Постанова

від 10.07.2014 по справі 814/1840/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

10 липня 2014 року Справа № 814/1840/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача: Реєстраційної служби Миколаївського міської управління юстиції Миколаївської області (вул. Потьомкінська, 17/4, м. Миколаїв, 54030)

про визнання протиправним та скасування рішення від 11.06.2014р. № 13683083, визнання протиправною та скасування реєстрації від 29.04.2014р. № 5539877, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Миколаївського міської управління юстиції Миколаївської області, з наступними вимогами:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області № 13683083 від 11 червня 2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

2. Визнати протиправною та скасувати реєстрацію Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області 29 квітня 2014 року о 09:17:01 за номером запису про право власності 5539877 за ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2;

3. Зобов'язати Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що згідно свідоцтва, виданого 20 липня 2012 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 698, на підставі акту про реалізацію нерухомого майна, затвердженого 19 липня 2012 року Центральним відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, позивачу - ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку за АДРЕСА_2 з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, та земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, площею 1000кв.м, кадастровий № 4810137200:17:038:0005. Це майно позивачем придбане за 223650грн, яке раніше належало ОСОБА_5. У свідоцтві від 20 липня 2012 року зазначено, що відповідно до ст. 182 ЦК України право власності на майно підлягає державній Реєстрації. При зверненні до Реєстраційної служби Миколаївського міської управління юстиції Миколаївської області отримав відмову в проведені державної реєстрації, оскільки заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідач в запереченнях зазначив, що рішення про відмову в державній реєстрації прав № 13683083 від 11.06.2014р. прийнято у відповідності до норм законодавства, тому вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено повністю.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяження, для проведення державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку площею 1000кв.м. що розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий № 4810137200:17:038:0005.

11.06.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції миколаївської області Мироненко Ю.В. було прийняте рішення № 13683083 про відмову у державній реєстрації права власності на земельну ділянку площею 1000кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий № 4810137200:17:038:0005. За позивачем ОСОБА_1 (а.с. 16).

Підставою для відмови у державній реєстрації права власності став той факт, що відповідну заяву подано позивачем після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, а саме: наявний арешт на все нерухоме майно фізичної особи ОСОБА_5, №352177348101 від 16.07.2013р., накладений відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управлянні юстиції міста Києва ( ВП № 38276600).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Стосовно позовних вимог, щодо визнання протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області № 13683083 від 11 червня 2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень суд зазначає.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону систему органів державної реєстрації прав становить Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

До повноважень органу державної реєстрації прав згідно ст. 8 Закону входить, зокрема, проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав.

Частиною 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4)внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно до ч. 1 ст. 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

При цьому, згідно п. 5 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Враховуючи викладене суд вважає, що відповідач, приймаючи рішення про відмову у державній реєстрації права приватної власності на земельну ділянку площею 1000кв.м. що розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий № 4810137200:17:038:0005. за позивачем, ОСОБА_1, діяв правомірно та порушень прав позивача не допустив.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування реєстрації Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області 29 квітня 2014 року о 09:17:01 за номером запису про право власності 5539877 за ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2., судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що разом із заявою від 29.04.2014 року заявником ОСОБА_5 було подано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 143710 від 12.01.2009 р., виданий Управлінням Держкомзему у місті Миколаїв на земельну ділянку з кадастровим номером 4810137200:17:038:0005, площею 1000 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2. Зазначений державний акт повністю відповідав вимогам ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Після того, коли було встановлено у відповідності до п. 2 частини 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» факт відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та /або їх обтяжень відповідачем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та проведено відповідні реєстраційні дії по реєстрації права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, та надано витяг з Державного реєстру прав № 21208434 від 05.05.2014 року.

Позивач у своїй заяві зазначає, що незаконно було проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_5, оскільки на той час власником земельної ділянки був ОСОБА_1

Позивачем до суду надано Свідоцтво, яке видано 20 липня 2012 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 698, на підставі акту про реалізацію нерухомого майна, затвердженого 19 липня 2012 року Центральним відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, в якому зазначено, що ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку за АДРЕСА_2 з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, та земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, площею 1000кв.м, кадастровий № 4810137200:17:038:0005. Це майно раніше належало ОСОБА_5 (а.с. 7).

Позивачем також надано копію Державного акту на право власності на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_2, виданому на ім'я ОСОБА_5 на підставі рішення Миколаївської міської ради від 14 березня 2008 року № 22/57, в якому приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 20 липня 2012 року здійснено напис про перехід права власності на цю земельну ділянку на ОСОБА_1. Цей напис зареєстровано Управлінням Держкомзему у місті Миколаєві у Поземельній книзі 02 серпня 2012 року за реєстровим № 4810137200:17:038:0005:3:02 (а.с. 8). Згідно статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Отже, право власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, площею 1000кв.м, кадастровий № 4810137200:17:038:0005, було належним чином зареєстроване за позивачем ОСОБА_1.

На підставі викладеного суд зазначає, що позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до стаття 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права та законності зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно - правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав осіб при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно - правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав осіб.

Суд приймає постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Позивач в своєму позові просив суд визнати протиправною та скасувати реєстрацію Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області 29 квітня 2014 року о 09:17:01 за номером запису про право власності 5539877 за ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до положень ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, надані докази, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення відповідача про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 11, 158, 160-163, 181 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області про реєстрацію право власності за ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2.

3. Визнати протиправною та скасувати реєстрацію Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області 29 квітня 2014 року о 09:17:01 за номером запису про право власності 5539877 за ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2.

4. Зобов'язати Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих