Рішення

від 19.08.2014 по справі 923/932/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2014 р. Справа № 923/932/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі Довгань О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кселен", м. Київ

до: Генічеської районної державної адміністрації м. Генічеськ Херсонської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Генічеська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Херсонській області

про припинення нарахування орендної плати за земельну ділянку

за участю:

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

від третьої особи - не прибув

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кселен" м. Київ звернулось до суду з позовом до Генічеської районної державної адміністрації м. Генічеськ, Херсонської області про припинення нарахування орендної плати за земельну ділянку.

Ухвалою суду від 26.06.2014р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 10.07.2014р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Генічеську ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, задовольнив заяву позивача про зміну предмета позову - про звільнення від плати за земельну ділянку, розгляд справи відклав та зобов'язав Генічеську ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області до 25.07.2014 року через канцелярію господарського суду Херсонської області, з супровідним листом, подати відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, копії статутних та реєстраційних документів.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, ухвала про призначення засідання направлена сторонам рекомендованою поштою.

На вимогу суду надійшли документи:

- від Генічеської районної державної адміністрації пояснення по суті позову відповідно до яких відповідач позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити позивачу у задоволені позову та розглянути справу буз участі представника райдержадміністрації у зв'язку з неналежним фінансуванням на відрядження;

- від Генічеська ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області відзив на позов, позовні вимоги податковим органом не визнаються з підстав викладених у відзиві, просять суд розглянути справи без участі представника у зв'язку з обмеженим фінансуванням на відрядження;

Стаття 4-3 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд повинен оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному i об'єктивному розгляді в судовому процесі всіхобставин справи в їх сукупності, керуючись Законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

10 липня 2014р. до початку розгляду справи позивач, на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в межах прав, наданих стороні у процесі господарського судочинства, подав заяву про зміну (уточнення) предмету позову, а саме просить прийняти рішення про звільнення його від плати за земельну ділянку на весь час, протягом якого земельна ділянка не може бути використана орендарем згідно з умовами договору оренди землі від 05 вересня 2008р. через обставини, за які орендар не відповідає.

Представником позивача в минулих судових засіданнях позовні вимоги підтримано у повному обсязі з підстав зазначених у позові, посилаючись на неможливість використання земельних ділянок у зв'язку з безпосередньою близькістю до земельних ділянок військ Російської Федерації. Просить задовольнити позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень - звільнити його від плати за земельну ділянку на весь час, протягом якого земельна ділянка не може бути використана орендарем згідно з умовами договору оренди землі від 05 вересня 2008р. через обставини, за які орендар не відповідає

Відповідачем подано до суду відзив на позов, позовні вимоги не визнаються з посиланням на відсутність перешкод у користуванні земельними ділянками, просить розглянути справу у відсутність представника відповідача та відмовити у задоволенні позову.

Третьою особою - Генічеською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Херсонській області подано до суду відзив на позов. Представником зазначено на необґрунтованість позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність перешкод у користуванні відповідачем земельними ділянками, оскільки земельні ділянки знаходяться на значній відстані від блокпосту військ Російської Федерації.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

05 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кселен" (далі - "Позивач", "Орендар") та Генічеською районною державною адміністрацією (далі - "Відповідач", "Орендодавець") було укладено Договір оренди землі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05 листопада 2008 року за № 4АА002179-040872000014 (далі - "Договір").

Згідно з умовами вищезазначеного Договору та на підставі Акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 5,0000 га із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населеного пункту села Стрілкове Генічеського району Херсонської області, для розміщення бази відпочинку (далі - "земельна ділянка"). Договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років (пункт 8 Договору). Орендована земельна ділянка має кадастровий номер - 6522185200:11:016:0179.

Відповідно до Договору за користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі, встановленому в Договорі (пункт 9 Договору). Внесення орендної плати здійснюється щомісячно рівними частками протягом дії Договору.

15 березня 2014 року Позивачу стало відомо, що біля селища Стрілкове (Арабатська стрілка, Генічеський район, Херсонська область) висадився російський десант. Метою цієї військової інтервенції з боку Росії стало встановлення контролю над газоперекачувальною станцією "Чорноморнафтогаз".

Даний факт позивач підтверджує витягами з повідомлень Міністерства закордонних справ України про факти військової агресії Росії в Херсонській області, які розміщені на офіційному порталі відомства (додано до позовної заяви).

Зважаючи на вищезазначені обставини, пов'язані із посяганням на територіальну цілісність України, військовим вторгненням Росії на територію Херсонської області, в умовах різкого загострення політичної ситуації, економічної нестабільності, постійної загрози окупаційних дій, збройних зіткнень, провокацій та різноманітних блокувань Позивач позбавлений можливості використовувати вищезазначену земельну ділянку, яка знаходиться в районі розгортання вищезазначеного військового конфлікту (селище Стрілкове, Арабатська стрілка, Генічеський район, Херсонська область) за її цільовим призначенням.

Причиною неможливості використовувати земельну ділянку позивач зазначає об'єктивні обставини, за які Позивач не відповідає, і на які він не може впливати.

Згідно з інформацією Державного агентства земельних ресурсів України, взятою позивачем з офіційного сайту "Публічна кадастрова карта України" земельна ділянка з кадастровим номером 6522185200:11:016:0179 знаходиться на відстані 5,279 км. від газоперекачувальної станції "Чорноморнафтогаз".

З огляду на вищезазначене, використання земельної ділянки для розміщення бази відпочинку за умов безпосередньої близькості військ агресора, які знаходяться на території України поруч із орендованими Позивачем земельними ділянками (на відстані 5 кілометрів), позивач вважає неможливим, небезпечним та ризикованим.

Листом від 02 квітня 2014 за № 2/04 Орендар звернувся із заявою до Орендодавця про звільнення Орендаря від орендної плати за земельну ділянку на весь час, протягом якого земельна ділянка не може бути використана Орендарем згідно з умовами Договору через обставини, за які Орендар не відповідає.

Орендарем була отримане повідомлення № 02/20-100/517 від 30.04.2014 року на вищевказану заяву про відмову у звільненні від орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 5,0 га із земель запасу рекреаційного призначення, розташованої за межами населеного пункту села Стрілкове на території Генічеського району, для розміщення бази відпочинку в зв'язку з відсутністю перешкод у використанні вищезазначеної ділянки на території Стрілківської сільської ради.

Згідно статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Частиною 6 статті 93 ЗК України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є ЦК України. Частиною 1 статті 1 ЦК України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Згідно з частиною 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання.

Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 ЦК України, яка містить як загальні норми, що застосовуються до всіх видів найму (оренди) - § 1, так і спеціальні норми, які присвячено окремим видам цього договору, так і безпосередньо найму (оренді) земельної ділянки - § 3.

Відповідно до частини другої статті 759 та частини другої статті 792 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на положення частини 6 статті 762 ЦК України, за якими наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2008 р. між позивачем та відповідачем договір оренди земельної ділянки, відповідно до яких відповідачем передано позивачу в оренду строком на 49 років земельна ділянка загальною площею 5 га. для розміщення бази відпочинку.

Відповідно до умов договорів (п. 9) за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендну плату у розмірі встановленому договором.

Посилаючись на неможливість користування земельними ділянками, у зв'язку з вторгненням російських військ на територію області в районі села Стрілкове, позивач вважає за необхідне звільнити його від плати за земельну ділянку на весь час, протягом якого земельна ділянка не може бути використана орендарем згідно з умовами договору оренди землі від 05 вересня 2008р. через обставини, за які орендар не відповідає. При цьому, свої вимоги позивач обґрунтовує положеннями ч. 6 ст. 762 ЦК України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до підпункту 2.9 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", суди мають враховувати, що способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені статтею 152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України.

Системний аналіз вказаних норм законодавства визначає можливість захисту порушеного права та передбачає спосіб такого захисту і положеннями, як Земельного кодексу України, так і Цивільного кодексу України не передбачено обраного позивачем способу захисту, а саме припинення нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, позивачем заявлено вимогу про захист порушеного права шляхом припинення нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою, що не відповідає вказаним вище положенням та не передбачено чинним законодавством, зокрема ст. 152 Земельного кодексу України, тобто позивачем обрано спосіб захисту, який не відповідає правовідносинам, що склалися між ним та відповідачем з огляду на надані кожному з них за законом права та обов'язки.

Посилання позивача на можливість звільнення наймача від сплати орендної плати, що передбачено ч. 6 ст. 762 ЦК України, судом не приймається до уваги, оскільки положеннями вказаної норми врегульовано правовідносини найму, які передбачають можливість та підстави звільнення від плати за користування майном, тоді як норми законодавства, що регулюють земельні відносини, не передбачають таких підстав для звільнення від плати за користування земельною ділянкою.

Також суд зазначає, що позивач не надав до суду доказів цільового використання ним земельної ділянки, переданої йому по договору оренди від 05.09.2008р. за весь період оренди - з 05.09.2008р. Так, позивачем не надано ні доказів замовлень проекту для будівництва або розміщення бази відпочинку, укладення договорів з підрядниками тощо, тоді як в період з 2008р. по 2014р. не існувало будь-яких перешкод у належному користуванні позивачем орендованою земельною ділянкою.

Нормами ст. 193 ГК України, статей 526, 629 ЦК України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд погоджується із запереченнями відповідача, оскільки з боку орендаря (позивача) вбачаються ознаки безпідставно ухиляється від виконання власних зобов'язань. Позивач у своєму ж позові зазначає, що можлива наявна загроза щодо використання земельних ділянок у вигляді воєнного блок-посту військ Російської Федерації знаходиться понад 5 км. від орендованою ним земельною ділянкою. Отже фактичної перешкоди, а саме зайняття даної земельної ділянки іншими сторонніми особами або встановлення будь-якої заборони щодо їх використання, не існувало і не існує на теперішній час. Для використання позивачем земельної ділянки не вбачається перешкод а ні внаслідок якогось випадку, а ні внаслідок непереборної сили, тощо. Тому посилання позивача, що він не може користуватись орендованою земельною ділянкою не відповідає дійсності, а це в свою чергу не дає правових підстав на застосування пункту 6 ст. 762 ЦК України, тобто звільнення наймача (орендаря) від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане.

Дана позиція була доведена до позивача у листі-відповіді районної державної адміністрації від 30 квітня 2014 року № 02/20-100/517, у якому зазначалось, що питання про припинення нарахування орендної плати розглянуто на засіданні комісії щодо реалізації повноважень райдержадміністрації в галузі регулювання земельних відносин 15 квітня 2014 року. Даною комісією детально вивчено обставини, викладені у зверненні позивача - ТОВ "Кселен" - та прийнято рішення: відмовити ТОВ "Кселен" у звільненні від орендної плати за користування земельними ділянками у зв'язку з відсутністю перешкод щодо їх використання (копії документів є у матеріалах справи).

Відповідач також повідомив, що у поточному році від інших суб'єктів господарювання, які мають об'єкти нерухомості (оздоровчі заклади, бази відпочинку, тощо) та надають оздоровчо-туристичні послуги на земельних ділянках, що знаходяться навіть значно ближче, а деякі зовсім поряд із блок-постом військ РФ, офіційних заяв про неможливість використання земельних ділянок не надходило.

Надані позивачем докази стосовно захоплення російськими військами частини території Херсонської області не впливають на цивільно-правові відносини, які існують між сторонами, а також не доводять тих обставин, на які позивач посилається як на підстави своїх позивних вимог. Це також підтверджується листом Стрілківської сільської ради від 02.07.2014р. № 02.-15-14/279.

Пунктом 7 статті 193 ГК України встановлено заборону щодо односторонньої відмови від виконання зобов'язання. Однак, позивач в односторонньому порядку, без узгодження з райдержадміністрацією, Херсонською обласною державною адміністрацією, Генічеською об'єднаною державною податковою інспекцією, припинив виконувати зобов'язання за договорами оренди землі щодо сплати орендної плати. Це підтверджується інформацією Генічеської ОДП від 14 травня 2014 року, згідно з якою за позивачем станом на 01 травня 2014 року вже існує заборгованість у сумі 8211,92 грн. Станом на 01 липня 2014 року заборгованість збільшилась і становить 23691,82 грн.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати відносяться на позивача.

При цьому, у зв'язку із сплатою позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж передбачено законом, оскільки позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір у розмірі 609 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. ст. 13, 15, 27 Закону України "Про оренду землі", керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Кселен", ідентифікаційний код 32913462, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81 з Державного бюджету України 609 (Шістсот дев'ять) грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 783 від 19.06.2014 р. Оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 923/932/14.

3. Рішення направити сторонам по справі.

Суддя Т.Г. Пінтеліна

Повне рішення складено 21.08.2014 р.