Рішення

від 18.08.2014 по справі 906/765/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" серпня 2014 р. Справа № 906/765/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився (в с/з 02.07.2014 Флінт В.І. - довіреність б/н від 27.05.2013);

від відповідача: ОСОБА_2 - паспорт НОМЕР_2 від 15.03.1996

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мерчант Юг" (м.Київ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с.Варварівка, Житомирська область)

про стягнення 360000,00 грн.

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів - до 20.08.2014.

В судовому засіданні 02.07.2014 оголошувалась перерва до 12 год. 00 хв. 18.08.2014.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 360000,00 грн. заборгованості за договором поставки № 080213-003 від 08.02.2013.

Представник позивача в судовому засіданні 02.07.2014 позов підтримав. Після перерви в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить підписана останнім розписка (а.с. 29).

Відповідач в судовому засіданні 08.08.2014 щодо викладених у позовній заяві обставин та наявності боргу в заявленій позивачем сумі не заперечив. Пояснив, що на дату судового засідання жодних розрахунків з позивачем не проводив, надати документи на спростування викладених у позовній заяві обставин не має можливості. Підтвердив, що зареєстрований, як фізична особа-підприємець.

Враховуючи наявні у справі документи, а також те, що явка позивача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, зважаючи, що 20.08.2014 закінчується продовжений, згідно ч.3 ст. 69 ГПК України, встановлений ч.1 цієї статті строк розгляду спору, суд вважає, що відсутність представника позивача не перешкоджає вирішенню спору, згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 08.02.2013 між Товариства з обмеженою відповідальністю Мерчант Юг" (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець, відповідач) укладено Договір поставки №080213-003 (далі - Договір (а.с. 8-13). 08.02.2014 та 04.11.2013 сторонами було підписано Додатки №1 та №2 до вказаного Договору (а.с. 14-15).

Позивач вказує, що відповідно до умов укладеного Договору, на підставі накладних №0104246 та №0104247 від 01.04.2014 поставив відповідачу товар загальною вартістю 360000,00грн., однак останній, всупереч п. 1.1. Договору, за отриманий товар не розрахувався.

Доказів на підтвердження здійснення розрахунків відповідачем не надано.

Дослідивши надані до справи документи, врахувавши приписи законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному сторонами договорі поставки №080213-003 від 080213-003.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 7.1. Договору, покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки товару постачальником. Оплата, за згодою сторін, може бути здійснена шляхом 100% попередньої оплати або часткової попередньої оплати.

Так, видатковими накладними №0104247 та №0104246 від 01.04.2014 (а.с. 16,27) підтверджено факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на суму 360000,00грн.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Однак, матеріалами справи підтверджено, вбачається з довідки позивача (а.с. 22) та не спростовано відповідачем, що останній свої зобов'язання перед позивачем по оплаті за отриману продукцію не виконав.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів на спростування обґрунтованості позовних вимог суду не надав. При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягає задоволенню на суму 360000,00грн.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мерчант Юг" (04119, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Дорогожицька, 1, ід. код 38403817):

- 360000,00грн. заборгованості;

- 7200,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.08.2014.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи;

2 - позивачу ( рек. з пов. про вруч.);

3 - відповідачу: АДРЕСА_2 (рек. з пов. про вруч.)