Рішення

від 16.06.2009 по справі 15/118пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/118пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.09                                                                                 Справа № 15/118пд

за позовом  

відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ

до  Приватного підприємства «Автосоюз», м. Лисичанськ Луганської області

про  стягнення 3 656 грн. 30 коп. та розірвання договору

Суддя  Пономаренко Є.Ю.

за участю:

від позивача - Яловєга О.Г., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 01-16/7 від 09.01.09;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- стягнути з відповідача заборгованість за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганську в сумі 3 656 грн. 30 коп. за договором № 292 від 24.02.06 за розрахунковий період з лютого 2006 року по березень 2009 року;

- розірвати договір № 292 від 24.02.06.

Представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Тому, спір розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

Рішенням Луганської міської ради від 30.06.2004 р. №21/25 для здійснення регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами на території

м. Луганська визначено Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради.

Між Управлінням архітектури та містобудування Луганської міської ради та відповідачем 24.02.2006 р. укладено договір №292, за яким відповідачу надано у платне тимчасове користування місця розташування спеціальних конструкцій, за що він повинен сплачувати плату.

Об'єкти договору передано за актом прийому-передачі від 24.02.2006 р.

Рішенням Луганської міської ради від 24.10.2006 р. №10/30 створено відділ реклами Луганської міської ради та внесено зміни до рішення від 30.06.2004 р. №21/25 в частині змін слів  «Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради»на слова «Відділ реклами Луганської міської ради». Отже, повноваження перейшли від Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради до Відділу реклами Луганської міської ради.

Крім того, між Управлінням архітектури та містобудування Луганської міської ради та Відділом реклами Луганської міської ради 20.02.2007р. укладено договір відступлення права вимоги (цесії). Про укладення даного договору відповідача було письмово повідомлено.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору за ним у період з лютого 2006 р. по березень 2009 р. утворився борг у сумі

3 656 грн. 30 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Тому, позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню повністю.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Під порушенням зобов'язання розуміється його невиконання або виконання з порушенням  умов, визначених змістом зобов'язання (ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Правовим наслідком порушення зобов'язання є, відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, розірвання договору.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання відповідачем грошового зобов'язання за тривалий час є істотним порушенням зобов'язань та відповідно цілком обґрунтовано повинно мати наслідком розірвання договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 187 грн. 00 коп.  державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Автосоюз», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Автомобілістів, б. 34, кв. 25, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32507158, на користь  Відділу реклами Луганської міської ради,

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, б 14, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34791800, борг у сумі 3 656 грн. 30 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 187 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  118 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу.

3. Розірвати договір №292 від 24.02.2006 р.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано  18.06.2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко