Рішення

від 19.08.2014 по справі 756/15014/13-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

19.08.2014 Справа № 756/15014/13-ц

Справа пр. №2/756/572/14

ун. №756/15014/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2014 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Андрейчука Т.В.

при секретарі - Ліщенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "А-400", приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "А-400" (далі - ТОВ "А-400"), приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (далі - ПрАТ "УАСК "АСКА") про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що о 20 год. 40 хв. 17 січня 2013 року на вул. Малиновського в м. Києві, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля OPEL Vectra, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автобуса Богдан А09202, д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 30 листопада 2013 року, автомобіль, власником якого є ОСОБА_1, отримав механічні пошкодження. Розмір матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля OPEL Vectra, д.р.н. НОМЕР_1, складає 7415,15 грн. Крім того, позивач стверджував, що він сплатив 600,00 грн за проведення автотоварознавчого дослідження.

Як стверджував позивач, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 працював водієм ТОВ "А-400".

Цивільна відповідальність ТОВ "А-400" була застрахована ПрАТ "УАСК "АСКА" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6612480. Франшиза становила 1000,00 грн.

З цих підстав ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ "УАСК "АСКА" страхове відшкодування у сумі 6519,00 грн; з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "А-400" - матеріальні збитки у сумі 895,75 грн; з ПрАТ "УАСК "АСКА", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "А-400" - витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 600,00 грн.

У ході розгляду справи представник позивача неодноразово подавав до суду заяви про уточнення позовних вимог, остаточно просив суд стягнути з ПрАТ "УАСК "АСКА" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 5232,43 грн, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 413,17 грн; з ТОВ "А-400" - 1621,70 грн на відшкодування втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля, франшизу у сумі 1000,00 грн, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 186,83 грн, 7000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Також представник позивача просив суд стягнути з ПрАТ "УАСК "АСКА" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 152,83 грн, а з ТОВ "А-400" - 146,58 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов свого довірителя підтримав з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої в судовому засіданні 24 червня 2014 року, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача ТОВ "А-400" у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ПрАТ "УАСК "АСКА" у судове засідання не з'явився, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ТОВ "А-400", дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що о 20 год. 40 хв. 17 січня 2013 року на вул. Малиновського в м. Києві, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля OPEL Vectra, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автобуса Богдан А09202, д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 9).

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП (т. 1, а. с. 5).

Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 17 січня 2013 року за участю автомобіля OPEL Vectra, д.р.н. НОМЕР_1, та автобуса Богдан А09202, д.р.н. НОМЕР_2, є водій ОСОБА_2

Внаслідок згаданої дорожньо-транспортної пригоди автомобіль OPEL Vectra, д.р.н. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

Нормою ч. 1 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За положеннями ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

П. 8.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 визначено, що величина втрати товарної вартості дорожньо-транспортного засобу характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Виходячи з наведених правових норм, можна зробити висновок, що повне відшкодування шкоди можливе лише у випадку відшкодування потерпілій стороні всіх витрат, які вона понесла у зв'язку з конкретною дорожньо-транспортною пригодою (відшкодування вартості відновлювального ремонту транспортного засобу та втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля).

Зважаючи на положення ст. 1192 ЦК України, при визначенні розміру матеріальних збитків, спричинених власнику автомобіля OPEL Vectra, д.р.н. НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд бере до уваги висновок судової автотоварознавчої експертизи від 29 травня 2014 року №2955/14-54, позаяк він був складений експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з урахуванням реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи у суді (т. 1, а. с. 219-232). Так, згідно з цим висновком розмір матеріальних збитків, заподіяних ОСОБА_1 внаслідок пошкодження його автомобіля, становить 7854,13 грн, в тому числі величина втрати товарної вартості транспортного засобу складає 1621,70 грн.

П. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За положеннями ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що власником автобуса Богдан А09202, д.р.н. НОМЕР_2, є ОСОБА_3, проте цей транспортний засіб був переданий в користування ТОВ "А-400" (т. 1, а. с. 108, 109). На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 працював водієм-касиром у ТОВ "А-400" та керував транспортним засобом у зв'язку з виконанням ним своїх трудових обов'язків на підставі трудового договору (т. 1, а. с. 115, 116). Ці обставини визнав у судовому засіданні представник відповідача ТОВ "А-400". Відтак шкоду, завдану ОСОБА_2, повинно відшкодувати ТОВ "А-400" (ОСОБА_2, у свою чергу, може бути притягнутий до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст. 1191 ЦК України).

Судом встановлено, що цивільна відповідальність ТОВ "А-400" за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації автобуса Богдан А09202, д.р.н. НОМЕР_2, була застрахована ПрАТ "УАСК "АСКА" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6612480. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну складає 50000,00 грн., франшиза за договором - 1000,00 грн.

У відповідності до п. 22.1., п. 22.2. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

П. 32.7. ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану з втратою товарної вартості транспортного засобу.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За положеннями ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування та документи, перелічені в п. 35.2. ст. 35 Закону.

Ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

21 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ "УАСК "АСКА" з заявою про виплату страхового відшкодування (т. 1, а. с. 12-14), проте страховик не сплатив потерпілому страхове відшкодування, безпідставно ухилившись від взятих на себе зобов'язань, взятих на себе за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6612480.

Оскільки розмір збитків, яких зазнав позивач, не перевищує ліміту відповідальності страховика, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ПрАТ "УАСК "АСКА" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 5232,43 грн (7854,13 грн - 1621,70 грн - 1000,00 грн = 5232,43 грн).

Стягненню з ТОВ "А-400" на користь потерпілого ОСОБА_1 підлягає 1621,70 грн на відшкодування втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля та франшиза у сумі 1000,00 грн.

Відповідно до п. 34. 2., п. 34.3. ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Чинним цивільним законодавством визначено, що особа, якій завдано збитків, має довести не лише факт заподіяння збитків та їх розмір, а й причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та шкідливими наслідками.

Витрати, пов'язані з оплатою послуг спеціаліста-автотоварознавця не можуть вважатись збитками в розумінні ст. 22 ЦК України. Так, ОСОБА_1 з власної ініціативи за наявності розрахунку розміру матеріальних збитків, спричинених власнику автомобіля OPEL Vectra, д.р.н. НОМЕР_1, здійсненого 21 січня 2013 року на замовлення ПрАТ "УАСК "АСКА", сплатив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5. грошові кошти за автотоварознавче дослідження. Біль того, при визначенні розміру збитку, спричиненого позивачеві внаслідок пошкодження його автомобіля, суд не прийняв до уваги звіт про оцінку матеріального збитку транспортного засобу від 14 жовтня 2013 року №137/13, складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5

Ч. 1 ст. 23 ЦК України гарантоване право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. П. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 17 січня 2013 року, ОСОБА_1 зазнав душевних страждань, пов'язаних з пошкодженням належного йому на праві власності автомобіля OPEL Vectra, д.р.н. НОМЕР_1.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті. П. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Аналізуючи положення ст. ст. 23, 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", слід зробити висновок, що відшкодування потерпілому моральної шкоди з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст .23 ЦК України, проводиться в розмірі, визначеному судом, особою, яку визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Проте зі змісту ст. ст. 1172, 1187, 1188 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю (чи перебував у його користуванні), відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 06 листопада 2013 року №6-108цс13, яка у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для врахування).

Ч. 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 у сумі 2000,00 грн та стягнути його на користь позивача з відповідача ТОВ "А-400".

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог: у сумі 146,17 грн ((1621,70 грн +1000,00 грн) / 7854,10 грн х 229,40 грн) + (243,60 грн х (2000,00 грн / 7000,00 грн) = 146,17 грн) - ТОВ "А-400"; у сумі 152,83 грн (5232,40 грн / 7854,10 грн х 229,40 грн = 152,83 грн) - з ПрАТ "УАСК "АСКА".

З огляду на вищевикладене, відповідно до ст. ст. 16, 22, 23, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст. ст. 9, 12, 22, 34, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "А-400", приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "А-400" (ідентифікаційний код 19115800) на користь ОСОБА_1 1621 (тисяча шістсот двадцять одну) гривню 70 (сімдесят) копійок на відшкодування втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля, франшизу у сумі 1000 (тисяча) гривень 00 (нуль) копійок та 2000 (дві тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (ідентифікаційний код 13490997) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 5232 (п'ять тисяч двісті тридцять дві) гривні 43 (сорок три) копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "А-400" (ідентифікаційний код 19115800) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 146 (сто сорок шість) гривень 17 (сімнадцять) копійок.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (ідентифікаційний код 13490997) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 152 (сто п'ятдесят дві) гривні 83 (вісімдесят три) копійки.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.В. Андрейчук