Рішення

від 30.06.2009 по справі 17/855

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/855

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2009 р.Справа № 17/855

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" м. Житомир    

до Ганнопільського госпрозрахункового відокремленого підприємства Славутського районного споживчого товариства с. Ганнопіль Славутського району

про стягнення заборгованості в розмірі 8200,25 грн., з яких 7055,94 грн. - основного боргу, 213,09 грн. - пені, 705,59 грн. - штрафу, 26,68 грн. - 3% річних, 198,95 грн. - індекс інфляції

Суддя В.В. Димбовський

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8200,25 грн., з яких 7055,94 грн. - основного боргу, 213,09 грн. - пені, 705,59 грн. - штрафу, 26,68 грн. - 3% річних, 198,95 грн. - індексу інфляції, яка виникла внаслідок невиконання умов договору №54739 від 27.11.2008р.

30.06.2009р. позивач надіслав до суду заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 7055,94 грн. основного боргу у зв'язку із сплатою відповідачем суми основного боргу. Просить суд стягнути з відповідача 705,59 грн. –штрафу, 213,09 грн. - пені,  26,68 грн. - 3% річних, 198,95 грн. - індексу інфляції.

Відповідач у відзиві на позов просить суд припинити провадження у справі, посилаючись на те, що основний борг в розмірі 7055,94 грн. відповідачем сплачено. Крім того, повідомив про те, що Правління районного споживчого товариства 17.03.2009р. прийняло постанову №38 про припинення юридичної особи - Ганнопільського госпрозрахункового відокремленого підприємства Славутського районного споживчого товариства с. Ганнопіль Славутського району.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

27.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" м. Житомир та Ганнопільським госпрозрахунковим відокремленим підприємством Славутського районного споживчого товариства с. Ганнопіль Славутського району укладено договір №54739.  

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" м. Житомир (постачальник), на умовах передбачених даним договором, зобов'язалося передати, а Ганнопільське госпрозрахункове відокремлене підприємство Славутського районного споживчого товариства с. Ганнопіль Славутського району (покупець) зобов'язалося прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонам при складанні заявки.

Згідно з п. 2.3. покупець зобов'язаний особисто або через довірену особу засвідчити приймання товару підписом у накладній, із зазначенням прізвища, та при наявності скріпити підпис печаткою.

Умовами договору –п. п. 3.1., 3.4. - сторони передбачили, що покупець зобов'язується перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства постачальника не пізніше 30 днів з моменту прийомки товару. Крім того, сторони погодились щомісячно проводити звірку стану розрахунків за поставлену продукцію, для чого постачальник направляє до покупця свого представника. При відсутності розбіжностей, покупець підписує акт взаємозвірки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 8555,94 грн., а саме за видатковою накладною №РР-0006809 від 20.02.2009р. на суму 2760,61 грн., за видатковою накладною №РР-0006812 від 20.02.2009р. на суму 5795,33 грн.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку залишок боргу відповідача після проведеної часткової оплати становив 7055,94 грн.

Пунктами 6.3., 6.4. договору передбачено, що при порушенні терміну оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за отриманий від постачальника товар, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

У відповідності до даних умов договору позивач нарахував відповідачу 213,09 грн. пені за період 21.03.2009р. –05.05.2009р. та 705,59 грн. –штрафу.

Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України, позивач за період з 21.03.2009р. по 05.05.2009р. нарахував відповідачу 198,95 грн. інфляційних втрат, а також 26,68 грн. - 3% річних.

В зв'язку із невиконанням договірних зобов'язань в повному об'ємі, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 7055,94 грн. - основного боргу, 213,09 грн. - пені, 705,59 грн. - штрафу, 26,68 грн. - 3% річних, 198,95 грн. - індексу інфляції.

В ході розгляду справи відповідач частково погасив заборгованість в розмірі 7055,94 грн., що підтверджується чеком №РР-0018792 від 11.05.2009р. на суму 1000 грн., чеком №РР-0023281 від 08.06.2009р. на суму 260,61 грн., чеком №РР-0023281 від 08.06.2009р. на суму 739,39 грн., банківською випискою №РР-0000173 від 15.06.2009р. на суму 1000 грн., банківською випискою №РР-0000174 від 16.06.2009р. на суму 4055,94 грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 705,59 грн. –штрафу, 213,09 грн. - пені,  26,68 грн. - 3% річних, 198,95 грн. - індексу інфляції.

Аналізуючи надані сторонами докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язання, визначеного умовами договору №54739 від 27.11.2008р., позивачем правомірно було заявлено вимогу про сплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 7055,94 грн.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують  на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми та умови договору, в зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором №54739 від 27.11.2008р., позивач правомірно нарахував відповідачу штраф у розмірі 705,59 грн., 213,09 грн. –пені за період 21.03.2009р. –05.05.2009р., а також 26,68 грн. - 3% річних за період 21.03.2009р. –05.05.2009р. та 198,95 грн. - індексу інфляції за період 21.03.2009р. –05.05.2009р.  

Враховуючи те, що відповідачем сплачено 7055,94 грн. основного боргу після подання позову до суду, що підтверджено чеком №РР-0018792 від 11.05.2009р. на суму 1000 грн., чеком №РР-0023281 від 08.06.2009р. на суму 260,61 грн., чеком №РР-0023281 від 08.06.2009р. на суму 739,39 грн., банківською випискою №РР-0000173 від 15.06.2009р. на суму 1000 грн., банківською випискою №РР-0000174 від 16.06.2009р. на суму 4055,94 грн., в цій частині провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення 705,59 грн. штрафу, 213,09 грн. –пені, 26,68 грн. - 3% річних, 198,95 грн. - індексу інфляції, в частині стягнення 7055,94 грн. основного боргу провадження підлягає припиненню згідно п.1.1 ст. 80 ГПК України.  

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1.1. ст. 80, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                   ВИ Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" м. Житомир до Ганнопільського госпрозрахункового відокремленого підприємства Славутського районного споживчого товариства с. Ганнопіль Славутського району про стягнення заборгованості в розмірі 8200,25 грн., з яких 7055,94 грн. - основного боргу, 213,09 грн. - пені, 705,59 грн. - штрафу, 26,68 грн. - 3% річних, 198,95 грн. - індексу інфляції задовольнити частково.

Стягнути з Ганнопільського госпрозрахункового відокремленого підприємства Славутського районного споживчого товариства (с. Ганнопіль Славутського району, вул. Будьонного, 1, код ЄДРПОУ 25993812) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (м. Житомир, вул. Кооперативна, 12, код ЄДРПОУ 32265298) 213,09 грн. (двісті тринадцять гривень дев'ять копійок) - пені, 705,59 грн. (сімсот п'ять гривень п'ятдесят дев'ять копійок) - штрафу, 26,68 грн. (двадцять шість гривень шістдесят вісім копійок) -  3% річних, 198,95 грн. (сто дев'яносто вісім гривень дев'яносто п'ять копійок) - індексу інфляції, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по оплаті державного мита та 312,50 грн. (триста дванадцять гривень п'ятдесят копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                                             В.В. Димбовський