Рішення

від 15.08.2014 по справі 910/10899/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10899/14 15.08.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Здраво"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "ІКС 5 Рітейл Груп Україна"

про стягнення 82 094,17 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Денисенко Д.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

За клопотанням позивача строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Здраво" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "ІКС 5 Рітейл Груп Україна" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 79 395,80 грн., трьох процентів річних у сумі 78,31 грн. та інфляційних у розмірі 2 620,06 грн. відповідно до договору на реалізацію продукції від 28.05.2012 № 2062.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач наполягав на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 28.05.2012 між Закритим акціонерним товариством "ІКС 5 Рітейл Груп Україна", далі Покупець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Здраво", далі Продавець, було укладено договір на реалізацію продукції № 2062, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначених договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаних у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від Продавця Покупцю.

Згідно п. 3.2 Договору Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого Продавцем товару по мірі її реалізації не пізніше 30 банківських днів з дня її реалізації, але, у будь-якому випадку, не раніше моменту надання Продавцем усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам в тому числі податкових накладних та розрахунків коригування.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що Продавець має право вимагати, а Покупець повинен повернути неоплачений товар протягом десяти днів з моменту отримання письмової вимоги Продавця.

У разі неповернення товару Продавець згідно з п. 4.3. Договору, Покупець повинен протягом двадцяти банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Продавця оплатити вартість неповернутого товару.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 81 502,82 грн., що підтверджується видатковими накладними. Позивач стверджує, що починаючи з 26 травня 2014 року відповідач перестав перераховувати позивачу кошти за поставлений товар, тому позивач направив йому вимогу про повернення поставленого товару, котру було отримано адресатом 07.04.2014. У період з 26.02.2014 по 08.05.2014 відповідачем було повернуто частину товару, що призвело до зменшення заборгованості до 79 395,80 грн. Оскільки весь товар не було повернуто, позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів, яку було отримано адресатом 22.04.2014. Так як двадцятиденний строк повернення коштів сплив, а кошти відповідачем не були повернуті, то позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 79 395,80 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних в сумі 78,31 грн. та інфляційні в розмірі 2 620,06 грн. за період з 15.05.2014 по 27.05.2014.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Так, згідно з пунктом 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Одночасно, частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання, здійснив поставку товару, яка була прийнята відповідачем. Відповідач доказів оплати товару в строки передбачені Договором суду не надав. Відповідно до умов п.п. 4.3, 5.2 Договору позивач направив відповідачу вимогу про повернення товару, а потім вимогу про повернення коштів (яка була отримана відповідачем 22.04.2014), які не були виконані відповідачем. За такими обставинами строк повернення коштів сплив, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 79 395,80 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як мало місце прострочення оплати поставки за договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 78,31 грн. та інфляційних у сумі 2 620,06 грн. за період з 15.05.2014 по 27.05.2014 також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. покладаються на відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство "ІКС 5 Рітейл Груп Україна", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.08.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 69, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Здраво" до Приватного акціонерного товариства "ІКС 5 Рітейл Груп Україна" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ІКС 5 Рітейл Груп Україна", 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, код ЄДРПОУ 30725116, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Здраво", 03083, м. Київ, пр-т. Науки, буд. 62А, кв. 118, код ЄДРПОУ 38040207, основний борг у сумі 79 395,80 грн., три проценти річних у сумі 78,31 грн., інфляційні у сумі 2 620,06 грн. та судовий збір у розмірі 1 827 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 20.08.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко