ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" серпня 2014 р.Справа № 922/2380/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Кубах І.М.
розглянувши справу
за позовом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Харків , до 1. Люботинської міської Ради, м. Люботин , 2. Садівничого товариства "Смородське-2, м. Люботин, Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство", м. Харків про скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки за участю представників:
прокурора (позивача) - Зливка К.О., посвідчення №013773 від 06.12.2012 р.
1-го відповідача - не з'явився
2-го відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Люботинської міської Ради (1-го відповідач) та до Садівничого товариства "Смородське-2" (2-й відповідач), в якому просить суд:
1. Визнати незаконним та скасувати п.3 рішення виконавчого комітету Люботинської міської Ради від 09.12.1997 р. №1444 про передачу в тимчасове довгострокове користування строком на 25 років земельну ділянку площею 0,19 га СТ "Смородське-2" для організації зони відпочинку без права забудови.
2. Визнати недійсним договір на право тимчасового користування землею від 19.02.1998 р., укладеного між Люботинською міською Радою та СТ "Смородське-2".
3. Повернути земельну ділянку площею 0,19 га до земель державної власності в особі ДП "Жовтневе лісове господарство" в стані придатному до використання.
4. Покласти судові витрати на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження від 16.06.2014 р. у даній справі було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство".
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд позов задовольнити. В обґрунтування позову вказує на те, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Люботинської міської ради було прийнято 1-м відповідачем з перевищенням повноважень. При цьому посилається на ст. 19 Конституції України, ст. ст. 11, 19, 77 Земельного кодексу України в редакції чинній на 1997 рік.
Представник 1-го відповідача (Люботинської міської Ради) у судове засідання не з'явився. У минулому судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вх.№23831 від 11.07.2014 р., а.с. 68-69) просить суд в позові відмовити, посилаючись на те, що рішення виконавчого комітету Люботинської міської Ради від 09.12.1997 р. №1444 було прийнято Люботинською міською Радою в межах її повноважень та у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 33 Лісового кодексу України, за якими сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території: приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють права користування ними.
СТ "Смородське-2" (2-й відповідач) про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направило, про причини неявки суду не повідомило, витребуваних судом документів до суду не надало.
Представник третьої особи (Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство") у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Через канцелярію суду подав письмові пояснення щодо суті позовних вимог (вх.№23793 від 11.07.2014 р., а.с. 65-67), в яких зазначив про те, що рішення виконавчого комітету Люботинської міської Ради від 09.12.1997 р. №1444 було прийнято Люботинською міською Радою в межах її повноважень та відповідно до вимог чинного на той час законодавства, а саме згідно з п. 1 ст. 10 та п. 12 ст. 10 Земельного кодексу України.
Крім того, представник 1-го відповідача (Люботинської міської Ради) подав до суду клопотання (вх.№21333 від 23.06.2014 р., вх.№21921 від 26.06.2014 р., а.с. 29, 50) про розгляд справи по суті за наявними в ній документами без участі його представника.
Прокурор не заперечує проти клопотання 1-го відповідача про розгляд справи по суті за наявними матеріалами без участі представника 1-го відповідача.
Розглянувши клопотання 1-го відповідача (Люботинської міської Ради) про розгляд справи по суті за наявними матеріалами без участі його представника, суд вважає за можливе задовольнити його як таке, що не суперечить інтересам сторін та вимогам чинного законодавства.
Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення 2-го відповідача (СТ "Смородське-2") про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника 2-го відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Рішенням виконавчого комітету Люботинської міської Ради народних депутатів №1444 від 09.12.1997 р. "Про затвердження меж земельної ділянки Садового товариства "Смородське-2", розташованого на території Люботинської міської Ради", було затверджено межі земельної ділянки СТ "Смородське-2" загальною площею 4,61 га часткового за рахунок земель держлісфонду Мерчанського лісництва 1 Жовтневого держлісгоспу в кварталі 125 відділ 2; 7, непокритих лісом (а.с. 16).
Згідно з п.2 рішення Садовому товариству "Смородське-2" було надано у постійне користування земельну ділянку площею 4,42 га для садівництва з видачею державного акту на право постійного користування землею.
Також відповідно до п.3 зазначеного Рішення Садовому товариству "Смородське-2" було надано в тимчасове довгострокове користування строком на 25 років земельну ділянку площею 0,19 га для організації зони відпочинку без права забудови та зобов'язано Садове товариство "Смородське-2" заключити договір на право тимчасового користування землею з Люботинською міською Радою.
На підставі вищевказаного рішення 19.02.1998 р. між Люботинською міською радою та Садовим товариством "Смородське-2" було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) лісфонду площею 0,19 га строком на 25 років для організації зони відпочинку без права забудови (а.с. 18-19). Даний договір зареєстрований Люботинською міською Радою в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 19.02.1998 р. за №160.
Прокурор стверджує, що рішення виконавчого комітету Люботинської міської ради було прийнято з перевищенням повноважень і тому просить визнати незаконним та скасувати пункт 3 цього рішення, а укладений на підставі пункту 3 рішення договір визати недійсним як такий, що суперечить вимогам закону. При цьому посилається на ст. 19 Конституції України, ст. ст. 11, 19, 77 Земельного кодексу України в редакції чинній на 1997 рік.
Проаналізувавши доводи прокурора та заперечення відповідачів, дослідивши надані сторонами матеріали справи, суд вважає позовні вимоги правомірними і такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Земельного кодексу України (чинного на 1997 р.) до відання районних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.
Відповідно до 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Земельного кодексу України (чинного на 1997 р.) передбачено, що районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Земельного кодексу України (чинного на 1997 р.) районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів за погодженням із державними органами лісового господарства можуть надавати колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, радгоспам, іншим підприємствам, установам, організаціям і громадянам у тимчасове користування землі лісового фонду, що є у користуванні державних лісогосподарських підприємств, установ і організацій, для сільськогосподарських цілей.
Отже, питання розпорядження землями лісфонду віднесено до компетенції районної ради та міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, якою не є Люботинська міська Рада.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 10 Земельного кодексу України (чинного на 1997 р.) до компетенції міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин входило тільки видача висновків про надання або вилучення земельних ділянок, яке провадиться вищестоящою Радою народних депутатів.
Крім того, згідно зі статтею 11 Земельного кодексу України (чинного на 1997 р.) до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі тощо.
Таким чином судом встановлено, що надання Садовому товариству "Смородське-2" в тимчасове користування земельної ділянки лісфонду площею 0,19 га строком на 25 років для організації зони відпочинку без права забудови не входило до компетенції Люботинської міської Ради. При цьому остання в силу ст. 10 Земельного кодексу України лише мала право надавати висновки про надання або вилучення земельних ділянок.
Перевищення повноважень з боку Люботинської міської Ради щодо надання Садовому товариству "Смородське-2" в тимчасове користування земельної ділянки лісфонду площею 0,19 га строком на 25 років для організації зони відпочинку без права забудови засвідчено також листом Державної інспекції сільського господарства в Харківській області №04.01-28/4191 від 30.05.2014 р. за наслідками проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства СТ "Смородське-2" на території Люботинської міської Ради Харківського району (а.с. 22-23).
В п.2.24. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 р. №6 зазначено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 Земельного кодексу України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.
З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.
Тобто, судам необхідно перевіряти повноваження відповідних органів, на виконання рішень яких було укладено спірний договір, щодо вирішення питань регулювання земельних відносин і вилучення земельних ділянок.
Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Це кореспондується із способами захисту прав, визначеними абз.2 ч. 2 ст. 20 ГК України, яким передбачено спосіб захисту у вигляді визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів, та п. "г" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України (визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування).
Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Положення цієї та інших названих вище норм ЦК України застосовуються до спірних правовідносин в силу п.4 Прикінцевих та перехідних положень.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми закону, суд вважає пункт 3 рішення виконавчого комітету Люботинської міської Ради народних депутатів №1444 від 09.12.1997 р. "Про затвердження меж земельної ділянки Садового товариства "Смородське-2", розташованого на території Люботинської міської Ради" незаконним і таким, що підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 48 ЦК УРСР 1963 р. (чинного на 1997 р.) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Зазначені положення ЦК України узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
З огляду на те, що пункт 3 рішення виконавчого комітету Люботинської міської Ради народних депутатів №1444 від 09.12.1997 р. "Про затвердження меж земельної ділянки Садового товариства "Смородське-2", розташованого на території Люботинської міської Ради" є незаконним та підлягає скасуванню то відповідно і вищевказаний договір від 19.02.1998 р. на право тимчасового користування земельною ділянкою (в тому числі на умовах оренди) лісфонду площею 0,19 га строком на 25 років для організації зони відпочинку без права забудови має бути визнано недійсним як такий, що суперечить закону.
Суд відхиляє твердження 1-го відповідача про те, що рішення №1444 від 09.12.1997 р. було прийняте Люботинською міською Радою в межах її повноважень та у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 33 Лісового кодексу України, оскільки на час прийняття зазначеного рішення діяла інша редакція ст. 33 Лісового кодексу України.
Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому кожна суттєва для справи обставина повинна підтверджуватися належними і допустимими доказами. доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищевикладені обставини та приписи закону, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора щодо визнання незаконним та скасування п.3 рішення виконавчого комітету Люботинської міської Ради від 09.12.1997 р. №1444 про передачу в тимчасове довгострокове користування строком на 25 років земельну ділянку площею 0,19 га СТ "Смородське-2" для організації зони відпочинку без права забудови, а також про визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею від 19.02.1998 р., укладеного між Люботинською міською Радою та СТ "Смородське-2" є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що допущені під час прийняття Люботинською міською Радою рішення від 09.12.1997 р. №1444 порушення в частині надання Садовому товариству "Смородське-2" в тимчасове довгострокове користування строком на 25 років земельної ділянки площею 0,19 га для організації зони відпочинку без права забудови, свідчать про те, що воно є недійсним з моменту його прийняття. Це в свою чергу означає, що воно не потягло за собою виникнення, зміни, або припинення жодних прав та обов'язків. Зокрема не потягло виникнення у 2-го відповідача (СТ "Смородське-2") права користування спірною земельною ділянкою.
Відповідно це означає відсутність правових підстав для перебування земельної ділянки площею 0,19 га для організації зони відпочинку без права забудови у 2-го відповідача (СТ "Смородське-2") та з урахуванням ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР 1963 р., ч. 2 ст. 216 ЦК України 2003 р. свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог про повернення до земель державної власності в особі Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" в стані придатному до використання.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір за задоволені позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 3 645,00 грн. (1 218,00 грн. х 3 = 3 645,00 грн.) на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 19 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 19, 77 Земельного кодексу України (чинного на 1997 р.), ст. 33 Лісового кодексу України, ст. 20, 207 Господарського кодексу України, ст. 48 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення виконавчого комітету Люботинської міської ради від 09.12.1997 р. №1444 про передачу в тимчасове довгострокове користування строком на 25 років земельну ділянку площею 0,19 га Садівничому товариству "Смородське-2" для організації зони відпочинку без права забудови, розташованого на території Люботинської міської Ради.
Визнати недійсним договір на право тимчасового користування землею від 19.02.1998 р., укладеного між Люботинською міською Радою та Садівничим товариством "Смородське-2".
Повернути земельну ділянку площею 0,19 га до земель державної власності в особі Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (61017, м. Харків, вул. Сіриківська, 36) в стані придатному до використання, яка була передана Садівничому товариству "Смородське-2" на підставі договору на право тимчасового користування землею від 19.02.1998 р., укладеного між Люботинською міською Радою та Садівничим товариством "Смородське-2".
Стягнути з Садівничого товариства "Смородське-2" (62433, Харківська область, м. Люботин, код ЄДРПОУ 26280646) на користь державного бюджету України (61166, м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі, код ЄДРПОУ 37999654, п/р 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.08.2014 р.
Суддя О.В. Макаренко
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2014 |
Оприлюднено | 27.08.2014 |
Номер документу | 40230073 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Макаренко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні