Рішення

від 23.07.2014 по справі 910/12482/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12482/14 23.07.14

За позовомКиївського дослідно-виробничого підприємства «Контакт» Українського товариства глухих до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Тронка-АТ» простягнення 8 988,23 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Горда В.В. - представник від відповідача не з'явлись

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське дослідно-виробниче підприємство «Контакт» Українського товариства глухих звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Тронка-АТ» основного боргу за договором оренди нерухомого майна № 7 від 01.03.2013 у розмірі 6 712,20 грн, пені у розмірі 226,93 грн, 3% річних у розмірі 49,10 грн, а також відшкодування 2 000,00 грн адвокатських витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/12482/14, розгляд справи призначено на 23.07.2014.

В судовому засіданні 23.07.2014 представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору оренди нерухомого майна № 7 від 01.03.2013 не було здійснено у визначений договором строк оплату за користування орендованим майном за період з лютого по квітень 2014 року включно в сумі 6 712,20 грн. Крім того, за прострочення оплати орендних платежів, позивач просить суд стягнути відповідача 226,93 грн пені з посиланням на 9.2 договору, а також 49,10 грн 3% річних з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвала про порушення провадження у справі направлялась відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою місцезнаходження. Про місце, дату та час судового засідання, відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання рекомендованої поштової кореспонденції, яке міститься в матеріалах справи. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору по суті.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами..

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 між позивачем - Київським дослідно-виробничим підприємством «Контакт» Українського товариства глухих, як орендодавцем, та відповідачем - ТОВ «НВО Тронка - АТ», як орендарем, підписано договір на оренду нерухомого майна № 7 (далі - договір оренди № 7 від 01.03.2013), відповідно до умов якого орендодавець за погодженням з Центральним правлінням Українського товариства глухих передав, а орендар прийняв, у строкове платне користування приміщення площею 56,5 кв.м і розташоване в будівлі виробничого комплексу літ. «Н» по вул. Шахтарська, 9 у м. Києві (п. 1.1).

Умовами договору оренди № 7 від 01.03.2013 сторони узгодили, що орендоване приміщення передається орендарю по акту прийому-передачі, який складається сторонами після узгодження договору оренди з Центральним правлінням Українського товариства глухих (п. 4.1), базова сума орендної плати на місяць становить 2 237,40 грн (з ПДВ), щомісячні платежі орендар здійснює не пізніше 4 числа поточного місяця (п. 5.3), при несвоєчасному надходженні орендної плати в установлений цим договором термін, з орендаря стягується крім суми боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення , також 3% річних від простроченої суми та пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочки (п. 9.2), строк дії договору - до 28.02.2015 (п. 10.1), договір може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця зокрема у випадку якщо орендар прострочить оплату орендних платежів більше ніж на 10 банківських днів (п.п. в, п. 11.2).

01.03.2013 між позивачем - Київським дослідно-виробничим підприємством «Контакт» Українського товариства глухих, як орендодавцем, та відповідачем - ТОВ «НВО Тронка - АТ», як орендарем, було підписано та посвідчено печатками обох сторін акт приймання-передачі об'єкта оренди за договором № 7 від 01.03.2013, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв, у строкове платне користування приміщення площею 56,5 кв.м і розташоване в будівлі виробничого комплексу літ. «Н» по вул. Шахтарська, 9 у м.Києві.

Позивачем було сформовано і виставлено відповідачу рахунки на сплату орендних платежів по договору оренди № 7 від 01.03.2013, а саме: № 199 від 24.01.2014 на суму оплати за лютий 2014 року - 2 237,40 грн. (з ПДВ), № 243 від 24.02.2014 на суму оплати за березень 2014 року - 2 237,40 грн. (з ПДВ), № 367 від 24.03.2014 на суму оплати за квітень 2014 року - 2 237,40 грн. (з ПДВ), а загалом на суму 6 712,20 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1/291 від 12.05.2014, в якій просив погасити заборгованість зі сплати орендних платежів за користування орендованим майном по договору оренди № 7 від 01.03.2013 за період з лютого по квітень 2014 року включно.

Також внаслідок несплати орендних платежів відповідачем, позивачем складено акт від 30.04.2014 про невикористання орендованих приміщень відповідачем.

Як зазначає позивач у позові, відповідачем не було здійснено оплату орендних платежів за користування орендованим майном по договору оренди № 7 від 01.03.2013 за період з лютого по квітень 2014 року включно в сумі 6 712,20 грн., що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем всупереч п. 5.3 договору оренди № 7 від 01.03.2013 не було здійснено у визначений договором строк (не пізніше 4 числа поточного місяця) оплату за користування орендованим майном за період з лютого по квітень 2014 року включно, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість по сплаті орендної плати загалом в сумі 6 712,20 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди № 7 від 01.03.2013 в частині своєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендної плати, а також положення ст. ст. 525, 526, 762 ч. 1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 286 ч. 1 Господарського кодексу України.

Таким чином, в матеріалах справи підтверджується наявність у відповідача перед позивачем непогашеної заборгованості з орендної плати за період користування об?єктом оренди з лютого по квітень 2014 року у загальному розмірі 6 712,20 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за договором оренди № 7 від 01.03.2013 відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 6 712,20 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення оплати орендних платежів, позивач просив суд стягнути відповідача 226,93 грн. пені з посиланням на 9.2 договору, а також 49,10 грн. 3% річних з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2 договору оренди встановлено, що при несвоєчасному надходженні плати за оренду в установлений цим договором термін з орендаря стягується крім суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, також 3% річних від простроченої суми та пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.

Згідно з нормами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати передбаченого Договором розміру орендної плати на користь позивача встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних визнаються судом обґрунтованими.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та 3% річних, суд визнає його невірним, у зв'язку з неправильним визначенням дати початку прострочення платежу.

Згідно розрахунку суду, період прострочення оплати в сумі 2 237,40 грн. (з ПДВ) за лютий 2014 року складає з 05.02.2014 (оскільки 04.02.2014 є останнім днем виконання відповідачем свого зобов'язання зі сплати наведеного платежу згідно п. 5.3 договору) по 30.04.2014 (дата, визначена позивачем самостійно, як гранична щодо нарахування), а тому розмір пені за прострочення платежу складає 73,62 грн та 3% річних - 15,63 грн.

Період прострочення оплати в сумі 2 237,40 грн. (з ПДВ) за березень 2014 року складає з 05.03.2014 (оскільки 04.02.2014 є останнім днем виконання відповідачем свого зобов'язання зі сплати наведеного платежу згідно п. 5.3 договору) по 30.04.2014 (дата, визначена позивачем самостійно, як гранична щодо нарахування), а тому за розрахунком суду розмір пені становить 51,31 грн. і 3% річних - 10,48 грн.

За розрахунком розрахунку суду, період прострочення оплати в сумі 2 237,40 грн. (з ПДВ) за квітень 2014 року складає з 05.04.2014 (оскільки 04.02.2014 є останнім днем виконання відповідачем свого зобов'язання зі сплати наведеного платежу згідно п. 5.3 договору) по 30.04.2014 (дата, визначена позивачем самостійно, як гранична щодо нарахування), а тому розмір пені становить 26,60 грн та розмір 3% річних складає 4,78 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в загальному розмірі 151,53 грн. та 3% річних в сумі 30,89 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до вимог частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 19 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як підприємство, створене громадською організацією з всеукраїнським статусом «Українське товариство глухих» (п. 1.1 Статуту), таким чином судовий збір в сумі 1 802,52 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України.

Також позивачем заявлено про відшкодування йому, за рахунок відповідача, понесених судових витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2 000,00 грн., на підтвердження понесення яких позивачем надано до матеріалів справи наступні документи: договір № 20 від 16.06.2014 на надання правової допомоги, який укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Горда і партнери» в особі адвокат Горда В.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 254 від 17.01.2004), рахунок-фактура № 67 від 17.06.2014 на суму 2 000,00 грн., виписка по особовому рахунку позивача про сплату 2000,00 грн. наданих послуг по договору, а також акт наданих послуг від 19.06.2014 на суму 2 000,00 грн.

Частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача , адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Пунктом 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що, вирішуючи питання про розподіл сум судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи викладене, з урахуванням ціни позову, складності справи, тощо суд вважає, що витрати позивача на оплату послуг адвоката слід покласти на відповідача в сумі 1000,00грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Тронка-АТ» (02192, м.Київ, вул. Малишка, 3, кв. 491, ідентифікаційний код 38576850) на користь Київського дослідно-виробничого підприємства «Контакт» Українського товариства глухих (04074 м.Київ, вул. Шахтарська, 9, ідентифікаційний код 03972620) основний борг у розмірі 6 712 (шість тисяч сімсот дванадцять) грн. 20 коп, пеню у розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) грн 53 коп. пені, 3% річних у розмірі 30 (тридцять) грн 89 коп. та витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Тронка-АТ» (02192, м.Київ, вул. Малишка, 3, кв. 491, ідентифікаційний код 38576850) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 802 (одна тисяча вісімсот дві) грн 52 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.08.2014

Суддя Ю.М. Смирнова