Рішення

від 19.08.2014 по справі 914/2219/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2014 р. Справа № 914/2219/14

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-логістик", с. Малехів

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарденія», с. Малехів

Про стягнення заборгованості 6 146, 78 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Левочка Р.Б. - представник

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю " Карпати-логістик " до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарденія» про стягнення заборгованості в сумі 6 146, 78 грн.

В судовому засіданні 03.07.2014 року судом оглянуто оригінали документів, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Судовий розгляд справ відкладався з підстав зазначених в попередніх ухвалах господарського суду Львівської області.

В судовому засіданні 19.08.2014 року представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 19.08.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпати - логістик» (надалі Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарденія» (надалі Наймач) укладено договір найму (оренди) приміщення № 22/13.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Договору, Наймодавець передає, а Наймач приймає у строкове платне користування (надалі найм) такі об'єкти (надалі орендоване майно): офісні приміщення, загальною площею 18,0 кв.м.; складські приміщення, загальною площею 24 кв.м. Місцезнаходження орендованого майна: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Нова, буд. 20а.

Згідно п. 2.1 Договору, передача Наймодавцем орендованого майна Наймачу у користування оформляється актом приймання - передачі. Орендоване майно вважається переданим/прийнятим з дати підписання згаданого акту уповноваженими особами сторін.

Факт передачі - приймання орендованого майна, а саме: складських приміщень, загальною площею 24,00 кв.м, підтверджується долученим до матеріалів справи актом від 01 квітня 2014 року, пропечатаним та підписаним повноважними представниками сторін.

Відповідно до п. 3.1 Договору, за користування орендованим майном Наймач сплачує щомісячно до 15 числа поточного місяця Наймодавцю орендну плату в розмірі 1 410,00 грн., в т.ч. ПДВ 235,00 грн., з 1 квітня 2014 року дана сума становить 810,00 грн., в т.ч. ПДВ 135,00 грн.

Згідно, п. 4.1.1 Договору, Наймодавець має право на повне та вчасне отримання від Наймодавця орендованої плати та суми компенсації комунальних послуг.

Відповідно до п. 7.1.6 Договору, Наймач зобов'язаний підписати акти здачі - прийняття послуг протягом 3 (трьох) робочих днів з дати їх одержання від Наймодавця або надавати вмотивовану письмову відмову від прийняття цих послуг. Якщо в зазначений строк Наймодавець не отримав від Наймача підписані та скріплені печаткою останнього акти здачі - прийняття послуг або вмотивовану відмову від їх прийняття, такі послуги вважаються наданими Наймодавцем належним чином та прийнятими Наймачем.

Однак, Наймач свої договірні зобов'язання в частині оплати за орендоване майно виконав частково, не оплативши вартість наданих послуг відповідно до одержаних актів здачі - приймання робіт (надання послуг), а саме № №: ОУ - 0000047 від 31.01.14 р.; ОУ - 0000126 від 31.01.14 р. від 31.01.14 р.; ОУ - 0000619 від 28.02.14 р.; ОУ - 0000717 від 28.02.14 р.; ОУ- 0000802 від 28.02.14 р.; ОУ - 0001171 від 31.03.14 р.; ОУ - 0001252 від 31.03.14 р.; ОУ - 0001352 від 31.03.14 р.; ОУ - 0001754 від 30.04.14 р.; ОУ - 0001845 від 30.04.14 р.4 ОУ - 0001973 від 30.04.14 р.; ОУ - 0002331 від 26.05.14 р.; ОУ - 0002330 від 31.05.14 р., чим заборгував Наймодавцю 6 077,06 грн.

Наймодавець направляв Наймачу претензії № 78 від 19.03.2014 року та № 103 від 05.05.2014 року про добровільну сплату останнім заборгованості, які залишені без відповіді та виконання.

Відповідно п. 11.1 договору позивачем нараховано пеню у розмірі 69,72 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору найму (оренди) приміщення № 22/13, Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування, офісні приміщення, загальною площею 18,0 кв.м. та складські приміщення, загальною площею 24 кв.м., що знходяться за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Нова, буд. 20а.

Відповідно до п. 3.1 Договору, за користування орендованим майном Наймач сплачує щомісячно до 15 числа поточного місяця Наймодавцю орендну плату в розмірі 1 410,00 грн., в т.ч. ПДВ 235,00 грн., з 1 квітня 2014 року дана сума становить 810,00 грн., в т.ч. ПДВ 135,00 грн.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 6 077,06 грн. орендної плати та компенсаційних витрат на комунальні послуги згідно виставлених останньому актів здачі - приймання робіт (надання послуг), а саме № №: ОУ - 0000047 від 31.01.14 р.; ОУ - 0000126 від 31.01.14 р. від 31.01.14 р.; ОУ - 0000619 від 28.02.14 р.; ОУ - 0000717 від 28.02.14 р.; ОУ- 0000802 від 28.02.14 р.; ОУ - 0001171 від 31.03.14 р.; ОУ - 0001252 від 31.03.14 р.; ОУ - 0001352 від 31.03.14 р.; ОУ - 0001754 від 30.04.14 р.; ОУ - 0001845 від 30.04.14 р.4 ОУ - 0001973 від 30.04.14 р.; ОУ - 0002331 від 26.05.14 р.; ОУ - 0002330 від 31.05.14 р.

Позивач направляв претензії № 78 від 19.03.2014 року та № 103 від 05.05.2014 року про добровільну сплату останнім заборгованості, які залишені без відповіді та виконання.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 11.1 Договору, у разі прострочення перерахування орендної плати та компенсації за комунальні послуги Наймач зобов'язується сплатити Наймодавцю пеню з розрахунку: подвійна облікова ставка НБУ від несплаченої суми за весь період прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нарахована пеня за період 15.05.2014 року по 17.06.2014 року на суму простроченого платежу, яка складає 69,72 грн. та підлягає до стягнення з Відповідача.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання доказів які б спростовували чи заперечували позовні вимоги суду не подав, а відтак суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарденія» (80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Нова, будинок 20 А, код ЄДРПОУ 22406808) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати - логістик» (80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Нова, будинок 20 А, код ЄДРПОУ 05528639) - 6 077,06 грн. - основного боргу, 69,72 грн. - пені та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21.08.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.