Рішення

від 18.06.2009 по справі 5020-9/336

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/336

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" червня 2009 р. справа № 5020-9/336

За позовом Приватного підприємства “М'ясопереробний завод „Ковбаси КАМО” (м.Севастополь, вул. Промислова, буд. 4)

до Приватного підприємства „Лідерпродукт-1” (м.Севастополь, вул.Хрустальова, буд. 127, кв. 10; м. Севастополь, вул. Косарева, буд. 21)

про стягнення 4688,15 грн.,

                                                                                                                         Суддя Рибіна С.А.

Представники сторін :

позивач - Фоміна Валентина Олександрівна, довіреність № 1717 від 24.08.2007;

відповідач –не з'явився.

СУТЬ  СПОРУ:

Приватне підприємство „М'ясопереробний завод „Ковбаси КАМО” звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства „Лідерпродукт-1” про стягнення заборгованості  за договором поставки № 477 від 01.11.2005 у розмірі 4688,15 грн., з яких сума основного боргу –4195,78 грн., сума інфляційного відшкодування –434,81 грн.,  сума 3 % річних –57,56 грн., та судових витрат у розмірі 220,00 грн., з яких: витрати на державне мито –102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань, норм Цивільного кодексу України. Доводи виклав у позові   (а.с.2-3).

Ухвалою від 25.05.2009 заява прийнята до розгляду та порушено провадження по справі.

В процесі розгляду спору позивач заявив клопотання про зміну позовних вимог у зв'язку з оплатою  відповідачем суми основного боргу у розмірі 4184,94 грн. та просить стягнути 503,21 грн., з яких: сума  основного боргу –10,84 грн., 3% річних –57,56 грн., інфляційне відшкодування –434,81 грн., а також судові витрати: державне мито –102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –312,50 грн. (а.с.34).

Відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних у відповідача судом документів, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд встановив:

01 листопада 2005 року між ПП „М'ясопереробний завод „Ковбаси КАМО” (Постачальник)  та ПП „Лідерпродукт-1” (Покупець) був  укладений договір поставки           № 477 (далі –Договір) (а.с.8).

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Договору Постачальник зобов'язується поставляти товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Кількість, ціна та асортимент товару фіксується у витратних накладних.

Згідно розділу 5 Договору ціни на товар встановлюються у відповідності їз з затвердженим прейскурантом, який діє на дату оформлення  рахунку-фактури.

Порядок оплати встановлений сторонами в п. 5.2 Договору та передбачає три види оплати: передплата, оплата в момент отримання товару або оплата на умовах товарного кредиту на строк не більш п'яти банківських днів з моменту отримання товару.

Постачальник відвантажив Покупцю Товар на суму  4223,95 грн., що підтверджується витратними накладними № К-00018575 від 13.11.2008 у сумі 2442,07 грн., № К-00018636 від 15.11.2008 у сумі  255,25 грн., № К-00018738 від 17.11.2008 у сумі 1041,26 грн., № К-00018865 від 19.11.2008 у сумі 485,37 грн. (а.с.9-12).

Відповідач по витратній накладній № К-00018575 від 13.11.2008 товар оплатив частково у сумі 28,17 грн., по решті накладних товар оплачений не був.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду за ПП „Лідерпродукт-1” сформувалась заборгованість в розмірі 4195,78 грн.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

 Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України, встановлене, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд дослідивши надані позивачем доказі (а.с.35-43) встановив, що на день прийняття рішення відповідачем за період з 02.06.2009 по 16.06.2009 оплачена сума основного боргу за отриманий товар  у повному обсязі.

Ухвалою від 18.06.2009 суд припинив провадження в цієї частині.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень статті 611 Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач просить стягнути на його користь 3 % річних  у розмірі 57,56 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 434,81 грн.

Згідно статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок річних, визнав його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та вважає, що вимоги в частині стягнення 3 % річних  у розмірі 57,56 грн. підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що при розрахунку інфляційного відшкодування позивачем допущені відступлення від Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, які оформлені листом №62-97р від 03.04.1997.

Крім того, відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи вищезазначене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення інфляційного відшкодування частково в розмірі 381,81 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

21.11.2008 - 06.05.20092413.91.091219.66

22.11.2008 - 06.05.2009255.251.09123.23

25.11.2008 - 06.05.20091041.261.09194.75

27.11.2008 - 06.05.2009485.371.09144.17

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 439,37 грн., з яких: 3% річних – 57,56 грн., інфляційного відшкодування –381,81 грн.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про зміну позовних вимог № б/н від 18.06.2009  (а.с. 34). Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову.

Керуючись даною статтею, суд не приймає до розгляду заяву позивача, так як даною заявою позивач змінив не тільки предмет позову, а і його підстави.

При цьому суд зазначає, що позивач має  право звернутися до суду з окремим позовом в порядку, який встановлений Господарським процесуальним кодексом України.

У відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача –                                ПП „Лідерпродукт-1”, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Лідерпродукт-1” (м. Севастополь, вул.Хрустальова, буд. 127, кв. 10, р/р 260070214901 в СФ Банку „Фінанси та кредит”, ІПН 331175627020, МФО 384812, ЄДРПОУ 33117568) на користь Приватного підприємства „М'ясопереробний завод „Ковбаси КАМО”  (м.Севастополь, вул. Промислова, буд. 4, р/р 26007300004083 в СФ АКБ „Форум” м.Севастополь, ІПН 324280927025, МФО 384931, ЄДРПОУ 32428092) 853,87 грн., з яких: сума інфляційного відшкодування – 381,81  грн.,  сума 3% річних –57,56 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у розмірі 312,50 грн.          

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В задоволенні решти позовних вимог Приватного підприємства „М'ясопереробний завод „Ковбаси КАМО”    відмовити.

Суддя                                                      підпис                                                        С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального кодексу

України і підписано 22.06.2009

РОЗСИЛКА:

1.          ПП “М'ясо переробний завод “Ковбаси КАМО”(м. Севастополь, вул. Промислова, буд. 4)

                     2.          ПП „Лідерпродукт-1” (м. Севастополь, вул. Хрустальова, буд. 127, кв. 10;

                                                                   м. Севастополь, вул. Косарева, буд. 21)

                     3.          Справа