Рішення

від 12.08.2014 по справі 915/800/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Справа № 915/800/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Пірон О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Самоходський Є.О., довіреність від 02.01.2012р. №59/180

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (39802, Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 16, код ЄДРПОУ 00191282)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський завод промислового машинобудування» (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 19, код ЄДРПОУ 37385766)

про: стягнення 14966,89 грн., -

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський завод промислового машинобудування» 14426,24 грн., з яких: 13396,80 грн. боргу, 859,82 грн. індексу інфляції та 169,56 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати робіт.

01.07.2014р. за вх.№12009/14 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи.

Ухвалою суду від 01.07.2014р. задоволено клопотання позивача та продовжено строк розгляду справи до 20.08.2014р.

31.07.2014р. за вх.№14180/14 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка за своєю правовою суттю є заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 14966,89 грн., з яких: 13396,80 грн. боргу, 1401,62 грн. індексу інфляції та 168,47 грн. 3% річних.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 11.06.2014р. та від 07.07.2014р., які повернулись до суду з відповідними відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання». При цьому відповідні ухвали суду направлялись відповідачу за його юридичною адресою - адресою його реєстрації.

Водночас слід враховувати, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. При цьому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Така ж правова позиція викладена і у п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

За таких обставин господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України - за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

28.05.2012р. між Відкритим акціонерним товариством «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївський завод промислового машинобудування» (Постачальник, відповідач) укладений договір №1645, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити вироби, далі «продукція», згідно з доданими Специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.4 договору при виявленні Покупцем протягом гарантійного строку некомплектності або дефектів в поставленій продукції, Постачальник зобов'язується за свій рахунок здійснити заміну такої або усунути виявлені дефекти протягом строку, який відповідає строку поставки, з моменту пред'явлення Покупцем письмового повідомлення - рекламації.

Згідно з п.5.4 договору у випадку заміни неякісної продукції згідно п.2.4, Постачальник оплачує Покупцю, на вимогу Покупця, штраф у розмірі 0,5% від вартості неякісної продукції за кожний день прострочення заміни, у випадку прострочення заміни неякісної продукції понад 30 календарних днів Постачальник оплачує Покупцю, на вимогу Покупця, штраф у розмірі 10% від загальної вартості продукції, яка підлягає заміні.

У відповідності до Специфікації №1 до договору відповідач поставив позивачу конвеєр стрічковий 3202.100.00сб у кількості 3 шт. на загальну суму 162000 грн.

Рекламаційним актом від 07.03.2013р. внаслідок огляду мотор-редукторів МЦ2С-125-90-110Ц зав.№31077, 31078, 31079, які входять до складу конвеєрів стрічкових 3202.100.00 у кількості 3 шт., було встановлено, що названі деталі мають технічні несправності; вирішено направити редуктори заводу-виробнику для вирішення питання в порядку гарантійних зобов'язань.

Відповідач листом №98/01-02 від 13.03.2013р. підтвердив готовність усунути виявлені дефекти у поставленій продукції, гарантував повернення продукції не пізніше 20.03.2013р. та зобов'язався оплатити витрати за монтаж-демонтаж мотор-редукторів згідно виставленого рахунку за виконані роботи.

Здійснення монтажу-демонтажу мотор-редукторів підтверджується актом №23 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013р. на суму 13396,80 грн.

Листом №4638/16276 від 06.12.2013р. позивач разом з направленням відповідачу дублікату рахунку №У0110014 від 31.10.2013р., дублікату податкової накладної №1631 від 31.10.2013р., дублікату копії акту №23 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013р., заявив відповідачу претензію про сплату 13386,80 грн. протягом семи днів з дня отримання цього листа, яка залишена позивачем без відповіді та задоволення.

24.01.2014р. позивач у листі №4605/1 заявив відповідачу претензію про сплату в семиденний термін з дня отримання претензії 13396,80 грн., яка також залишена позивачем без відповіді та задоволення.

Наявний борг відповідачем не сплачений.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом та подальшою заявою про збільшення позовних вимог.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За п.1 ч.1 ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарським судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 13396,80 грн.

Іншого відповідачем не доведено.

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 13396,80 грн. боргу.

Водночас відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд приймає до уваги розрахунки індексу інфляції та 3% річних, надані до суду в заяві про уточнення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1401,62 грн. індексу інфляції та 168,47 грн. 3% річних є правомірними та підлягають задоволенню.

За таких обставин слід задовольнити позов ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський завод промислового машинобудування» (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 19, код ЄДРПОУ 37385766) на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (39802, Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 16, код ЄДРПОУ 00191282) 13396 (тринадцять тисяч триста дев'яносто шість) грн. 80 коп. основного боргу, 1401 (одну тисячу чотириста одну) грн. 62 коп. індексу інфляції, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 47 коп. 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 18 серпня 2014 року.

Суддя Ю.С. Бритавська