Постанова

від 13.08.2014 по справі 922/1045/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2014 р. Справа № 922/1045/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

при секретарі Деркач Ю.О.

сторони не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні к приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві (вх. № 1619Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 15.04.2014 р. у справі № 922/1045/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСЛЮКС", м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСЛЮКС", м.Харків,

про визнання банкрутом, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р. №4212,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 15.04.2014 р. у справі № 922/1045/14 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІСЛЮКС" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСЛЮКС" призначено Постнікову Ольгу Валентинівну. Постановлено, що на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершена закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю, продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу. Зобов'язано ліквідатора представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 15.04.2015 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.

Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві з постановою господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 15.04.2014 р. та припинити провадження у справі № 922/1045/14.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.08.2014р., відповідно до розпорядження Секретаря судової палати №2 від 23.06.2014р., в такому складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

06.08.14р. від апелянта надійшов лист (вх.№6335), в якому він просить розглянути апеляційну скаргу без участі представника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

В судове засідання 12.08.2014р. представники сторін не з`явились; крім апелянта, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були обізнані, про що свідчать повернуті ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року, з позначкою «за закінчення терміну зберігання».

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в пункті 3.9.1 господарським судам надані такі роз'яснення: «Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.».

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на вищевикладене, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року сторони були попереджені, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання сторонами документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін, тому справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2013 року заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ «СВІСЛЮКС» про порушення справи про банкрутство ТОВ «СВІСЛЮКС» прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 07.04.2014р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «СВІСЛЮКС», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Харківської області від 15.04.2014 року ТОВ «СВІСЛЮКС» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Постнікову О.В., зобов'язавши її виконати ліквідаційну процедуру.

До такого висновку господарський суд дійшов, встановивши правильність вжиття ліквідатором боржника всіх передбачених чинним законодавством України заходів, які є необхідними для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, згідно статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З цим погоджується колегія суддів, з наступних підстав.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на вищезазначену постанову господарського суду, ДПІ вказала, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, та позбавляє ДПІ можливості перевірити достовірність і повноту складеного ліквідатором ліквідаційного балансу, що свідчить про порушення ліквідатором при здійсненні ним ліквідаційної процедури вимог ст. 111 ЦК України та п. 5 ст. 60 ГК України.

Крім того, апелянтом також зазначено, що приймаючи постанову про визнання ТОВ «СВІСЛЮКС» банкрутом, господарський суд не перевірив належним чином наявність у боржника на час порушення справи провадження у справі про банкрутство ознак неплатоспроможності боржника.

Отже, відповідно до вимог статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції від 22.12.2011р. №4212, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутись в господарський суд з заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Частиною 1 статті 105 ЦК України, передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

В частині 2 цієї статті передбачено, що після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 60 ГК України, в редакції станом на момент прийняття постанови, яка встановлює, що ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Ч. 3 ст. 110 ЦК України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частиною 4 ст.111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Відповідно до ч 5 ст. 11 Закону боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення обставин, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), або під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі, або в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 3 статті 95 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, 12.12.2013 р. загальними зборами учасників ТОВ "СВІСЛЮКС" прийнято рішення про ліквідацію підприємства, головою ліквідаційної комісії призначено Постнікову О.В.

Про прийняте рішення 12.12.2013р. ліквідатором повідомлено державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Західну ОДПІ ГУ Міндоходів Харківської області, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, про що ліквідатором надані відповідні докази - описи-вкладення в цінний лист в відміткою «Укрпошти» про відправлення та поштові чеки (а.с. 97-103, т. 1).

Також на адресу Західної ОДПІ ГУ Міндоходів Харківської області, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ліквідатором надіслані заяви про припинення платника податків (за формою №8-ОПП), про що ліквідатором також надано відповідні докази - описи-вкладення в цінний лист в відміткою «Укрпошти» про відправлення та поштові чеки (а.с. 66 - 71, т. 1) .

В спеціальному друкованому виданні "Бюлетень державної реєстрації" № 269 (34) від 19.12.2013 р. було опубліковано повідомлення про ліквідацію ТОВ «СВІСЛЮКС» (а.с. 64 т.1).

Крім того, листами від 16.12.13 року та 24.12.2013р. ліквідатором ТОВ «СВІСЛЮКС» було повідомлено явних кредиторів боржника - ТОВ «Мегабуд Компані» та фонди (а.с. 56, 104-108 т. 1).

23.12.2013р. від ТОВ «Мегабуд Компані» надійшла претензія з вимогами до боржника у сумі 382411,20 грн., які розглянуті ліквідатором ТОВ «СВІСЛЮКС» та визнані в повному обсязі, про що повідомлено кредитора листом від 30.12.2013р. (а.с. 58 т.1)

Ліквідатором боржника проведено інвентаризацію, та згідно акту від 19.02.2014р., у боржника виявлені активи на суму 6000 грн. (грошові кошти в касі підприємства) та кредиторська заборгованість на суму 382411,20 грн.

Відповідно інвентаризаційних описів №ІНВ-1 та №ІНВ-3 від 19.02.2014р. у боржника відсутні основні засоби та товарно-матеріальні цінності (а.с. 32-40 т.1).

Відповідно довідок Управління ДАІ ГУ МВС України в Харківській області, Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідне майно у боржника відсутнє (а.с. 93-96 т.1).

З матеріалів справи також вбачається, що статутний капітал боржника у розмірі 3415220,00 грн. був повністю внесений та використаний під час здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ, а також те, що ТОВ «СВІСЛЮКС» не має корпоративних активів в інших юридичних особах (відповідні довідки голови ліквідкомісії Постнікової О.В. (а.с. 46, 49 т.1).

Станом на 19.02.2014р. складено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ «СВІСЛЮКС», відповідно до якого вбачається, що пасиви боржника перевищують його активи та який затверджений загальними зборами учасників боржника (протокол від 19.02.2014р.), та зобов'язано голову ліквідаційної комісії звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "СВІСЛЮКС" та вирішено клопотати перед господарським судом про призначення ліквідатором у справі голову ліквідаційної комісії Постнікову О.В.

Таким чином, ліквідаційною комісією виявлено непогашену кредиторську заборгованість, строк сплати якої сплив та відсутність будь-яких майнових активів боржника, необхідних для погашення грошових зобов'язань боржника, що підтверджено документально та перевірено господарським судом. Вказані обставини є свідченням неспроможності боржника погасити кредиторську заборгованість та становить підставу для звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з твердженням господарського суду щодо відповідності обставин справи, які підтверджені матеріалами даної справи нормам чинного законодавства щодо вжиття ліквідатором всіх необхідних заходів щодо добровільної ліквідації ТОВ, передбачених нормами цивільного та господарського законодавства, які є передумовою при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції від 21.12.2011р.

Посилання апелянта на незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, що унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, та позбавляє ДПІ можливості перевірити достовірність і повноту складеного ліквідатором ліквідаційного балансу, є необґрунтованим, оскільки матеріалами справи, підтверджено факт повідомлення податкового органу - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про рішення власників ТОВ «СВІСЛЮКС» про самоліквідацію.

До того ж, як вже зазначалось, в Бюлетені державної реєстрації №269 (34) від 19.12.13р. опубліковано оголошення про ліквідацію ТОВ «СВІСЛЮКС», яке з моменту опублікування стало загальновідомою інформацією.

Тому, на думку колегії суддів, ДПІ мала можливість вжити заходів, передбачені нормами Податкового кодексу України стосовно підприємства, що самоліквідується.

Крім того, твердження ДПІ про те, що господарський суд не перевірив належним чином наявність у боржника ознак неплатоспроможності боржника спростовується матеріалами даної справи.

Також, колегія суддів зазначає, що ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не позбавлена можливості, за наявності підстав і у порядку передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до закінчення ліквідаційної процедури у провадженні справи про банкрутство за ст. 95 Закону про банкрутство звернутися до ліквідатора банкрута та провести позапланову перевірку, а також у випадку наявності податкової заборгованості, звернутися з грошовими вимогами до банкрута.

Крім того, відповідно до статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, заявником апеляційної скарги не викладено належних обґрунтувань, з посиланням на відповідні норми законодавства, яким чином прийнята у даній справі оскаржувана постанова про визнання боржника банкрутом, в порядку статті 95 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», порушує права і охоронювані законом інтереси апелянта.

Враховуючи наведене, а також те, що встановлення належним чином місцевим судом всіх обставин справи щодо наявності підстав для визнання ТОВ «СВІСЛЮКС» банкрутом, в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова господарського суду Харківської області у даній справі від 15.04.2014 р. про визнання боржника банкрутом відповідає вимогам закону, матеріалам і обставинам справи, правові підстави щодо її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1, ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 15.04.2014 року по справі №922/1045/14 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 13.08.2014 року.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко