Рішення

від 23.06.2009 по справі 12/92-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/92-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 червня 2009 р.                            Справа 12/92-09

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Облінтерлізинг" м. Вінниця   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінний завод "Вінниччина" с. Човновиця Оратівського району Вінницької області  

про стягнення 37 049,96 грн.

Головуючий суддя                                Кожухар М.С.     

Cекретар судового засідання Нешик О.С.

Представники

позивача :   Шалигіна В.І., довіреність №1 від 05.05.2009 р.

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з відповідача 37049,96 грн., в тому рахунку: 34510 грн. основного боргу за договором лізингу, 2539,96 грн. пені.

Ухвалою суду від 15.05.2009р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 23.06.2009р.

В судове засідання 23.06.2009 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

Відповідач  правом участі в розгляді справи не скористався, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі від 15.05.2009 року, що стверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції за № 223349).

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив, що 02.04.2008 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія "Облінтерлізинг" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю Кінний завод "Вінниччина" укладено договір фінансового лізингу за № 02-08фл (далі - договір).

Відповідно до п. 1 даного договору позивач, як лізингодавець, взяв на себе зобов'язання передати відповідачу - лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність.  Додатком №1 до договору фінансового лізингу визначено предмет лізингу, яким є лущильник ЛД-14 вартістю 84 000 грн., та встановлено графік сплати лізингових платежів.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що  черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі згідно договору.

Як стверджується актом №2 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 02.04.2008 року, позивач передав, а відповідач прийняв лущильник вартістю 84000 грн.

Згідно договору та графіку сплати лізингових платежів, відповідач повинен був здійснити два лізингові платежі, сплативши загальну суму 34510 грн., а саме: 17850 грн. -  до 02.10.2008 року та до 02.04.2009 р. -  16660 грн.

Таким чином сума боргу боржника за  договором фінансового лізингу станом на день порушення провадження у справі склала 34510 грн.

Станом  на день подання позову та розгляду справи 34510 грн. боргу боржником не сплачено.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за  договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу  ст. ст. 4-3, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 34510 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними  санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з  ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.1  договору фінансового лізингу № 02-08фл від 02.04.2008р. встановлено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожен календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У розрахунку пені позивачем допущено помилки, зокрема не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України (щодо лізингового платежу у розмірі 17850 грн.).

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 2115,16 грн.  

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3,33,43,49,82,84,115,116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовільнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кінний завод "Вінниччина" с. Човновиця Оратівського району Вінницької області, вул Леніна, 8 (п/р № 26007670120005 в Тетіївському відділенні ВАТ КБ "Хрещатик" МФО 300818 код ЄДРПОУ 32652553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія "Облінтерлізинг" 21050 м. Вінниця, вул. Соборна, 15а (р/р № 26505001016001 в ВФ АТ "Укрінбанк" м. Вінниці, МФО 302333 код ЄДРПОУ 30247628) 34510 грн. основного боргу по лізигновим платежам, 2115,16 грн. пені, 366,25 грн. витрат на сплату держмита та 308,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити

Суддя                                             Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України  01 липня 2009 р.

віддрук.3  прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія "Облінтерлізинг" 21050 м. Вінниця, вул. Соборна, 15а

3 - відповідачу  с. Човновиця Оратівського району Вінницької області, вул Леніна, 8