Рішення

від 06.07.2009 по справі 12/1288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/1288

                                   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------- РІШЕННЯ            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "06" липня 2009 р.                                                                        Справа №  12/1288

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача –Гарматюка А.Д. за довіреністю, відповідача –не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Пак” до товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський завод безалкогольних напоїв “СЕСА” про стягнення 370270 грн. 35 коп.,

                            ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на виконання договору поставки № 4/2007 від 01.06.2007 року, 282345 грн. 21 коп. боргу, 33541 грн. 99 коп. пені за період прострочення з 13.04. по 13.10.2008 року, 7919 грн. 93 коп. 3 % річних, 46463 грн. 22 коп. інфляційних втрат за період прострочення з 13.04.2008 по 20.03.2009 року, що разом складає 370270 грн. 35 коп., та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

Між сторонами по справі 01.06.2007 року було укладено договір поставки № 4/2007, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач –прийняти і оплатити плівку поліетиленову термозбігову (далі - продукцію). Відповідно до п.п. 8.1., 13.1. договору, відповідач зобов'язаний здійснити оплату продукції протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки партії продукції на підставі наданого рахунку-фактури позивачем, у випадку порушення строків платежів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

На виконання умов договору по видатковій накладній № РН-0000009 від 26.02.2008 року, довіреності серії ЯОТ № 460648 від 21.02.2008 року позивачем поставлено відповідачу продукцію на суму 136585 грн. 42 коп., видано рахунок-фактуру № СФ-0000013 від 26.02.2008 року. Дана партія продукції відповідачем оплачена, згідно випискам із особового банківського рахунку позивача, в період з 30.09. по 25.12.2008 року частково на загальну суму 131000 грн. 38 коп.

По видатковій накладній № РН-0000012 від 07.03.2008 року, довіреності серії ЯПА № 849682 від 05.03.2008 року позивачем поставлено відповідачу продукцію на суму 137862 грн. 08 коп., видано рахунок-фактуру № СФ-0000019 від 07.03.2008 року. Дана партія продукції відповідачем не оплачена.

По видатковій накладній № РН-0000014 від 13.03.2008 року, довіреності серії ЯПА № 849704 від 12.03.2008 року позивачем поставлено відповідачу продукцію на суму 138898 грн. 09 коп., видано рахунок-фактуру № СФ-0000021 від 13.03.2008 року. Дана партія продукції відповідачем не оплачена.

Заборгованість відповідача станом на час розгляду справи складала 282345 грн. 21 коп., оплата продукції відповідачем здійснюється з простроченням платежів.

Наявність і розмір невиконаного грошового зобов'язання по вищеназваному договору відповідачем допустимими доказами не спростовано, навпаки, підтверджено актом звіряння розрахунків станом на 01.06.2008 року.

Зазначені документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

За змістом ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється після його належного виконання.

Відповідно до ст.ст. 625 ч. 1 ЦК, 194 ч. 2 ГК України, неможливість виконання, неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат і 3 % річних передбачена п. 13.1. договору, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, проте їх розрахунок здійснено неправильно. Наслідком правильного їх розрахунку є збільшення розміру позовних вимог.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог за наявності передбачених цією нормою умов і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач клопотання про збільшення розміру позовних вимог не подавав, наполягав на задоволенні позову в заявленому розмірі.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доказаними і задовольняються в заявленому розмірі повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 3702 грн. 70 коп., 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 4015 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

                                                                    ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський завод безалкогольних напоїв “СЕСА”, ідентифікаційний код 34338196, інд. 18030, м.Черкаси, вул. Пацаєва, 2/1, р/р 2600700013825 в ФВАТ „Держ. Експ-імп. Банк України”, МФО 354789 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Пак”, ідентифікаційний код 32708092, 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 25, к. 5, р/р 260073014896 в АБ “Національні інвестиції”, МФО 300498 –282345 грн. 21 коп. боргу, 33541 грн. 99 коп. пені, 7919 грн. 93 коп. 3 % річних, 46463 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 4015 грн. 20 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

           Суддя                                                                                  В.М. Грачов