Постанова

від 14.10.2013 по справі 824/1972/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   14 жовтня 2013 р.                  м. Чернівці                           Справа №  824/1972/13-а Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого – судді Маренича І.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до Приватного підприємства «Букекотехсервіс» про стягнення заборгованості, суд  – В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Букекотехсервіс» (далі-Відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 4406,38 грн. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Проте, конверт повернувся на адресу суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Виходячи із ч.8 ст.35 КАС України, вважається що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Окрім того, ч.11 ст.35 КАС України, передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 28.05.2012 року та взятий на облік, як платник податків з 29.05.2013 року. Відповідачем подавалась податкова декларація по єдиному податку – юридичної особи №1300002510 від 11.02.2013 року за 2012 рік. Позивачем на адресу відповідача сформовано та направлено податкову вимогу № Ю 48-15 від 05.06.2013 року, що підтверджується копією конверту поштового відправлення. Заборгованість відповідача підтверджується розрахунком податкового боргу, відповідно до якого станом на 04.09.2013 року загальна сума заборгованості становить 4406,38 грн. До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті  спору. Відповідно п.п. 16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Так, згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами. Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 175 Податкового Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.41.5 статті 41 Податкового Кодексу України, контролюючими органами та органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу). Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п.п. 95.1 – 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Пунктами 59.1 та 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення. Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Внаслідок того, що відповідачем станом на дату розгляду та вирішення даного адміністративного позову про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг у загальному розмірі    4406,38 грн., не сплачено, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом по єдиному податку-юридичної особи з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від 8.07.2011 р. № 3674-VI позивач звільнений від спалити державного мита. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України  постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.    Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд – ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Приватного підприємства «Букекотехсервіс»  (58018, вул. Комарова, 11/27, м. Чернівці, ідн. код 38224016) кошти на суму податкового боргу у розмірі 4406,38 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника до Державного бюджету України. 3. Постанова підлягає негайному виконанню. Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України. Суддя                                                                                                                                     І.В. Маренич