12/73
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" червня 2009 р.Справа № 12/73
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянувши матеріали справи № 12/73
за позовом: приватного підприємства "Мікат", м. Черкаси
до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод "Скло", м. Світловодськ, Кіровоградської області
про стягнення 60595,86 грн.
Представники сторін:
від позивача - Хачатурян Е.О. , довіреність № 33 від 16.06.2009р.;
від позивача - Черненко О.О. , довіреність № 34 від 16.06.2009р.;
від відповідача - участі не брали ;
У судовому засіданні оголошувалась перерва 09.06.09р. до 11 год. 30 хв. 16.06.2009 року, в порядку, визначеному ст. 77 ГПК України.
Приватним підприємством "Мікат" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод "Скло" про стягнення суми основного боргу 60595,86 грн., пені у розмірі 3477,32 грн., штрафу у сумі 2897,76 грн., три відсотка річних у розмірі 434,67 грн. на загальну суму 67405,61 грн. на розрахунковий рахунок № 2600104685001 МФО 354864 ЧФ АБ "Київська Русь" код 31333356 та покласти на відповідача судові витрати.
Позивач подав до суду розрахунок заборгованості відповідача станом на 20.05.2009 року. У своєму розрахунку позивач зазначив, що у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем на суму 6000,00 грн. основний борг товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод "Скло" перед позивачем становить 54595,86 грн., пені - 3119,62 грн., штрафу - 2599,68 грн., трьох відсотків річних - 389,96 грн. станом на 20.05.2009 року. Загальна сума боргу відповідача перед позивачем станом на 20.05.2009 року становить 60705,12 грн., яку позивач просить суд стягнути на його користь.
В судовому засіданні 16.06.2009 року позивач надав суду уточнений розрахунок заборгованості ТОВ "Світловодський завод "Скло" станом на 16.06.2009 року у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем на суму 2000,00 грн., в якому вказано, що сума основного боргу відповідача складає - 50595,86 грн., пені в сумі 4925,66 грн., штраф у сумі 10119,17 грн., три відсотка річних у сумі 1517,88 грн.
Про час і місце проведення судового засідання відповідач належним чином повідомлений.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. Позовні вимоги ні по суті, ні по уточненому розрахунку не заперечив.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між приватним підприємством "Мікат" (продавець) та товариствам з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод "Скло" (покупець) укладено договір поставки № 31/10/08 від 31.10.2008 року (надалі Договір).
За умовами вказаного Договору продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар визначений Специфікаціями та накладними, що є невід'ємними частинами цього Договору.
Загальною сумою цього Договору є сума товару згідно підписаних Специфікацій та накладних до цього Договору (п. 1.3 Договору).
Даний Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2009 року. Закінчення строку дії договору не звільняє Сторін від виконання зобов'язань за цим Договором та відповідальності за його порушення (п. 8.1. Договору).
У розділі 3 сторони узгодили порядок розрахунків, зокрема пунктом 3.1 передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію відповідно до Специфікації до цього Договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця протягом 10 календарних днів після отримання товару.
Відповідно до п. 4.2 Покупець щомісячно до 25 числа календарного місяця подає Постачальнику письмове замовлення із зазначенням обсягу поставки товару на наступний місяць, місця поставки, строків поставки, інші умови поставки. Передача товару покупцеві оформляється шляхом підписання акта приймання-передачі товару або видаткової накладної або товарно-транспортної чи залізничної накладної. Момент передачі (поставки) товару вважається момент підписання сторонами відповідних документів в місці поставки товару (п. 4.7 Договору).
Матеріали справи свідчать, що позивач виконуючи свої договірні зобов'язання поставляв відповідачу товар (гофротару), зокрема у період з грудня 2008 року по лютий 2009 року на загальну суму 160953,26 грн., у свою чергу відповідач провів часткову оплату за отриманий товар на суму 85192,96 грн.
Факт отримання товару відповідачем від позивача на загальну суму 160953,26 грн. підтверджується видатковими накладними № РН-0000503 від 13.12.2008 року на суму 7644,50 грн., № РН-0000508 від 19.12.2008 року на суму 9226,48 грн., № РН-0000515 від 25.12.2008 року на суму 18184,74 грн., № РН-0000015 від 26.01.2009 року на суму 12182,72 грн., № РН-0000018 від 28.01.2009 року на суму 9263,64 грн., № РН-0000038 від 11.02.2009 року на суму 9549,80 грн., № Рн-0000047 від 17.02.2009 року на суму 12303,54 грн. та відповідними довіреностями, копії яких знаходяться в матеріалах справи. На підтвердження своїх доводів позивач надав до суду копію акта взаєморозрахунків станом на 05.03.2009 року, який узгоджено та підписано уповноваженими особами сторін на загальну суму 66618,09 грн.
У зв'язку з виниклою заборгованістю позивач звернувся до відповідача з вимогою-претензією № 11 від 27.02.2009 року про погашення заборгованості на суму 66618,09 грн. за отриманий товар. У відповідь відповідач надав гарантійний лист № 55/04 від 05.03.2009 року яким зобов'язався погасити заборгованість на суму 66618,09 грн. до кінця березня 2009 року та перерахував позивачу грошові кошти в сумі 1263,64 грн. платіжним дорученням від 17.04.2009 року. Остаточний розрахунок відповідачем не було здійснено, що призвело до необхідності позивача звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Згідно розрахунку позивача, зазначеного у позовній заяві № 21 від 29.04.2009 року, заборгованість відповідача за отриманий товар за період з 13.12.2008 року по 23.04.2009 року становить 60595,86 грн.
Під час розгляду справи у суді відповідач сплатив частину заборгованості за отриманий товар по договору поставки № 31/10/08 від 31.10.2008 року на загальну суму 8000,00 грн. що підтверджено платіжними дорученнями № 269 від 06.04.2009 року на 1000,00 грн., № 261 від 05.05.2009 року на 1000,00 грн., № 292 від 12.05.2009 року на суму 2000,00 грн., № 376 від 11.06.2009 року на суму 2000,00 грн., № 394 від 16.06.2009 року на суму 2000,00 грн., копії яких надані сторонами до матеріалів справи.
Позивач надав також до суду копії банківських виписок, які свідчать про сплату позивачем частини боргу: за 24.04.2009 року на суму 2000,00 грн., за 05.05.2009 року на суму 1000,00 грн., за 06.05.2009 року на суму 1000,00 грн., за 12.05.2009 року на суму 2000,00 грн., за 04.06.2009 року на суму 2000,00 грн.
Відповідач в судовому засіданні 09.06.2009 року позовні вимоги не заперечив та надав до суду копію акта звірки взаєморозрахунків станом на 05.06.2009 року на суму 52595,86 грн., який підписано уповноваженими особами сторін та скріплено печатками підприємств.
На підставі вказаного позивач 16.06.2009 року подав до суду уточнений розрахунок позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем на суму 2000,00 грн., в якому зазначає, що основний борг відповідача становить 50595,86 грн. станом на 16.06.2009 року.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності..., а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормами Господарського кодексу України, зокрема ст. 193 передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем становить 50595,86 грн. доказів сплати якого сторони, в тому числі і відповідач, суду не надали.
За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 50595,86 грн. за період з 13.12.2008 року по 23.04.2009 року.
З урахуванням того, що під час розгляду справи відповідачем було сплачено частину боргу на суму 8 000,00 грн. що підтверджено матеріалами справи, суд приходить до висновку про відсутність предмета спору по даній справі в частині стягнення 8000,00 грн., що є підставою для припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 8000,00 грн.
В частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу господарський суд відмовляє в задоволені позовних вимог, оскільки відповідно до поданої копії виписки з банку від 24.04.2009 року, відповідач сплатив вказану суму до звернення позивача до суду.
Відповідно до п. 5.4. Договору у разі порушення строків оплати товару більш ніж на 10-ть календарних днів покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 20 відсотків від суми простроченого платежу.
На підставі вказаного пункту Договору позивач нарахував відповідачу штраф з урахуванням часткового погашення заборгованості, станом на 16.06.2009 року і просить суд стягнути з відповідача 10119,17 грн. штрафу за не належне виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В силу ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч. 3. ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення штрафу в сумі 10119,17 грн. відповідно до п. 5.4 Договору та з урахуванням уточненого розрахунку від 16.06.2009 року.
В своїх позовних вимогах позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення оплати отриманого товару за період з 13.12.2008 року по 23.04.2009 року в сумі 3477,32 грн. відповідно до розрахунку зазначеного в позовній заяві.
Відповідно до норм ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.3 Договору передбачено у випадку прострочення покупцем строків оплати товару, останній зобов'язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.
Господарський суд задовольняє вимогу позивача в частині стягнення з відповідача пені за період з 13.12.2008 року по 23.04.2009 року в сумі 3477,32 грн. відповідно до розрахунку зазначеного в позовній заяві.
Щодо стягнення з відповідача суми пені, яку зазначено в розрахунку заборгованості ТОВ "Світловодський завод "Скло" від 16.06.2009 року на суму 4925,66 грн. господарський суд відмовляє, оскільки позивачем не було подано до суду заяви про зміну позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач також просить стягнути з відповідача три відсотка річних за період з 13.12.2008 року по 23.04.2009 року в сумі 434,67 грн., згідно розрахунку зазначеного в позовній заяві.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 3 % річних з простроченої суми.
Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі за період з 13.12.2008 року по 23.04.2009 року в сумі 434,67 грн., згідно розрахунку зазначеного в позовній заяві.
Щодо стягнення з відповідача суми трьох процентів річних, яку зазначено в розрахунку заборгованості ТОВ "Світловодський завод "Скло" від 16.06.2009 року на суму 1517,88 грн. господарський суд відмовляє, оскільки позивачем не було подано до суду заяви про зміну позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 712, 526, 546, 547, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В И Р І Ш ИВ :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сітловодський завод "Скло", м.Світловодськ, вулю.Дружби,22, код ЄДРПОУ 02970627 на користь приватного підприємства "Мікат", 1800, м.Черкаси, вул.Смілянська,2 оф. 29, код ЄДРПОУ 31333356 заборгованість в сумі 50 595,86 грн., пеню в сумі 3 477,32 грн., штраф в сумі 10 119,17 грн., 3% річних в сумі 434,76 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.
Провадження у справі в частині стягнення 8 000,00 грн. припинити.
В задоволення решти позовних вимог відмовити.
Згідно ч.3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Т.В. Макаренко
дата підписання
рішення 19.06.2009 року
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2009 |
Оприлюднено | 11.07.2009 |
Номер документу | 4021550 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні