Ухвала

від 19.08.2014 по справі 2а/0570/1600/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року справа №2а/0570/1600/2012

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Попова В.В., суддів Сухарька МГ., Васильєвої І.А., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 р. у справі № 2а/0570/1600/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Азовпромтранс" до Маріупольської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000100700, 0000080700, 0000090700 від 20.12.2011р.,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 р. у справі № 2а/0570/1600/2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Азовпромтранс" до Маріупольської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю. Визнано недійсними та скасувано повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Маріуполі № 0000100700, № 0000080700, № 0000090700 від 20.12.2011року. Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Азовпромтранс" витрати зі сплати судового збору на суму 32,19 гривень (тридцять дві) гривень 19 коп.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач - Маріупольська об'єднана Державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Мотивами апеляційної скарги зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також надання судом невірної правової оцінки обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у період з 17.11.2011 по 07.12.2011 посадовими особами була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №78/23-2/32397410 від 12.12.2011 року відповідно до якого підприємством порушено п. 198.2 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого:

завищене від'ємне значення ПДВ у сумі 5 019 873 грн. за березень 2011 року, внаслідок чого занижений ПДВ за квітень 2011 року на суму 5 019 873грн.;

занижено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року на суму 3 503 283 грн.;

надмірно сплачено в бюджет ПДВ у розмірі 310 411 грн., у тому числі по деклараціям за липень 2011 року у сумі 80 216 грн., серпень 2011 року у сумі 68 896 грн., вересень 2011 року у сумі 161 296 грн.;

завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2011 року у розмірі 1 458 300 грн.;

занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за вересень 2011 року у сумі 1 734 572 грн.(Том №1, а.с. 9- 86).

20.12.2011 року на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення за № 0000100700, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на суму 4709462 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн; № 0000080700, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5019873 грн.; № 0000090700, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1458300 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, 26.12.2011 позивач направив скаргу до Державної податкової адміністрації Донецької області, в якій просив переглянути та відмінити прийняті Державної податкової інспекцією Донецької області Державної податкової служби податкові повідомлення - рішення.

26.12.2012 року Державною податковою адміністрацією у Донецькій області прийнято рішення № 828/10/25-113-1, в якому вимоги Позивача залишено без задоволення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем була здійснена попередня оплата ВАТ "Азовзагальмаш" за договором №3РСБ-02075/10/10-Т від 01.06.2010р. Сп№4, що підтверджується платіжними дорученнями №132 від 23.03.2011р, на суму 4 300 000 грн., №139 від 23.03.2011р. на суму 19 240 грн., №133 від 23.03.2011р. на суму 4 300 000 грн., №134 від 23.03.2011р. на суму 4 300 000 грн., № 138 від 23.03.2011р. на суму 4 300 000 грн., №137 від 23.03.2011р. на суму 4 300 000 грн., № 135 від 23.03.2011р. на суму 4 300 000 грн., №136 від 23.03.2011р. на суму 4 300 000 грн. (т.1 а.с.136-139).

У зв'язку з цією господарською операцією відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України ВАТ "Азовзагальмаш" була видана податкова накладна №273 від 23.03.2011р. на суму ПДВ 5 019 873,33 грн. (т.1 а.с. 135).

Водночас судом встановлено, що позивачем поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року та додаток 5 до нього (т.1 а.с.163-170). Надання даних документів засобами електронного зв'язку в електронній формі підтверджується квитанціями №2 від 16.11.2011р. (т.1 а.с. 162, 168). Можливість їх надання у такий спосіб передбачена договором №21/03/10-Т від 15.01.2010 року (т.1 а.с. 201-202).

Вказаний уточнюючий розрахунок та додаток 5 до нього від 16.11.2011р. отримані відповідачем, відмови у їх прийнятті в порядку п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України судом не встановлено.

Як вбачається з цих документів, позивач зменшив податковий кредит з ПДВ за березень 2011 року на суму 5 019 873,33 грн. за наслідками господарських операцій з платником податків - ВАТ "Азовзагальмаш". Одночасно позивач збільшив його на ту саму суму, включивши до складу податкового кредиту суму податку у розмірі 5 019 873,33 грн. за постачальником ВАТ "Азовзагальмаш".

Пунктами 201.14., 201.15. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 того самого кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 25.01.2011 N41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за N 197/18935 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

З наведеного слідує, що платник податків має право виправити помилки у податковому обліку шляхом надіслання відповідного уточнюючого розрахунку та додатків до нього.

З наданого позивачем уточнюючого розрахунку та додатку 5 до декларації вбачається, що ним зменшений податковий кредит з ПДВ у сумі 5 019 873,33 грн., сформований за березень 2011 року за постачальником ВАТ "Азовзагальмаш". Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, помилка полягала у включенні до податкового кредиту сум ПДВ на підставі виданої ВАТ "Азовзагальмаш" податкової накладної, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином позивачем самостійно виправлена помилка, та виключена з податкового кредиту березня 2011 року сума податку, щодо якої відповідач у Акті перевірки дійшов висновків про неправомірність її включення.

Відповідач у Акті перевірки не відобразив поданого позивачем уточнюючого розрахунку, та визначив порушення, яке вже було фактично виправлено позивачем.

Згідно до п. 50.2 ст. 50 ПКУ,- платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Відповідач вважає, що перевірка була розпочата 16.11.2011 року в день прийняття керівником податкового органу наказу про її проведення, уточнюючий розрахунок поданий позивачем також 16.11.2011 року, тобто під час проведення перевірки.

При вирішенні питання щодо застосування норми п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України у спірних правовідносинах суд виходить з наступного.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульований ст. 78 Податкового кодексу України. Згідно з її приписами про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Цією статтею передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З аналізу перелічених норм випливає, що вручення наказу про проведення позапланової документальної перевірки та направлення на перевірку передує початку проведення перевірки. У випадку непред'явлення цих документів платник податків має право не допустити посадових осіб контролюючого органу до її проведення. У цьому разі перевірка не відбувається.

Як вбачається з наказу про проведення перевірки позивача №323 від 16.11.2011 року, строк проведення перевірки визначений з 17.11.2011 року по 30.11.2011 року.

Направлення на проведення перевірки від 16.11.2011р. №№ 0069/69, 0074/74, 0075/75, 0076/76, 0078/78, 0077/77, 0079/79, 0080/80 та наказ про проведення перевірки вручені представникам позивача 17.11.2011 року о 12 год. 00 хвилин., про що зазначено на їх тексті.

Зважаючи на це суд дійшов висновку, що перевірка позивача розпочалася саме 17.11.2011 року. Як вже зазначалося, позивачем уточнюючий розрахунок був поданий 16.11.2011 року, тобто до проведення перевірки, а тому встановлені п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України обмеження на спірний уточнюючий розрахунок не розповсюджуються.

Таким чином, відповідач під час перевірки повинний був врахувати наданий позивачем 16.11.2011 року уточнюючий розрахунок до декларації позивача з ПДВ за березень 2011 року. У порушення перелічених вище норм права відповідач не врахував таке, а тому викладені у Акті перевірки висновки не відповідають нормам податкового законодавства.

Разом з тим, в ухвалі Вищого адміністративного суду від 18.03.2014 року, підставою скасування рішень судів попередніх інстанцій у даній справі зазначено, що судами попередніх інстанцій висновок про самостійне зменшення позивачем податкового кредиту з ПДВ у сумі 5019873,33 гривень, сформований за березень 2011 року, а постачальником ВАТ "Азовзагальмаш" зроблено без підтвердження належними засобами доказування, як то дослідження податкових декларацій та відповідних розрахунків з ПДВ з метою достеменного встановлення фактичних обставин у межах спірних правовідносин. При цьому, з урахуванням встановленого, судам необхідно перевірити чи мав місце факт подвійного зменшення або збільшення розміру бюджетного відшкодування з ПДВ на відповідні суми у податковому обліку позивача.

Згідно ч.5 ст. 227 КАС України,- висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Таким чином, з урахуванням зазначених обставин, судом першої інстанції було витребувано у позивача докази на підтвердження вищезазначених обставин.

На вимогу суду, представником позивача надано до окружного суду бухгалтерську довідку від 12.06.2014 року, згідно якої зазначено, що 16.11.2011 року, позивачем поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року та додаток 5 до нього, яким зменшено податковий кредит з ПДВ за березень 2011 року на суму 5019873,33 гривень за наслідками господарських операцій з платником податків ВАТ "Азовзагальмаш". А також збільшено податковий кредит на ту саму суму, шляхом включення до складу податкового кредиту суми податку у розмірі 5019873,33 гривень за постачальником ВАТ "Азовзагальмаш". Подвійного зменшення або збільшення розміру бюджетного відшкодування з ПДВ в податковому обліку ТОВ "ТК АЗОВПРОМТРАНС" не відбувалося.

За таких обставин висновки відповідача у частині порушення позивачем п.198.2 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищене від'ємне значення ПДВ у сумі 5 019 873 грн. за березень 2011 року, спростовуються зібраними у справі доказами та є неправомірними.

Згідно абз. 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України,- податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання недійсними та скасування прийнятих на підставі Акту перевірки податкових повідомлень-рішень №№ 0000100700, 0000080700, 0000090700 від 20.12.2011 року підлягають задоволенню

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 р. у справі № 2а/0570/1600/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: В.В. Попов

І.А. Васильєва

М.Г. Сухарьок