Рішення

від 30.06.2009 по справі 6/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/150

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.06.09 р.                                                                                                       Справа № 6/150                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Лізенко Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Лемакс Компані" м.Дніпропетровськ

до   відповідача:   Дочірнього   підприємства   "Управління   виробничо-технологічної

Комплектації" м. Ясинувата, Донецької області

про стягнення 23 051грн. 28коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача - Плющ Т.О.- представник по довіреності №01/06-1 від 01.06.2009р.

від відповідача – не з”явився

від третьої особи -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство "Лемакс Компані" м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Управління виробничо-технологічної Комплектації" м. Ясинувата, Донецької області основного боргу за поставлений товар у сумі 22 500грн. та пені у сумі 551грн. 28коп. відповідно договору №13/05 від 13.05.2008р. (Усього 23 051грн. 28коп.).

Справа слуханням відкладалася, для представлення відповідачем відзиву на позовну заяву з витягами з чинного законодавства в обгрунтування своїх доводів.

      Позивач у позовній заяві звернувся до суду з проханням з метою недопущення утруднення виконання судового рішення, накласти арешт на майно, а також поточні рахунки відповідача в порядку ст.66 ГПК України. Позивач не навів належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому клопотання судом задоволено не було.

      17 червня 2009р. відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд здійснювати фіксування судового процесу по справі №6/150 за допомогою   звукозаписувального   технічного   засобу.    Суд   задовольнив   дане

клопотання відповідача та здійснював фіксування судового процесу відповідно ст.811 ГПК України.

       У процесі слухання справи позивач неодноразово зменшував позовні вимоги в порядку ст.22 ГПК України, у зв”язку з частковою сплатою боргу відповідачем, але остаточними вимогами позивача є стягнення з відповідача  основного боргу за поставлений товар у сумі 19 700грн., пені у сумі 551грн. 28коп., про що було викладено ним у заяві від 26.06.2009р. (Усього 20 251грн. 28коп.) Судові витрати просить суд покласти на відповідача. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

          Відповідач  у засідання суду не з”явився, вимоги суду вдруге не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

встановив:

13 травня 2008р. між Приватним підприємством "Лемакс Компані"

м.Дніпропетровськ та Дочірнім підприємством "Управління виробничо-

технологічної Комплектації" м.Ясинувата, Донецької області був укладений

договір №13/05, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на

себе зобов'язання поставити у власність, а відповідач (далі по тексту-покупець)

зобов'язався прийняти та оплатити продукцію (далі по тексту-товар).

            Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору, у період з 21.05.2008р. по 26.11.2008р. включно по ряду видатковим накладним здійснив поставку шлаку гранульованого феросплавного ф.0-10: щебеню ф.10-20 у адресу відповідача на суму 356 243грн. 32коп. і виставив для сплати поставленого товару рахунки-фактури на загальну суми поставки.

Як вбачається з банківських виписок відповідач здійснював часткову оплату боргу за отриманий по договору поставки товар згідно рахунків, про що свідчить посилання відповідача у призначенні платежу. Тому, суд вважає, що здійснення оплати товару відповідачем на підставі рахунків є доказом того факту, що він їх отримував від позивача.

          У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: квитанції про приймання вантажу, видаткові накладні, рахунки-фактури, а також акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2008р. підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Дочірнього підприємства "Управління виробничо-технологічної Комплектації" м. Ясинувата, Донецької області.

Пунктом 6.8 договору №13/05 від 13.05.2008р. сторони встановили, що у випадку поставки товару без попередньої оплати, покупець здійснює оплату на протязі 3-х. банківських днів з моменту поставки товару. Але відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково на суму 336 543грн. 32коп., в результаті чого у Дочірнього підприємства "Управління виробничо-технологічної Комплектації" м. Ясинувата, Донецької області перед позивачем виник борг за поставлений товар у сумі 19 700грн., який до теперішнього часу ним не погашений.

Крім того, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу за вих.№27/01-1 від 27.01.2009р., в якій позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку перерахувати грошові кошти в рахунок сплати заборгованості по договору у сумі 42 000грн., але відповідач не відреагував на претензію, заборгованість частково сплатив.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається, (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов'язання по оплаті товару не виконав.

Пунктом 6.8 укладеного договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення від суми неоплаченого товару.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору №13/05 від 13.05.2008р. і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 551грн. 28коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

         Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду та часткове погашення боргу було здійснено після звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, ст.811, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Приватного підприємства "Лемакс Компані" м.Дніпропетровськ до Дочірнього підприємства "Управління виробничо-технологічної Комплектації" м. Ясинувата, Донецької області про стягнення 20 251грн. 28коп. задовольнити   повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Управління виробничо-технологічної

Комплектації" (86000          м.Ясинувата,          Донецької області, вул.Жовтнева, 186, п/р260013679 в Ясинуватському відділенні №1 в АБ „УкрБізнесБанк" МФО 334969, іден.код-30101670) на користь Приватного підприємства "Лемакс Компані" (49000 м.Дніпропетровськ, вул. Г.Сталінграда,227; пошт.адр.: 49000 м.Дніпропетровськ, вул.Шевченко, б. 10, оф.320; п/р26006060150124 в КБ «Приватбанк» м.Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 35681105) основний борг за поставлений товар у сумі 19 700грн., пеню у сумі 551грн. 28коп., витрати по сплаті держмита у сумі 227грн. 51коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312грн. 50коп.

           У судовому засіданні 30.06.2009р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний  01.07.2009р.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

         Видати наказ після набрання рішення законної сили.

               Суддя                                                                                                            Подколзіна Л.Д.