Рішення

від 19.08.2014 по справі 925/954/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року Справа № 925/954/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Биченку М.О., за участю представників:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: Яворська О.В. - керівник,

від третьої особи: Денжанська О.С. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД», м. Київ

до комунального підприємства «Кам'янська центральна районна аптека №29» Черкаської обласної ради, м. Кам'янка, Черкаська область

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Черкаська обласна рада

про стягнення 64890 грн. 82 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства «Кам'янська центральна районна аптека №29» Черкаської обласної ради 66378 грн. 44 коп. боргу, 13278 грн. 69 коп. відсотків за користування коштами, а також 1827 грн. судових витрат.

Ухвалою від 03.07.2014 залучено Черкаську обласну раду до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Викликаний у судове засідання представник позивача не з'явився.

Неявка позивача, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

19.06.2014 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій той просить суд стягнути з відповідача 51615 грн. 13 коп. основного боргу, всі інші позовні вимоги залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позов спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» розглядається з урахуванням зазначеної вище заяви.

У судовому засіданні 15.08.2014 було оголошено перерву до 19.08.2014.

Відповідач надав суду докази часткової сплати суми основного боргу в розмірі 19763,31 грн. відповідно до платіжних доручень:

№2220 від 12.05.2014 - 2000,00 грн.

№2227 від 16.05.2014 - 2000,00 грн.

№2231 від 23.05.2014 - 9763,31 грн.

№2248 від 05.06.2014 - 1000,00 грн.

№2256 від 13.06.2014 - 1000,00 грн.

№2274 від 02.07.2014 - 1000,00 грн.

№2306 від 31.07.2014 - 1000,00 грн.

№2317 від 14.08.2014 - 1000,00 грн.

№2320 від 15.08.2014 - 1000,00 грн.

У судовому засіданні згідно з ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, 28.10.2013 року між спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (позивач по справі, постачальник за договором) та комунальним підприємством «Кам'янська центральна районна аптека №29» Черкаської обласної ради (відповідач по справі, покупець за договором) було укладено договір поставки №52893 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцеві, а покупець - прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені у видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною.

Позивач свої зобов'язання за договором поставки виконав повністю та поставив відповідачу товар, що підтверджується копіями видаткових накладних, що наявні в матеріалах справи (а.с. 17-97).

Оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем самостійно при поданні замовлення на поставку (п. 6.1. договору).

При здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку -фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим (п. 6.2. договору).

З урахуванням п. 6.2. договору поставки позивачем у видаткових накладних було вказано дату оплати товару з кількістю днів на відстрочення платежу від дати доставки товару.

Враховуючи, що останні поставки товару відбулися 20.03.2014, дата оплати, вказана позивачем - 19.05.2014, то строк оплати поставленого товару на день звернення позивачем до суду настав.

Відповідач за поставлений товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення) розрахувався частково, тому позивач просить стягнути борг в сумі 51615 грн. 13 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) за поставлений товар у примусовому порядку.

Договірні відносини, що виникли між сторонами, по своїй суті мають ознаки договору поставки.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач частково сплатив суму основного боргу в розмірі 19763,31 грн., що підтверджується наданими доказами.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, в частині стягнення 19763,31 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в розмірі 46615 грн. 13 коп. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Пунктом 10.4. договору поставки визначено, що за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати.

Позивачем на підставі п. 10.4. договору заявлено вимогу про стягнення з відповідача 13275 грн. 69 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, а в силу частини 2 статті 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Розрахунки процентів за користування чужими грошовими коштами відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, вчиненні вірно та підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1827 грн. 00 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 19763 грн. 31 коп. основного боргу припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з комунального підприємства «Кам'янська центральна районна аптека №29» Черкаської обласної ради (вул. Декабристів, 7, м. Кам'янка, Черкаська область, код ЄДР 01980394, п/р 26007701741023 в АТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805) на користь спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (вул. Кіквідзе, 18-а, м. Київ, код ЄДР 21642228, п/р 26003012817821 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313): 46615 грн. 13 коп. основного боргу за поставлений товар за договором поставки від 28.10.2013 №52893, 13275 грн. 69 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1827 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 26 серпня 2014 року

Суддя О.В. Чевгуз