17/60
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" червня 2009 р.Справа № 17/60
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/60
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вента", м. Вінниця
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Ако Агро", м. Кіровоград
про стягнення 102471,76 грн.
представники:
від позивача - директор Козлова О.А., на підставі протоколу № 1 від 28.08.2007 р.;
від позивача - Жила О.Ю., довіреність б/н від 20.05.2009 р.;
від відповідача - участі не брав.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Вента" подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ако Агро" 103973,96 грн. заборгованості, з яких 92161,08 грн. - основний борг, що виник із договору купівлі-продажу №5 від 15.04.2009 року, 9216,11 грн. - штраф, 1502,20 грн. - пеня, 265,12 грн. - 3% річних та 829,45 грн. - інфляційні втрати.
Заявою б/н від 15.06.2009р. (вх.№ 02-14/13643 від 15.06.2009р.) позивачем зменшено розмір позовних вимог, згідно якої він просить стягнути з відповідача на його користь 102 471,76 грн. заборгованості, де 92161,08 грн. - основний борг, 9216,11 грн. - штраф, 265,12 грн. - 3% річних та 829,45 грн. - інфляційні втрати (а.с. 37).
Відповідач до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №269600 від 02.06.2009р. (а.с.32); позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
15.04.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Вента" ("продавець") та товариством з обмеженою відповідальністю "Ако Агро" („покупець") було укладено договір купівлі-продажу № 5 (далі - договір від 15.04.2009р.), за умовами якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти його та оплатити на умовах даного договору.
За своєю правовою природою даний договір є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до пункту 1.5. договору від 15.04.2009р. ціна, кількість та асортимент товару наведені в окремих заявках - специфікаціях та видаткових накладних.
На виконання умов договору від 15.04.2009р. позивачем передано на підставі комерційного замовлення відповідачу товар на загальну суму 92161,08 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000001 від 15.04.2009 року на суму 92161,08 грн. та довіреністю № 44 від 15.04.2009 року (а.с.20-21).
Із змісту п.5.2. договору від 15.04.2009р. вбачається, що відповідач прийняв на себе зобов'язання провести розрахунки за отриманий товар протягом двох банківських днів з моменту поставки товару.
Відповідач прийняті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриманий товар не розрахувався. Відтак заборгованість відповідача за отриманий товар перед позивачем становить 92161,08 грн.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Докази оплати заборгованості в сумі 92161,08 грн. в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду не подані, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 9 216,11 грн.
У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 6.2. договору від 15.04.2009р. в разі несвоєчасної оплати поставленої партії товару покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10 відсотків від суми заборгованості та пеню в розмірі подвійної ставки НБУ на всю суму заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі 9216,11грн., який підлягає стягненню.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 265,12 грн. за період з 20.04.2009 року по 25.05.2009 року та інфляційні збитки в сумі 829,45 грн. за травень місяць 2009 року, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ако Агро" (25013, м. Кіровоград, пров. Госпітальний, 2-й б.12, р/р № 2600504681215 в АКБ "Правекс-Банк" в м. Києві, МФО 321983, ідентифікаційний код 13759873) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вента" (21001, м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 11, а/с 505, р/р № 26006055307539в в ВФ ЗАТ "Приватбанк", МФО 302689, ідентифікаційний код 35373759) - 92161,08 грн. основного боргу, 9216,11 грн. штрафу, 265,12 грн. 3% річних за період з 20.04.2009р. по 25.05.2009р., 829,45 грн. інфляційних втрат за травень місяць 2009р., 1024,71 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя С.В. Таран
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2009 |
Оприлюднено | 11.07.2009 |
Номер документу | 4023155 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні