Постанова

від 26.06.2014 по справі 814/1525/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

26 червня 2014 року Справа № 814/1525/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В. , за участю секретаря судового засідання Ополинський О.В.,

представника позивача: Єленич О.В., довіреність № б/н від 01.05.14 р.,

представника відповідача: Дідик О.М., довіреність № 639/9/14-02-10-207 від 21.02.14р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Приватного підприємства «ТАВРІЯ-АГРО-Н» (пр. Миру, 24, кв. 52, м. Миколаїв, 54034)

до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028)

про: визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Приватного підприємства «ТАВРІЯ-АГРО-Н» (далі - позивач, ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про:

- визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ Міндоходів в Миколаївській області, що полягають у встановленні порушень ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н» п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та у встановленні завищення податкового кредиту на загальну суму 254 935,00 грн.;

- визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, що полягають у встановленні порушень ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н» п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198,3, п. 198,6 ст. 198 Податкового кодексу України та у встановленні завищення загальної суми податкових зобов'язань на суму 254 935,00 грн.;

- зобов'язання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інших електронних баз даних податкового органу інформацію, внесену на підставі Акту № 1778/14-02-22-01/35217928;

- зобов'язання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н» в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення Акту № 1778/14-02-22-01/35217928.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що акт перевірки відповідачем складений з порушенням чинного законодавства України, а внесені на підставі даного акту перевірки податковим органом до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформація порушує його позивача.

Відповідач проти позову заперечує, в запереченнях зазначив, що акт перевірк, в якому відображено опис виявлених перевіркою порушень законодавства, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, в данному випадку, податкові повідомлення-рішення прийняті не були. В зв'язку з чим в задоволені позову просить відмовити в повному обсязі (арк. спр. 217 - 218).

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічного комплексу «Оберіг».

В судовому засіданні 26.06.2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.

На підставі наказу ДПІ У Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 431 від 29.04.2014 року в період з 30.04.2014 року по 08.05.2014 року відповідачем було проведену документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н» з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податком на прибуток, по взаємовідносинам з ТОВ «АМОРАДА-14» (код ЄДРПОУ 34437711) за січень 2014 року, ФГ «ЛОЛІТА» (код ЄДРПОУ 20887637) за лютий 2014 року та правомірності формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та доходів, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податком на прибуток, по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у зазначених контрагентів-постачальників у відповідних періодах.

Результати перевірки були оформлені Актом № 1778/14-02-22-01/35217928 від 13.05.2014 року (арк. спр. 7 - 34).

За висновками акту, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань на суму 254 935,00 грн., у т.ч. за січень 2014 року на 85 560,00 грн., за лютий 2014 року на 169 375,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.3. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено загальну суму податкового кредиту на суму 254 935,00 грн., у т.ч. за січень 2014 року на 85 560,00 грн., за лютий 2014 року на 169 375,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» внесені коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача.

Згідно до вимог п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до вимог п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі по тексту - Порядок № 984), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У пункті 6 розділу І цього Порядку зазначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 6 розділу ІІ Порядку передбачено, що висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, в якому викладається суб'єктивна думка перевіряючого та його оціночні судження щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства, тому висновки інспектора ДПІ, що викладені в акті документальної перевірки, не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.

Спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, де указано, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

За правилами п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз. 1 п. 58.1 ст. 58 ПК України).

Аналізуючи положення наведених норм закону, суд дійшов висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган має право, а не обов'язок прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, оскільки при розгляді висновків акту перевірки уповноважена посадова особа може як погодитися з висновками ревізора-інспектора, який проводив перевірку, так і відхилити їх.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідач, встановивши в акті перевірки порушення позивачем норм податного законодавства, податкового повідомлення-рішення, як того вимагає Податковий кодекс України, не приймав, проте вніс до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, задекларованих останнім сум податкового кредиту з податку на додану вартість за період січень - лютий 2014 року, урахувавши при цьому висновки акту перевірки.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року № 266 (далі - Порядок).

Згідно пункту 2.14 Порядку, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Таким чином, інформація, що міститься в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА», може вплинути на права платника податків в сфері публічно-правових відносин щодо створення публічно-правової інформації.

Крім того, пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, за наслідками перевірки відповідачем не приймалося податкове-повідомлення рішення, а тому дії відповідача щодо зняття у позивача показників податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів є безпідставними.

Крім цього, предметом даного спору є також визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ Міндоходів в Миколаївській області, що полягають у встановленні порушень ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н» п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та у встановленні завищення податкового кредиту на загальну суму 254 935,00 грн. та визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, що полягають у встановленні порушень ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н» п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198,3, п. 198,6 ст. 198 Податкового кодексу України та у встановленні завищення загальної суми податкових зобов'язань на суму 254 935,00 грн.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772), згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

За змістом частини першої статті 13 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993 року (далі - Закон № 2939-XII) дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки (ревізії), наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення ревізії; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу, (ревізії); дій щодо проведення ревізії без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 № 984, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772 заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, предметом оскарження відповідно до статті 13 Закону № 2939-XII є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інших електронних баз даних податкового органу інформацію, внесену на підставі Акту № 1778/12-02-01/35217928.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «ТАВРІЯ-АГРО-Н» в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення Акту № 1778/12-02-01/35217928.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 02 липня 2014 року.