Рішення

від 25.06.2009 по справі 15/166пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/166пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.09                                                                                 Справа № 15/166пд

          за позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

до приватного підприємства «Енерго-Плюс», м. Сєвєродонецьк Луганської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – державне підприємство «Сєвєродонецька теплоцентраль»,  

м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 3 985 грн. 45 коп., розірвання договору оренди та звільнення орендарем орендованого приміщення.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю представників:

від позивача -    Долгопола М.Е. - старший інспектор юридичного відділу, довіреність № 18-01-00105 від 13.01.09;

від відповідача - представник не прибув;

від 3-ої особи -   представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- розірвати договір оренди державного майна від 21.12.06 № 002799/09, укладений позивачем та відповідачем;

- стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі  3 731 грн. 09 коп., пеню у сумі 245 грн. 54 коп. та 3% річних у сумі 8 грн. 82 коп. за договором державного майна від 21.12.06 № 003018/09  за розрахунковий період з жовтня 2008 року по квітня 2009 року;

- зобов'язати відповідача звільнити вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 76,00 кв.м на першому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі ВКБ, які знаходяться на балансі державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»та розташовані за адресою: Луганська області,

м. Сєвєродонецьк.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцем реєстрації та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Від третьої особи на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона вважає позов обґрунтованим та не заперечує проти його задоволення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Між сторонами укладено договір оренди державного майна №002799/09 від 21.12.2006р.

Об'єкт оренди за даним договором (з урахуванням додаткової угоди № 2 від 23.03.07)–нежитлові вбудовані приміщення площею 76 кв.м на першому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі ВКБ (інв. № 58), що перебуває на балансі Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», яке розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», передано орендодавцем (позивачем у справі) орендарю (відповідачу) за актом прийому-передачі від 21.12.2006р., який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786, розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем.

Розділом 3 договору оренди визначено розмір орендної плати, яка підлягає сплаті з урахуванням її коригування на щомісячний індекс інфляції, та строк її внесення. При цьому, 70 % від загальної суми місячної орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету України щомісячно, не пізніше 8 числа місяця наступного за звітним.

Згідно п.5.3  договору оренди, орендар зобов'язаний вчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату в Державний бюджет України та балансоутримувачу.

У зв'язку з невнесенням відповідачем орендної плати у повному обсязі за ним обліковується борг у сумі 3 731 грн. 09 коп., який фактично утворився за період користування з жовтня 2008р. по квітень 2009р.

Положеннями п. 11.1 договору передбачено строк його дії з 21.12.06 по 21.11.07.

Сторони не надали належних доказів направлення протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору заяви про припинення дії договору у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено.

Позивачем при цьому надано пояснення про те, що у зв'язку з відсутністю заяв від сторін за договором про припинення його дії, він був продовжений на підставі п. 11.7 договору та є діючим на даний час.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов  договору  оренди  протягом  одного  місяця  після закінчення строку дії договору він  вважається  продовженим  на  такий  самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Також, відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічні положення закріплено і у ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 11.7 договору оренди.

Таким чином, дію  договору оренди було двічі продовжено ще на той же строк на який його було укладено, у зв'язку з чим договір є чинним станом на час вирішення спору в суді.

З метою відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів Держави Орендодавець звернувся з позовом до суду.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 даної ж статті плата  за  користування  майном вноситься щомісячно,  якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального  майна», та положень розділів 3, 4 договору оренди орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 10.3. договору оренди державного майна у випадку несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати розрахованої за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Наявність на момент подачі позову заборгованості у заявленій до стягнення сумі  підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення боргу, пені та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Під порушенням зобов'язання розуміється його невиконання або виконання з порушенням  умов, визначених змістом зобов'язання (ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Правовим наслідком порушення зобов'язання є, відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, розірвання договору.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на  вимогу  однієї  із  сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду,  арбітражного суду у разі  невиконання сторонами  своїх  зобов'язань  та  з  інших підстав,  передбачених законодавчими актами України.

Невиконання відповідачем зобов'язання з перерахування орендної плати за тривалий час є істотним порушенням зобов'язань та відповідно цілковито обґрунтовано повинно мати наслідком розірвання договору.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Аналогічна за змістом норма закріплена і у ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь державного бюджету у складі: 187 грн. 00 коп. державного мита (102 грн. 00 коп. державного мита - за вимогою майнового характеру, та 85 грн. - за вимогами немайнового характеру), а також 312 грн. 50 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутнього у судовому засіданні представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Енерго-Плюс», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. 8го Березня, б. 12, кв. 12, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32573975 в доход:

-          Державного бюджету України на рахунок 31119094700006 УДК у Луганській області, код 24046582, МФО 804013 заборгованість з орендної плати у розмірі 3 371 грн. 09 коп., пеню у сумі 245 грн. 54 коп., три відсотки річних у сумі

08 грн. 82 коп. Видати наказ позивачу;

- державного бюджету України рахунок 31113094700002, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 187 грн. 00 коп. Видати наказ органу Державної податкової інспекції;

- державного бюджету України, рахунок 31211259700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп. Видати наказ органу державної виконавчої служби.

3. Розірвати договір оренди державного майна №002799/09 від 21.12.2006р., укладений між Регіональним відділенням  Фонду державного майна України по Луганській області та приватним підприємством «Енерго-Плюс».

4. Приватному підприємству «Енерго-Плюс», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. 8го Березня, б. 12, кв. 12, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32573975, звільнити вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 76,00 кв.м на першому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі ВКБ, які знаходяться на балансі державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»та розташовані за адресою: Луганська області, м. Сєвєродонецьк.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 30.06.2009р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко