ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/12795/14 07.08.14
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект-31»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд»
про стягнення 165 031,14 грн.
Суддя Удалова О.Г.
представники сторін:
від позивача Дзюба Я.С. (за довіреністю)
від відповідача не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аспект-31» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» про стягнення 165031,14 грн. (148062,24 грн. основного боргу, 14954,28 грн. інфляційних нарахувань, 2014,63 грн. 3% річних).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач вчасно та у повному обсязі не оплатив поставлений позивачем за видатковими накладними товар, у зв'язку з чим останній був змушений звернутися до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/12795/14, розгляд останньої призначено на 22.07.2014 р.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі та документи, які були залучені до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р. розгляд справи було відкладено на 07.08.2014 р.
31.07.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення.
Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване.
Суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 07.08.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У період з 03.06.2013 р. по 12.07.2013 р. на підставі досягнутих домовленостей між позивачем та відповідачем позивач поставив відповідачу, а відповідач отримав товар на загальну суму 882213,00 грн., що підтверджується наданими у матеріали справи доказами, а саме: видатковими накладними № 4 від 03.06.2013 р. на суму 99943,80 грн., № 12 від 04.06.2013 р. на суму 264408,54 грн., № 27 від 06.06.2013 р. на суму 460791,90 грн., № 79 від 18.06.2013 р. на суму 11569,50 грн., № 79 від 12.07.2013 р. на суму 45499,50 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Передача продавцем та прийняття покупцем товару свідчить про виникнення між ними зобов'язань.
Покупець отриманий товар оплатив частково на суму 734151,00 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 148062,24 грн.
28.04.2014 р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату заборгованості у розмірі 148062,23 грн.
Вказана вимога залишилась без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 148062,23 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 14954,28 грн. інфляційних втрат та 2014,62 грн. 3% річних за порушення зобов'язання.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач за поставлений товар вчасно та у повному обсязі не розрахувався, а тому вважається таким що прострочив виконання зобов'язання.
У той же час суд здійснив власний розрахунок інфляційних та 3% річних, оскільки, суми інфляційних та річних, що була нараховані позивачем, є невірними.
Відповідно до розрахунку суду інфляційні втрати становлять 15490,79 грн., а 3% річних - 1837,59 грн. Оскільки підстави для стягнення сум інфляційних у більшому розмірі, ніж заявлено позивачем, у суду відсутні, з відповідача підлягає стягненню 14954,28 грн. інфляційних втрат та 1837,59 грн. 3% річних.
У задоволенні 177,03 грн. 3% річних судом відмовлено.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 148062,24 грн., 14954,28 грн. інфляційних, 1837,59 грн. 3% річних.
У стягненні 177,03 грн. 3% річних судом відмовлено.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 3297,08 грн. судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» (02068, вул. Ахматової, буд. 13-а, код 32920223) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект-31» (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 21-а, код 33937710) 148062 (сто сорок вісім тисяч шістдесят дві) грн. 24 коп. боргу, 14954 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 28 коп. інфляційних, 1837 (одну тисячу вісімсот тридцять сім) грн. 59 коп. 3% річних, 3297 (три тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 08 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 22.08.2014 р.
Суддя О.Г. Удалова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2014 |
Оприлюднено | 26.08.2014 |
Номер документу | 40227468 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Удалова О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні