Рішення

від 23.06.2009 по справі 22/1012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/1012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2009 р.Справа № 22/1012

За позовом  Малого приватного підприємства "Анатолій&К" м. Дунаївці

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-Агросервіс" м. Хмельницький

про стягнення 58026,44 грн.

                   Суддя   Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач: Антал В. І. - представник за довіреністю від 09.06.2009р.

відповідач: не з'явився

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 58026,44грн., з яких 47994,00грн. - основний борг, 5864,67грн. - пені, 4167,77грн. - індексу інфляції. На підтвердження позовних вимог надано в матеріали справи договір підряду на дискування від 20.03.2008р., акт №34 приймання-передачі етапів виконаних робіт від 08.09.2008р., акт №11 приймання-передачі етапів виконаних робіт від 25.10.2008р., договір підряду на оранку від 20.03.2008р., акт звірки взаєморозрахунків від 06.02.2009р., претензію від 19.01.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні подав суду заяву в порядку ст. 22 ГПК України, в якій зменшує позовні вимоги, а тому просить суд стягнути з відповідача 10343,21 грн. заборгованості, з яких 5743,49 грн. пені та 4599,72 грн. інфляційних втрат.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.      

Відповідач у відзиві на позов вказує на те, що по договору позивач надав для відповідача послуги з передпосівного обробітку грунту на загальну суму 47994,00грн. (по акту від 08.09.2008р. №34 на суму 19140,00грн. і по акту від 25.10.2008р. №11 на суму 28854,00грн.). 03.03.2009р. сторонами договору проведено звірку існуючої заборгованості, яку згідно з відповідним актом визначено в сумі 47994,00грн. Станом ще до моменту подання позивачем позовної заяви до господарського суду ТОВ "Поділля-Агросервіс" оплатило для нього половину заборгованості в сумі 23997,00грн. (платіжне доручення від 18.05.2009р. №05-298). А вже під час розгляду справи відповідач повністю розрахувався із позивачем і погасив залишок основного боргу в сумі 23997,00грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.06.2009р. №06-384.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Останнє, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами. Ухвала про порушення провадження у справі надіслана відповідачу рекомендованим листом та вручена останньому, що підтверджується поштовим повідомленням №4669473 від 03.06.2009р.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.  

Згідно з Довідкою Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 30.07.2008р. №171816 відповідач зареєстрований як товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-Агросервіс", за адресою: Хмельницький район, с. Водички, вул. Подільська, б.5, код 31412668.

20.03.2008р. між ТОВ "Поділля Агросервіс" (замовник) та МПП "Анатолій&К" (виконавець) укладено договори підряду на дискування та на оранку, за якими виконавець зобов'язується на свій ризик виконати роботу дискування (оранка) за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Перелік робіт, дата початку, дата завершення виконання робіт, вартість робіт та перелік техніки, за допомогою якої будуть виконуватись роботи, зазначається в додатках до даного договору, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1. договорів).

Згідно договорів виконавець зобов'язується забезпечити виконання робіт, дотримуючись технологічних вимог на площах, вказаних замовником; по закінченні етапів виконання робіт оформити двосторонній акт здачі-приймання етапів виконаних робіт (п.2.1. договорів).

Замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконану виконавцем роботу у відповідності з статтею 3 цього договору. Плата за роботу, виконану виконавцем, здійснюється замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця суми, зазначеної в акті виконаних робіт, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт сторонами. В разі розрахунку за виконані роботи сільськогосподарською продукцією її вартість визначається за ринковими цінами, що склалися на день оплати (п.п. 2.2., 3.1., 3.2. договорів).  

В разі прострочення платежів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості, за кожний день допущеного прострочення (п.4.6. договорів).

Відповідно до п. 7.1 договорів останні набирають чинності з моменту підписання повноважними представниками сторін і діє в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договорами. Закінчення строку дії договорів не є підставою для відмови сторін договорів від виконання в повному обсязі зобов'язань, що виникли під час дії даних договорів, чи будь-яким чином пов'язані або витікають з умов договорів.

На виконання умов договорів позивачем виконано роботи по дискуванню та оранці на загальну суму 47994,00грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами №34 та №11 приймання-передачі виконаних робіт від 08.08.2008р. на суму 19140,00грн. та від 25.10.2008р. на суму 28854,00грн.

Позивач 19.01.2009р. на адресу відповідача надіслав претензію про сплату боргу в сумі 52056,57грн. Втім, відповідач вказану претензію залишив без відповіді.

Крім того, позивачем надано в матеріали справи акт звірки взаєморозрахунків сторін від 06.02.2009р., із змісту якого випливає, що у відповідач існує заборгованість перед позивачем в сумі 47994,00грн.

Оскільки у добровільному порядку зазначену заборгованість відповідачем сплачено не було у повному розмірі, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 10343,21 грн. заборгованості, зокрема, 5743,49 грн. пені, в тому числі 2290,50 грн. на суму 19140 за період з 23.09.2008 р. по 23.03.2009 р. та 3452,99 грн. за період з 08.11.2008 р. по 08.05.2009 р. на суму 28854 грн.; 4599,72 грн. інфляційних втрат.

Відповідач, в підтвердження викладених у відзиві доводів, надав суду платіжне доручення №05-298 від 18.05.2009р. про сплату боргу за виконані роботи в сумі 23997,00грн., тобто до подачі позову до суду. Також платіжним дорученням №06-384 від 12.06.2009р. відповідачем було сплачено основний борг за виконані роботи в сумі 23997,00грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. (ЦКУ) є договори або інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 611 ЦКУ). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629).

Згідно статті 509 ЦКУ зобов'язання виникають з договору. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник повинна вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦКУ).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦКУ визначає як порушення зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦКУ).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. (ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими (виникли з господарського договору) і відповідно до ст. 1 ГКУ є предметом його регулювання.

Згідно ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе за договором зобов'язання, зокрема виконав роботи згідно договорів підряду на дискування та на оранку. Проте, відповідач взятих на себе зобов'язань з повної та своєчасної оплати робіт у встановлений договорами термін не виконав. Станом на 18 травня 2009 року заборгованість відповідача перед позивачем існувала в сумі 47994,00 грн., що підтверджується, платіжними дорученнями, договорами підряду, актами виконаних робіт, тощо.  

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи зміст уточнених позовних вимог, вимоги цивільного законодавства України та п. 3.1 договорів, у позивача за актом виконаних робіт від 25 жовтня 2008 року виникло право вимагати повного розрахунку за виконані роботи з 08 листопада 2008 року, за актом виконаних робіт від 08 вересня 2008 року виникло право вимагати повного розрахунку за виконані роботи з 23 вересня 2008 року.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.6 договорів передбачено, що в разі прострочення платежів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості, за кожний день допущеного прострочення

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен  день прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦКУ).

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язанами з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником.

У зв'язку із простроченням виконання зобов'язання відповідачем позивачем на суму основного боргу 47994,00грн., враховуючи періоди виникнення боргу та суми заборгованості,  проведено нарахування пені в сумі 5743,49 грн., в тому числі 2290,50 грн. на суму 19140 за період з 23.09.2008 р. по 23.03.2009 р. та 3452,99 грн. за період з 08.11.2008 р. по 08.05.2009 р. на суму 28854 грн., яка заявлена правомірно та підлягає стягненню з відповідача у повному розмірі.

При стягненні пені судом враховано імперативний припис передбачений ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 4599,72грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2008р. по квітень 2009р., проте правомірним є стягнення інфляційних втрат в сумі 4590,72 грн. за даний період, які також підлягають стягненню з відповідача.

У позові в частині стягнення 9 грн. інфляційних втрат відмовити.  

Зважаючи на викладене, позовні вимоги щодо стягнення 5743,49 грн. пені та 4590,72 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню.

При цьому, судові витрати у справі відповідно до ст. 49 ГПК України у зв'язку із тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 33, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

В И Р І Ш И В :

Позов малого приватного підприємства "Анатолій&К", м. Дунаївці до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агросервіс", с. Водички Хмельницького району про  стягнення 10343,21 грн. заборгованості  задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агросервіс," (Хмельницький район, с. Водички, вул. Подільська, б.5, код 31412668) на користь малого приватного підприємства "Анатолій & К" (Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Шевченка, б.111, код 31654062) 5743,49грн. (п'ять тисяч сімсот сорок три гривні 49 коп.) пені та 4590,72 грн. (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто гривень 72 коп.) інфляційних втрат, 103,43 грн. (сто три гривні 43 коп.) державного мита та 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті суми позову відмовити.

                              Суддя                                                                      С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:1 - до справи,2 - позивачу,3 - відповідачу. Помічник судді-Цимбалюк І.О.