Рішення

від 31.07.2014 по справі 910/10393/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10393/14 31.07.14

За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне відділення «Ерфол Стейт Групп» простягнення 33 205,40 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача ОСОБА_3 - представник від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне відділення «Ерфол Стейт Групп» заборгованості у розмірі 29 200,00 грн, пені у розмірі 1 771,20 грн, 3% річних у розмірі 360,00 грн та інфляційних втрат у сумі 1 874,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/10393/14, розгляд справи призначено на 25.06.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 розгляд справи відкладено на 17.07.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 31.07.2014.

Представник позивача в судовому засіданні 31.07.2014 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договорів - заявок № 234 від 02.12.2013, № 215 від 25.11.2013, № 216 від 25.11.2013, № 214 від 25.11.2013 не було здійснено оплату за здійснені за ними перевезення загалом в сумі 29 200,00 грн., виконання яких позивачем підтверджено підписаними сторонами актами надання послуг. Крім того, за прострочення своєчасної оплати наданих послуг з перевезення, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 771,20грн пені з посиланням на ст. 549 Цивільного кодексу України, 360,00 грн 3% річних та 1 874,20 грн. інфляційних втрат з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвала про порушення провадження у справі направлялась відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців або повернення підприємством зв'язку поштового відправлення з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом, а ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судові засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

02.12.2013 між позивачем, ФОП ОСОБА_1, як повіреним, та відповідачем - ТОВ «Центральне відділення «Ерфол Стейт Групп», як довірителем, підписано договір-заявку №234 на надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: м. Київ, Україна - м. Мінськ, Беларусь, а відповідач зобов'язався їх оплатити (7 300,00 грн, після отримання оригіналів документів протягом 10-12 банківських днів (оригінал СMR, ABP, рахунок)).

Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною № 0312 (СMR) позивачем було надано послуги з перевезення вантажу за маршрутом м. Київ, Україна - м. Мінськ, Беларусь, що підтверджується відбитками штампу відправника, перевізника та одержувача в графах № 22-24 зазначеної накладної.

Відповідно до акту надання послуг № 137 від 17.12.2013, який підписано представниками сторін та скріплено печатками обох сторін, і складено на підставі договору та рахунку на оплату № 137 від 17.12.2013, позивачем було надано, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень транспортні послуги загалом на суму 7 300,00 грн.

25.11.2013 між позивачем, як повіреним, та відповідачем, як довірителем, підписано договір-заявку № 215 на надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: м. Київ, Україна - м. Мінськ, Беларусь, а відповідач зобов'язався їх оплатити (7 300,00 грн., після отримання оригіналів документів протягом 10-12 банківських днів (оригінал СMR, ABP, рахунок)).

Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною № 2711/4 (СMR) позивачем було надано послуги з перевезення вантажу за маршрутом м. Київ, Україна - м. Мінськ, Беларусь, що підтверджується відбитками штампу відправника, перевізника та одержувача в графах № 22-24 зазначеної накладної.

Відповідно до акту надання послуг № 130 від 12.12.2013, який підписано представниками сторін та скріплено печатками обох сторін, і складено на підставі договору та рахунку на оплату № 131 від 12.12.2013, позивачем було надано, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень транспортні послуги загалом на суму 7 300,00 грн.

25.11.2013 між позивачем, як повіреним, та відповідачем, як довірителем, підписано договір-заявку № 216 на надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: м. Київ, Україна - м. Мінськ, Беларусь, а відповідач зобов'язався їх оплатити (7 300,00 грн., після отримання оригіналів документів протягом 10-12 банківських днів (оригінал СMR, ABP, рахунок)).

Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною № 2711/3 (СMR), позивачем було надано послуги з перевезення вантажу за маршрутом м. Київ, Україна - м. Мінськ, Беларусь, що підтверджується відбитками штампу відправника, перевізника та одержувача в графах № 22-24 зазначеної накладної.

Відповідно до акту надання послуг № 129 від 12.12.2013, який підписано представниками сторін та скріплено печатками обох сторін, і складено на підставі договору та рахунку на оплату № 130 від 12.12.2013, позивачем було надано, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень транспортні послуги загалом на суму 7 300,00 грн.

Також 25.11.2013 між позивачем, як повіреним, та відповідачем, як довірителем, було підписано договір-заявку № 214 на надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: м. Київ, Україна - м. Мінськ, Беларусь, а відповідач зобов'язався їх оплатити (7 300,00 грн., після отримання оригіналів документів протягом 10-12 банківських днів (оригінал СMR, ABP, рахунок)).

Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною № 2811 (СMR), позивачем (в особі залученого автомобіля ФОП ОСОБА_4 на підставі договору оренди від 01.01.2013) було надано послуги з перевезення вантажу за маршрутом м. Київ, Україна - м.Мінськ, Беларусь, що підтверджується відбитками штампу відправника, перевізника та одержувача в графах № 22-24 зазначеної накладної.

Відповідно до акту надання послуг № 129 від 12.12.2013, який підписано представниками сторін та посвідчено скріплено обох сторін, і складено на підставі договору та рахунку на оплату № 128 від 05.12.2013, позивачем було надано, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень транспортні послуги загалом на суму 7 300,00 грн.

Як зазначає позивач у позові, відповідачем не було оплачено вартість наданих послуг за договорами-заявками № 234 від 02.12.2013 в сумі 7 300,00 грн., № 215 від 25.11.2013 в сумі 7 300,00 грн., № 216 від 25.11.2013 в сумі 7 300,00 грн., № 214 від 25.11.2013 в сумі 7 300,00 грн., а загалом 29 200,00 грн., що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем внаслідок укладення договорів-заявок № 234 від 02.12.2013, № 215 від 25.11.2013, № 216 від 25.11.2013, № 214 від 25.11.2013 виникли правовідносини з перевезення вантажу, згідно яких позивач, як перевізник, виконав належним чином умови договорів-заявок № 234 від 02.12.2013, № 215 від 25.11.2013, № 216 від 25.11.2013, № 214 від 25.11.2013, а саме: ним було здійснено перевезення вантажу за замовленням відповідача за обумовленими у заявках маршрутами загалом на суму 29 200,00 грн та доставлено вантаж вантажоодержувачу, що підтверджується міжнародними транспортними накладними CMR та актами надання послуг на суму 29 200,00 грн, які підписано представниками сторін та скріплено печатками позивача та відповідача.

В свою чергу, надані позивачем послуги з перевезення на підставі вказаних договорів-заявок загалом на суму 29 200,00 грн відповідачем прийняті, але всупереч умов наведених договорів-заявок у визначений ними строк (10-12 банківських днів після отримання оригіналів документів) не оплачено.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 29 200,00 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення своєчасної оплати наданих послуг з перевезення, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 771,20 грн пені з посиланням на ст. 549 Цивільного кодексу України, 360,00 грн 3% річних та 1 874,20 грн інфляційних втрат з посиланням на ст.625 Цивільного кодексу України.

Суд, розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача 1 771,20 грн. пені з посиланням на ст. 549 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України 2004 року встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на викладене, судом встановлено, що статтею 547 Цивільного кодексу України імперативно визначено умову, згідно якої забезпечення виконання зобов'язання має відбуватися у письмовій формі, тобто встановлення штрафних санкції за порушення виконання зобов'язання має бути вчинене у письмові формі, як того вимагає зазначена норма закону.

Оскільки умовами укладених між позивачем та відповідачем договорів-заявок № 234 від 02.12.2013, № 215 від 25.11.2013, № 216 від 25.11.2013, № 214 від 25.11.2013 не встановлено відповідальності будь-якої з сторін зобов'язання у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договорами-заявками, позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 771,20 грн задоволенню не підлягає.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання в сумі 29 200,00 грн на користь позивача встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 360,00 грн та інфляційних витрат у розмірі 1 874,20 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне відділення «Ерфол Стейт Групп» (04073 м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, ідентифікаційний код 38832761) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (02100 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 29 200 (двадцять дев'ять тисяч двісті) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 360 (триста шістдесят) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 874 (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) грн 20 коп. та судовий збір в сумі 1 729 (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять) грн 62 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.08.2014

Суддя Ю.М. Смирнова