Рішення

від 02.07.2009 по справі 17/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.09                                                                                 Справа № 17/75

          За позовом Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного Банку  в особі Луганської філії „ВіЕйБі Банк”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтенерго Плюс”, м. Перевальськ Луганської області

про стягнення  441 418 грн. 01 коп.

                                                                                                          Суддя   Фонова О.С.   

                                                            Представники:

від позивача –Горошанський В.В., довіреність № 03/4/1/33 від 03.02.2009;          

від відповідача –Даниленко Ю.В., довіреність № б/н від 05.06.2009.

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.06.2009 до 02.07.2009, 11 год. 40 хв.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 8/07-SМЕ від 08.08.2007  у сумі 441967,43 грн., у тому числі: основний борг за кредитом у сумі  370360 грн., нараховані проценти за кредитом у сумі 8136,84 грн., прострочена заборгованості за тілом кредиту у сумі 37040 грн., прострочені проценти за кредитом у сумі 21122,80 грн., пеня у сумі 5307,79 грн.

Представником позивача у судовому засіданні 02.07.2009 надано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача строкову заборгованість за кредитом у сумі 361100 грн., прострочену заборгованість за кредитом у сумі 46300 грн., прострочені проценти у сумі 27862,37 грн., пеню за прострочення повернення заборгованості за кредитом у сумі 2782,27 грн., пеню за прострочення сплати процентів у сумі 1662,54 грн. та інфляційні нарахування за тілом кредиту та процентами у сумі 1710,83 грн.   

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Представником відповідача у судовому засіданні 02.07.2009 було надано відзив № ю/01 від 02.07.2009, де відповідач зазначає, що позовні вимоги частково.

Так, позивачем було нараховано проценти за користування кредитом  виходячи з процентної ставки  27%, тоді як первісно ставка була 20% і сторони не укладали додаткових угод на її зміну. Згідно власного розрахунку сума процентів, яку слід сплатити за користування кредитом, складає 17953,34 грн.  Таким чином,  відповідач визнає вимоги позивача у сумі 425353,34 грн. та просить розстрочити суму заборгованості за кредитом згідно наданого графіку.      

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

     в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнським Акціонерним Банком в особі Луганської філії „ВіЕйБі Банк” (позивач у справі), як Кредитодавцем,  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Альтенерго Плюс” (відповідач у справі), як Позичальником, був укладений кредитний договір № 8/07-SME від  08.08.2007 (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору  Кредитодавець надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених Договором та Додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину Договору.

Підпунктами  1.1.1 –1.1.3 Договору встановлено, що кредит надається в сумі 500000 грн. Термін остаточного повернення кредиту –07.08.2012 включно. Процентна ставка за користування кредитом складає 19 % річних.

Додатковою угодою № 3 від 28.05.2008 до Договору сторони погодили новий розмір процентної ставки за користування кредитом –20%.

Пунктом  1.2. Договору передбачено, що кредит надається Позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів, рефінансування заборгованості в АКБ «Форум»згідно кредитного договору №410/06/06-KN від 05.06.2006.

Згідно пунктів 2.3 –2.5  Договору, повернення Кредиту здійснюється наступним чином: згідно з нижченаведеним  графіком не пізніше 07.08.2012 включно. Моментом (днем) надання траншу вважається день перерахування грошових    коштів на відповідні рахунки, визначені в п. 2.2. цього Договору, в сумі відповідного траншу. Надання    кожного   траншу    оформляється    Додатковою   угодою,   в   якій встановлюється сума траншу та строк його використання. При   цьому, термін остаточного повернення будь-якого траншу не може бути пізніше, ніж термін, вказаний у підпункті 1.1.2. цього Договору.

Як встановлено у підпунктах 2.8.1-2.8.2 Договору, проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. У випадку дострокового припинення дії цього Договору, Позичальник зобов'язаний в день такого дострокового припинення дії цього Договору сплатити Банку проценти, нараховані за місяць, в якому достроково припиняється дія цього Договору.

Пунктом 2.10 Договору передбачено, що у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України законів або підзаконних нормативних актів, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішеннями Правління або Комітету управління активами та пасивами Кредитодавця, останній має право ініціювати зміну розміру процентної ставки за користування Кредитом.

Підпунктом 2.10.1 Договору встановлено, що про зміну розміру процентної ставки за користування Кредитом, Кредитодавець зобов'язаний повідомити Позичальника листом з повідомленням на адресу, що вказана в статті 8 цього Договору, або на іншу письмово повідомлену Позичальником адресу, не пізніше ніж за 10  банківських днів до дати початку її застосування, а також надати для укладення проект відповідної додаткової угоди до кредитного договору. Десятиденний термін починає спливати з дати відправлення Кредитодавцем повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом Позичальникові.

У випадку, якщо Позичальник не погодиться із запропонованим Кредитодавцем розміром процентної ставки, він зобов'язаний протягом 10  банківських днів з дати відправлення Кредитодавцем повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування Кредитом, повернути Кредитодавцю існуючу заборгованість за Кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції в повному обсязі та інші платежі за цим Договором. Після сплати Позичальником зазначених сум, дія цього Договору вважається припиненою і Сторони погоджуються з тим, що в такому випадку укладення угоди , про припинення цього Договору не потрібно (п. 2.10.2 Договору).                                                                               

Сторони погодили наступний порядок зміни розміру процентної ставки за Кредитом. Позичальник, отримавши повідомлення Кредитодавця про зміну розміру процентної ставки за користування Кредитом, підписує додаткову угоду до Кредитного договору та направляє її на адресу Кредитодавця, зазначену в статті 8 цього Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом 10  банківських днів з дати відправлення Кредитодавцем повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування Кредитом не здійснив дій, передбачених підпунктом 2.10.2. цього пункту, новий розмір процентної ставки за користування Кредитом вважається таким, що погоджений із Позичальником. Новий розмір процентної ставки за користування Кредитом нараховується з дня, наступного за днем закінчення десятиденного строку після відправлення Кредитодавцем відповідного повідомлення Позичальнику. Кредитодавець зберігає в кредитній справі Позичальника копію повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом та оригінал документу, який підтверджує факт відправлення повідомлення Позичальнику (п. 2.10.3 Договору).

Листом від 27.11.2008 № 11.08/345 позивач повідомив відповідача про зміну процентної ставки за користування кредитом до 27% річних та просив підписати додаткову угоду. Позивачем зазначеного зроблено не було. Тому розмір процентної ставки за користування кредитом відповідно до пункту  2.10.3 Договору  вважається прийнятим відповідачем та складає 27 %.  

Як встановлено пунктом 2.11 Договору, Кредитодавець має право призупинити надання траншів/кредиту та вимагати дострокового погашення заборгованості за цим Договором у повному обсязі у разі: наявності простроченої протягом  більше 5 банківських днів  за траншами/кредитом, нарахованими процентами та комісіями, передбаченими  Договором ( п. 2.11.1 Договору).

Позивачем було перераховано відповідачу  кредит у сумі 500000 грн., однак відповідачем були  порушені умови Договору,  за ним склалась строкова заборгованість за кредитом у сумі 361100 грн., прострочена заборгованість за кредитом у сумі 46300 грн. Також відповідачем  не були вчасно та в повному обсязі сплачені проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за процентами у сумі 27862,37 грн..

Крім того, позивачем була нарахована пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом у сумі 2782,27 грн. та пеня за прострочення сплати процентів у сумі 1662,54 грн. та інфляційні нарахування за тілом кредиту та процентами у сумі 1710,83 грн.   

У зв'язку з тим, що позичальник не виконував свої зобов'язання з погашення кредиту та відсотків, позивач звернувся до суду за їх стягненням.

Відповідач позов визнає частково у сумі 425353,34 грн. з підстав, викладених у відзиві та просить розстрочити суму заборгованості за кредитом згідно наданого графіку.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу кредит у загальній сумі 500000 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Відповідач вчасно не виконував свої зобов'язання за Договором з погашення кредиту та відсотків, що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи.

Доводи відповідача стосовно застосування 20% ставки за користування кредитом  не беруться судом до уваги, оскільки сторонами у пункті 2.10.3 Договору передбачений порядок зміни процентної ставки.

Так, Позичальник, отримавши повідомлення Кредитодавця про зміну розміру процентної ставки за користування Кредитом, підписує додаткову угоду до Кредитного договору та направляє її на адресу Кредитодавця, зазначену в статті 8 цього Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом 10  банківських днів з дати відправлення Кредитодавцем повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування Кредитом не здійснив дій, передбачених підпунктом 2.10.2. цього пункту, новий розмір процентної ставки за користування Кредитом вважається таким, що погоджений із Позичальником. Новий розмір процентної ставки за користування Кредитом нараховується з дня, наступного за днем закінчення десятиденного строку після відправлення Кредитодавцем відповідного повідомлення Позичальнику. Кредитодавець зберігає в кредитній справі Позичальника копію повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом та оригінал документу, який підтверджує факт відправлення повідомлення Позичальнику.

Листом від 27.11.2008 № 11.08/345 позивач повідомив відповідача про зміну процентної ставки за користування кредитом до 27% річних та просив підписати додаткову угоду (а.с.79). Позивачем зазначеного зроблено не було, не повернуто і  кредиту та відсотків по ньому згідно п. 2.10.2 Договору. Тому розмір процентної ставки за користування кредитом відповідно до пункту 2.10.3 Договору вважається прийнятим відповідачем та складає 27 %.

Таким чином, позивачем вірно нараховано прострочені проценти у сумі 27862,37 грн.

Відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань передбачена сторонами у пункті 4.3 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної процентної ставки від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання.  

Однак, стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на це, позивачем вірно зазначена в розрахунку пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а не в розмірі подвійної процентної ставки від суми відповідного непогашеного платежу, як зазначено в договорі.

Таким чином, позивачем було обґрунтовано нараховано відповідачу пеню за порушення строків погашення кредиту у сумі 2782,27 грн. і пеню за порушення строків погашення відсотків у сумі 1662,54 грн.

Крім того, позивач просить стягнути інфляційні нарахування у розмірі 1710,83 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо  розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже,  вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем умов договору   підтверджується матеріалами справи.  

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання  заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилася та складає: строкова заборгованість за кредитом у сумі 361100 грн., прострочена заборгованість за кредитом у сумі 46300 грн., прострочені проценти у сумі 27862,37 грн., пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом у сумі 2782,27 грн., пеня за прострочення сплати процентів у сумі 1662,54 грн. та інфляційні нарахування за тілом кредиту та процентами у сумі 1710,83 грн.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підлягають задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

В частині зменшення позовних вимог судові витрати покладаються а позивача.

Представником відповідача відзиві на позовну заяву  від 02.07.2009 № ю/01 міститься  клопотання  про розстрочку виконання рішення  до 10.07.2014  згідно наданого графіку погашення заборгованості.

В обґрунтування даного клопотання відповідачем не наведено жодного доводу.

Розглянувши заяву відповідача суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121 ГПК України при наявності обставин, що  ускладнюють  виконання  рішення  або  роблять  його  неможливим, господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин   справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Однак, відповідачем не подано будь-яких  доказів,  на підтвердження  обставин,  що  ускладнюють  виконання  рішення або  роблять  його  неможливим на даний час чи в майбутньому.  

Як зазначено у  п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»при вирішенні заяв сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

У п. 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.09.1996  № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» вказано, що підставою для відстрочки та розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до  ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається,  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем  не доведено наявності виключних обставин, виняткового випадку для надання розстрочки виконання судового рішення.

Відповідач просить суд про надання розстрочки виконання судового рішення строком до 10.07.2014  згідно наданого графіку погашення заборгованості, але ним не надано суду належного економічного та документального обґрунтування такої можливості.   

У зв'язку з недоведеністю обставин, які б обумовили необхідність та  доцільність  розстрочки  виконання  рішення, суд прийшов до висновку про залишення без  задоволення клопотання  про розстрочку рішення у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49,  82, 84, 85, 121 ГПК України, суд     

      в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтенерго Плюс”, м. Перевальськ Луганської області, вул. Перова, буд. 1,  ідентифікаційний код 33377531, на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного Банку  в особі Луганської філії „ВіЕйБі Банк”, м. Луганськ,  вул. Лінія 16, буд. 7, прим. 172, ідентифікаційний код 346190790,  строкову заборгованість за кредитом у сумі 361100 грн., прострочену заборгованість за кредитом у сумі 46300 грн., прострочені проценти у сумі 27862,37 грн., пеню за прострочення повернення заборгованості за кредитом у сумі 2782,27 грн., пеню за прострочення сплати процентів у сумі 1662,54 грн. та інфляційні нарахування за тілом кредиту та процентами у сумі 1710,83 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 4414,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,11 грн.,  видати наказ.

У судовому засіданні  оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення:  07.07.2009.

Суддя                                                                                              О.С. Фонова