Рішення

від 30.06.2009 по справі 15/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.09                                                                                           Справа№ 15/124

за позовною заявою дочірньої компанії "Укратрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", м.Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна кераміка Львова", м.Львів

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м.Львів

про стягнення 1 446, 72 грн                                                       

Суддя  Т.Костів

при секретарі Ю.Качур

Представники

Від позивача: Кіт О.І. - представник

Від відповідача : Вавриш Ю.В. - директор

Від третьої особи: не з'явився

Суть спору: Позов заявлено дочірньою компанією "Укратрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна кераміка Львова", м.Львів, за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м.Львів стягнення 1 446, 72 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.05.2009р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 02.06.2009 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору. Ухвалою суду від 02.06.2009 року залучено до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" та відкладено розгляд справи на 30.06.2009 року.

Представникам сторін роз'яснювались їхні права згідно ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та уточненні позовних вимог. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір № Б-1469-К-03 від 15.05.2003 року про надання послуг по транспортуванню природнього газу магістральними газопроводами, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з транспортування природнього газу, а відповідач зобов'язався оплачувати надавані позивачем послуги. Однак, відповідач умов договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 840, 84 грн. За неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу штрафні санкції на суму 605, 88 грн. Просить позов задоволити.

Представник відповідача подав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено договір № Б-1469-К-03 від 15.05.2003 року про надання послуг по транспортуванню природнього газу магістральними газопроводами (далі - договір). Дія договору, у 2004 - 2006 роках, пролонговувалася шляхом укладення угод про зміну умов договору. У 2007 році на адресу відповідача було направлено два примірники угоди про зміну умов договору, щодо пролонгації дії догоіору на 2007 рік, проте, відповідач не направив позивачу належно оформлений примірник угоди.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з транспортування природнього газу магістральними газопровадоми, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати надані позивачем послуги.

Незважаючи на те, що відповідачем не направлено належно оформленого примірника угоди, фактично газопостачання, а відповідно і транспортування природного газу магістральними газопроводами, здійснювались в об'ємах, необхідних для здійснення відповідачем його господарської діяльності, що підтверджується реєстрами реалізації і відповідачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з реєстрів реалізації природнього газу споживачам за період з жовтня 2007 року по грудень 2007 року, позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу в об'ємі 71 077 м3 за ціною 18, 72 грн. за 1000 м3. вартість послуг з транспортування прородного газу в 2007 році в розмірі 18, 72 грн. встановлено Постановою НКРЕ України № 775 від 21.06.2007 року.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 840, 84 грн.

Відповідно до п.7.1. договору, за несвоєчасну оплату послуг наданих позивачем відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0, 5 % із суми прострочення платежу, за кожен день прострочення, але не більше подвійної обліквої ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. За порушення термінів оплати, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 272, 95 грн. Крім того, за неналежне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати в розмірі 296, 48 грн. та три проценти річних в розмірі 36, 45 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 446, 72 грн. і на день звернення позивача до суду відповідачем не погашена.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не  допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі. У відповідності до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 49, 78, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна кераміка Львова" (79034, м.Львів, вул.В.Стуса, 57, код ЄДРПОУ 32408830) на користь дочірньої компанії "Укратрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (79000, м.Львів, вул.Рубчака, 3, код ЄДРПОУ 25560823) 840, 84 грн. основного боргу, 272, 95 грн. пені, 296, 48 грн. інфляційних витрат, 36, 45 грн. трьох процентів річних, 102, 00 грн. державного мита та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя