Рішення

від 25.06.2014 по справі 761/9095/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9095/14-ц

Провадження №2/761/3656/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 червня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Туровській О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» в особі Голови ліквідаційної комісії Лукашевського Анатолія Євгеновича про стягнення сум, належних працівникові при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 26 березня 2014 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» (далі - Відповідач) про стягнення сум, належних працівникові при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у трудових відносинах із Відповідачем, починаючи із 2010 року і, що відповідно до наказу № 28-к від 13 січня 2014 року її було звільнено згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із ліквідацією підприємства. Зауважує, що на день звільнення і до дня звернення до суду із цим позовом повний розрахунок із нею Відповідачем не проведено. Вказує, що на день її звільнення, згідно із розрахунковим листком, підлягали до виплати компенсація за невикористану відпустку у розмірі 977 грн. 85 коп. та вихідна допомога у розмірі 3 662 грн. 96 коп. Крім того, зауважує, що оскільки Відповідачем не проведено із нею повний розрахунок, зазначеними діями останнього їй заподіяно моральну шкоду, розмір якої вона оцінює у 5 000 грн., обґрунтовуючи заподіяння їй моральної шкоди тим, що порушення Відповідачем трудового законодавства призвело до переживань з її боку щодо невиконання нею матеріального обов'язку перед сім'єю, також несплати обов'язкових щомісячних платежів, через що вона та члени її родини були позбавлені можливості нормального життєвого спілкування з оточуючими та їх близькими людьми. Крім того, зауважила, що для неї ситуація неймовірно ускладнилася тим, що у грудні 2013 року помер її чоловік, внаслідок чого вона залишилася одна із двома дітьми, одна із яких є малолітньою. Просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на її користь компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу у розмірі 3 914 грн. 77 коп., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 5 238 грн. та відшкодувати моральну у розмірі 5 000 грн.

У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, зауваживши, що у лютому 2014 року Позивачеві виплачена компенсація за невикористану відпустку у розмірі 801 грн. 25 коп. та у квітні 2014 року Позивачеві також виплачено вихідну допомогу у розмірі 213 грн. 52 коп., і що станом на 25 червня 2014 року заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 2 900 грн. Крім того, визнала позовні вимоги в частині щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 5 238 грн. Разом з тим, просила суд відмовити у задоволені позову в частині щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими.

Заслухавши пояснення Позивача, представника Відповідача, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

За змістом частини 1 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, визнані сторонами, не підлягають.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно наказу Голови ліквідаційної комісії Лукашевського Анатолія Євгеновича від 15 січня 2014 року № 28-к про припинення трудового договору, Позивача звільнено з посади дезінфектора Відділення профілактичної дезінфекції № 2 на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із ліквідацією підприємства (а.с. 3, 5).

Згідно розрахункового листка за січень 2014 року, виданого на ім'я Позивача, сума, яка підлягала до виплати, складала 3 914 грн. 77 коп. (а.с. 4). Згідно довідки від 25 червня 2014 року за № 26/71, виданої Відповідачем, заборгованість по всіх виплатах, які належать Позивачеві, станом на 25 червня 2014 року складає 2 900 грн., з урахуванням утриманих податків, розмір яких склав 726 грн. 04 коп.

Оскільки зазначена сума була визнана Позивачем, суд знаходить вказану обставину такою, що доказуванню не підлягає.

За змістом частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Оскільки, в порушення вказаної норми, при звільненні Позивача, належні їй суми Відповідач не виплатив, зазначена сума у розмірі 2 900 грн. підлягає стягненню із Відповідача на користь Позивача у судовому порядку.

Крім того, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позов в цій частині також підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач працювала на посаді дезінфектора з посадовим окладом у розмірі 2 220 грн. Оскільки при її звільненні, виплата всіх належних їй сум не була виплачена, на час звернення Позивача до суду із позовом, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за підрахунками Позивача складав 5 238 грн.

Оскільки представник Відповідача зазначену суму у судовому засіданні визнала, виходячи із положень частини 1 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України та вимог статті 117 Кодексу законів про працю України, сума у розмірі 5 238 грн. також підлягає стягненню із Відповідача на користь Позивача у судовому порядку.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, заробітна плата підлягає індексації в установленому законодавством порядку.

За таких обставин, вищевказані суми заборгованості при їх виплаті підлягають індексації в установленому законодавством порядку.

Позивач також просить суд ухвалити судове рішення, яким відшкодувати на її користь моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. з мотивів, викладених у позовній заяві.

Позов в цій частині задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що при звільненні Позивача, Відповідач допустив порушення трудового законодавства, оскільки не виплатив всі суми, які належали Позивачеві в день її звільнення. Разом з тим, судом також встановлено, що після звільнення, проведеного Відповідачем, Позивач була працевлаштована до іншого підприємства. При цьому, із позову також вбачається, що фактично, заподіяння моральної шкоди, Позивач обґрунтовує не стільки невиплатою їй всіх належних сум, а самим звільненням, законність якого вона не оспорює. Крім того, обґрунтовуючи моральні страждання іншими обставинами, вказаним у позові, Позивач не надала суду належних доказів на їх підтвердження, а також не довела взаємозв'язку між цими переживаннями та переживаннями, через допущені порушення з боку Відповідача, які б призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

За таких обставин, виходячи із фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що позов в цій частині є недоведеним, у зв'язку з чим у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

Крім того, відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

При ухваленні рішення суд, відповідно до вимог статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, допускає негайне виконання рішення в частині присудження Позивачеві заборгованості по заробітній платі за один місяць.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 95, 116, 117 Кодексу законів про працю України, керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 61, 88, 212-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» в особі Голови ліквідаційної комісії Лукашевського Анатолія Євгеновича про стягнення сум, належних працівникові при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди - з а д о в о л ь н и т и частково.

Стягнути із Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» в особі Голови ліквідаційної комісії Лукашевського Анатолія Євгеновича (код ЄДРПОУ 13698924) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суми, належні працівникові при звільненні, у розмірі 2 900 (дві тисячі дев'ятсот) гривень (сума вказана без урахування податків та обов'язкових платежів), з індексацією, відповідно до вимог діючого законодавства.

Стягнути із Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» в особі Голови ліквідаційної комісії Лукашевського Анатолія Євгеновича (код ЄДРПОУ 13698924) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 5 238 (п'ять тисяч двісті тридцять вісім) гривень (сума вказана з урахуванням податків та обов'язкових платежів), з індексацією, відповідно до вимог діючого законодавства.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.

Стягнути із Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» в особі Голови ліквідаційної комісії Лукашевського Анатолія Євгеновича (код ЄДРПОУ 13698924) на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині щодо присудження виплати заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :