Рішення

від 06.07.2009 по справі 28/323-09(5/62-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/323-09(5/62-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.09р.

Справа № 28/323-09(5/62-09)

За позовом  Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради 

до  Комунального підприємства "Жилсервіс-3" 

про стягнення 158 500 грн. 04 коп.

Суддя  Манько Г.В.

Представники:

  Від позивача: Богданов О.І. дов. від 02.02.09р.

Від відповідача: Стрельникова Є.А. - дов. від 28.04.09р. 

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство  "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради звернулось  до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою та  просить суд стягнути з   комунальне підприємство  "Жилсервіс –3" заборгованість за договором № 1658 від 26.04.2007р. на відпуск теплової енергії для потреб опалення в сумі 158 500 грн. 04 коп.,  стягнути судові витрати з відповідача.

Позивач  наполягав на задоволенні своїх позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд в позові відмовити.  Заявив, що істотні умову договору № 1658 від 26.04.2007р. на відпуск теплової енергії для потреб опалення не погоджені сторонами.

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення  представника  позивача, відповідача,    господарський суд, -

Встановив:

Позивачем  та відповідачем  підписано  договір  № 1658 від 26.04.2007р. на відпуск теплової енергії для потреб опалення    (далі Договір).

В розділі "Предмет договору" зазначено, що постачальник здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення споживачу по його об"єкту, розміщеному за адресою вул. Абхазька, 9 від джерела теплопостачання пр. Гагаріна, 129.

Згідно вимог ст. 1 Закону України "Про житлово –комунальні послуги" житлово –комунальні послуги –це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків, правил.

Отже спірний Договір є Договором про надання житлово –комунальних послуг.

Вимогами ст. 26  Закону України "Про житлово –комунальні послуги" визначені істотні умови договору на надання житлово –комунальних послуг.

В порушенні умов п.п. 3, 10, 11,  ст. 26  Закону України "Про житлово –комунальні послуги" у тексті спірного Договору не визначили загальну вартість послуг, порядок перерахунку розміру плати за житлово –комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості, умови доступу в квартиру, приміщення, для усунення аварій, неполадок, огляду мереж.

Крім того в пункті 3.2.5 Договору сторони визначили обов'язкову наявність погодженого Додатку 1 до Договору, яким повинна бути зазначена загальна  кількість споживання теплової енергії.  

Зазначений у Додатку 1 розрахунок кількості теплової енергії відповідачем не погоджений та він вважає його необгрунтовано збільшеним. З урахуванням заяви відповідача Додаток 1 є істотною умовою Договору.

Згідно вимог ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорі даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Отже, у відповідності до приписів Господарського кодексу України та Закону України "Про житлово –комунальні послуги"  Договір, який є обґрунтуванням позовних вимог  є неукладеним в зв'язку з тим, що у його тексті відсутні в повному обсязі всі істотні умови, визначені як обов'язкові для суб'єктів господарювання ст. 26  Закону України "Про житлово –комунальні послуги" та не погоджено сторонами Додаток 1, яким  повинно бути визначено та погоджено сторонами кількість постачання теплової енергії.

Таким чином  позовні вимоги позивача  не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116  Господарського процесуального кодексу  України,   Законом України "Про житлово –комунальні послуги",   ст. 180 Господарського кодексу України,   господарський суд,  -

                                        ВИРІШИВ :

В задоволенні позову  відмовити.

Суддя

 Г.В. Манько

Рішення підписано 07.07.09р.