Постанова

від 16.06.2009 по справі 12/93-09-2155

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/93-09-2155

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" червня 2009 р. Справа № 12/93-09-2155

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді- Бойко  Л.І.;

суддів -  Жукової А.М.;  Величко Т.А.;

при секретарі судового засідання: Арбієві А.А.

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився,  повідомлений належним чином;

від відповідача : Колісніченко І.С. - за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ „КОЛОРЮКРЕЙН”

на ухвалу господарського суду Одеської області від 30.04.2009р.

по справі № 12/93-09-2155

за позовом Приватного підприємства „БУДМАРКЕТ-РЕВ”

до ТОВ „КОЛОРЮКРЕЙН”

про стягнення 566 758,43 грн.

                                                        ВСТАНОВИВ:

28.04.2009 р. за вх. № 3119 приватне підприємство "БУДМАРКЕТ-РЕВ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОРЮКРЕЙН" про стягнення 566758,43 грн.

Ухвалою від 30.04.2009 р. судом було порушено провадження у справі та присвоєно справі № 12/93-09-2155.

До позовної заяви Позивач надав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, яким просить накласти арешт на майно відповідача, а саме на грошові кошти в розмірі 566758,43 грн., що знаходяться на поточному рахунку п/р 26004010110858 у Філії ВАТ “Укрексімбанк”м. Одеса, МФО 328618.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30 квітня 2009 року у справі № 12/93-09-2155 (суддя Цісельський О.В.) клопотання  про забезпечення позову задоволено,  накладено арешт на майно відповідача, а саме на грошові кошти в розмірі 566758,43 грн., що знаходяться на поточному рахунку п/р 26004010110858 у Філії ВАТ “Укрексімбанк”м. Одеса, МФО 328618.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду ТОВ "КОЛОРЮКРЕЙН" подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 30 квітня 2009 року у справі № 12/93-09-2155 про забезпечення позову.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що зазначена ухвала не обґрунтована, суперечить чинному законодавству, порушує вимоги матеріального та процесуального законодавства.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення.

В даному випадку оскаржується ухвала суду про забезпечення позову, а матеріали справи дають можливість розглянути справу за цією апеляційною скаргою у відсутності представника позивача.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або з  своєї  ініціативи  має  право вжити  заходів  до  забезпечення   позову.   

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, при винесені ухвали від 30.04.2009 року господарський суд Одеської області повинен був обґрунтувати необхідність вжиття саме таких заходів по забезпеченню позову, вказати як саме невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, ні заява позивача, ні ухвала суду першої інстанції не є мотивовані, відсутні причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечувати позов, вказані документи не визначають, яким чином невжиття заходів по забезпеченню позову може стати на заваді реалізації судового рішення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але в клопотанні позивача не наведено переконливих доводів необхідності вжиття заходів до забезпечення позову.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Інформаційними листом Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 роз'яснено, що при вирішені питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати діяльності юридичної особи. Більш того, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та з урахуванням запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Тобто, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Проте, як вже зазначалося вище, при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не враховано зазначених обставин, не обґрунтовано як само неприйняття такого забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

З огляду на викладене, ухвалу господарського суду Одеської області від 30 квітня 2009 року не можна визнати законною, обґрунтованою та прийнятою у відповідності з нормами процесуального права, фактичними обставинами справи, а тому вона підлягає скасуванню.

З  урахуванням  наведеного  колегія  суддів  вважає, що  апеляційна скарга  підлягає  задоволенню,  ухвала  господарського  суду  скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України,

колегія суддів

                                                 ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну  скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Колорюкрейн”, м. Одеса, на ухвалу господарського суду Одеської області від 30 квітня 2009 року у справі № 12/93-09-2155 про забезпечення позову задовольнити,  ухвалу  господарського  суду  скасувати.

Справу передати на розгляд  до господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

       Головуючий суддя:                                                                             Бойко Л.І.

       Суддя:                                                                                                Величко Т.А.

       Суддя:                                                                                                 Жукова А.М.