 1 827 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 13.08.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко