Рішення

від 19.08.2014 по справі 915/949/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року Справа № 915/949/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Пірон О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Кільян А.М., довіреність від 28.07.2014р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатек-Електро» (65007, м. Одеса, вул. Адмірала Лазарєва, 59, код ЄДРПОУ 31095003)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічний центр «Електросервіс» (юридична адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 1; поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, а/с 136; код ЄДРПОУ 22439506)

про: стягнення 6214,09 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатек-Електро» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічний центр «Електросервіс» 5773,67 грн., з яких: 5649,82 грн. основного боргу та 123,85 грн. процентів за користування коштами.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки продукції №0020 від 26.01.2011р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

14.08.2014р. за вх.№14901/14, за вх.№14902/14 та за вх.№14904/14 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та заява про зміну ціни та предмету позову, яка за своєю правовою суттю є заявою про зміну предмету позову, подана позивачем до початку розгляду господарським судом справи по суті та приймається судом до розгляду. Відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача 6214,09 грн., з яких: 5649,92 грн. боргу, 488,29 грн. індексу інфляції та 75,88 грн. 3% річних.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням поданої заяви про зміну предмету позову та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 26.06.2014р. та від 18.07.2014р., які повернулись до суду з відповідними відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання». При цьому відповідні ухвали суду направлялись відповідачу за його юридичною адресою - адресою його реєстрації.

Водночас слід враховувати, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. При цьому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Така ж правова позиція викладена і у п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

За таких обставин господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України - за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

26.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новатек-Електро» (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічним центром «Електросервіс» (Покупець, відповідач) укладений договір поставки продукції №0020, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю продукцію власного виробництва на загальну суму 120000 (сто двадцять тисяч) гривень, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію від Постачальника та оплатити її в порядку, встановленому даним договором.

Згідно з п.3.1 договору Покупець зобов'язується оплачувати кожну партію продукції згідно виставлених Постачальником рахунків.

Відповідно до п.4.1 договору поставка продукції може здійснюватись як на всю суму договору, так і по частинам.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що цей договір вступає в силу з дня його підписання та діє протягом всього часу виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

На виконання умов укладеного договору позивачем поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №321 від 22.02.2012р. на суму 14700 грн., №1683 від 23.08.2012р. на суму 620 грн., №1698 від 27.08.2012р. на суму 725 грн., №1778 від 04.09.2012р. на суму 725 грн., №2256 від 05.11.2012р. на суму 155 грн., №2478 від 30.11.2012р. на суму 2175 грн.; довіреностями №62 від 22.02.2012р., №307 від 23.08.2012р., №309 від 27.08.2012р., №320 від 04.09.2012р., №408 від 28.11.2012р.

Позивачем виставлено рахунки на оплату по замовленнях №353 від 22.02.2012р. на суму 14700 грн., №1889 від 23.08.2012р. на суму 620 грн., №1900 від 27.08.2012р. на суму 725 грн., №1986 від 04.09.2012р. на суму 725 грн., №2542 від 05.11.2012р. на суму 155 грн., №2792 від 28.11.2012р. на суму 2175 грн.

Відповідачем частково оплачені рахунок №1889 від 23.08.2012р. на суму 30 грн. та рахунок №353 від 22.02.2012р. на суму 5295 грн., що підтверджується випискою про рахунку позивача.

Також за твердженнями позивача 11.06.2012р. відповідачем здійснено часткове повернення товару за рахунком №353 від 22.02.2012р. на суму 8125,08 грн.

Сума боргу відповідача з урахуванням часткової оплати та повернення товару склала 5649,92 грн.

17.12.2013р. позивач направив відповідачу претензію №2 від 12.12.2013р., в якій просив погасити борг та разом з якою направив відповідачу копії видаткових накладних №321 від 22.02.2012р., №1683 від 23.08.2012р., №1698 від 27.08.2012р., №1778 від 04.09.2012р., №2256 від 05.11.2012р., копії рахунків №353 від 22.02.2012р., №1889 від 23.08.2012р., №1900 від 27.08.2012р., №1986 від 04.09.2012р., №2542 від 05.11.2012р. та копії довіреностей №62 від 22.02.2012р., №320 від 04.09.2012р. №307 від 23.08.2012р., №309 від 27.08.2012р.

17.05.2014р. позивач у листі від 16.05.2014р. №12 направив відповідачу вимогу про сплату боргу, в якій також просив погасити борг та разом з якою направив відповідачу копії видаткових накладних №321 від 22.02.2012р., №1683 від 23.08.2012р., №1698 від 27.08.2012р., №1778 від 04.09.2012р., №2256 від 05.11.2012р., №2478 від 30.11.2012р., копії рахунків №353 від 22.02.2012р., №1889 від 23.08.2012р., №1900 від 27.08.2012р., №1986 від 04.09.2012р., №2542 від 05.11.2012р., №2792 від 28.11.2012р. та копію виписки з поточного рахунку позивача.

Вищевказані вимога та претензія позивача були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, наявний борг відповідачем не сплачений, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу вимог ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Господарським судом встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки продукції №0020 від 26.01.2011р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 5649,92 грн.

Іншого відповідачем не доведено.

Жодних доказів погашення наявного боргу відповідач до суду не надав. Так само відповідачем не надано і відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень проти поставки йому товару тощо.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Новатек-Електро» про стягнення з відповідача 5649,92 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд приймає до уваги розрахунки індексу інфляції та 3% річних, надані позивачем до суду в заяві про зміну предмету позову, вважає їх обґрунтованими, з огляду на що на підставі ст. 625 ЦК України приходить до висновку про підставність та необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Новатек-Електро» в частині стягнення з відповідача 488,29 грн. індексу інфляції та 75,88 грн. 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Новатек-Електро» в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатек-Електро» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічний центр «Електросервіс» (юридична адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 1; поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, а/с 136; код ЄДРПОУ 22439506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатек-Електро» (65007, м. Одеса, вул. Адмірала Лазарєва, 59, код ЄДРПОУ 31095003) 5649 (п'ять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 92 коп. боргу, 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 29 коп. індексу інфляції, 75 (сімдесят п'ять) грн. 88 коп. 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 21 серпня 2014 року.

Суддя Ю.С. Бритавська