Рішення

від 20.08.2014 по справі 907/615/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.2014 Справа № 907/615/14

Розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства „Тімекс", м. Варшава в особі Представництва ТІМЕКС С.А., м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОЛЕНЕРГО", смт. Міжгір'я

про стягнення 59263,40 грн.,

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Кочетова О.В., довіреність б/н від 05.06.2014.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, акціонерне товариство „Тімекс", м. Варшава, в особі Представництва ТІМЕКС С.А., м. Київ, звернувся до суду з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Еколененерго", смт. Міжгір'я, про стягнення, згідно з договором оренди автомобіля від 01.01.2011, заборгованості по орендній платі у сумі 51000 грн., а також 2959,40 грн. - 3% річних та 5304 грн. інфляційних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, вказаних у письмовій заяві та письмових поясненнях від 20.08.2014.

Вважає, що заборгованість у розмірі 59263,40 грн. підтверджена поданими суду доказами, а саме: Договором оренди автомобіля від 01.01.2011, Актами виконаних робіт від 25.01.2011 №11-2011, від 25.02.2011 №12-2011, від 25.03.2011 №13-2011, від 25.04.2011 №14-2011, від 25.05.2011 №15-2011, від 25.06.2011 №16-2011, від 25.07.2011 №17-2011, від 25.08.2011 №18-2011, від 25.09.2011 №19-2011, від 25.10.2011 №20-2011, від 25.11.2011 №21-2011, від 25.12.2011 №22-2011, від 25.01.2012 №23-2012, від 25.02.2012 №24-2012, від 26.06.2012 №25-2012, від 25.04.2012 №26-2012, від 25.05.2012 №27-2012, від 25.06.2012 №28-2012, Рахунками-фактурами від 10.01.2011 №СФ-0000011, від 10.02.2011 №СФ-0000012, від 10.03.2011 №СФ-0000013, від 10.04.2011 №СФ-0000014, від 10.05.2011 №СФ-0000015, від 10.06.2011 №СФ-0000016, від 10.07.2011 №СФ-0000017, від 10.08.2011 №СФ-0000018, від 10.09.2011 №СФ-0000019, від 10.10.2011 №СФ-0000020, від 10.11.2011 №СФ-0000021, від 09.12.2011 №СФ-0000022, від 10.01.2012 №СФ-0000023, від 07.02.2012 №СФ-0000024, від 07.03.2012 №СФ-0000025, від 09.04.2012 №СФ-0000026, від 10.05.2012 №СФ-0000027, від 05.06.2012 №СФ-0000028, Платіжним дорученням №17 від 02.06.2011, листом від 03.12.2012, повідомленням про вручення від 22.12.2012, розрахунком позовних вимог.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані судом докази не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, тому суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі укладено Договір оренди автомобіля від 01.01.2011, за умовами якого позивач надає, а відповідач приймає у строкове платне користування автомобіль марки KIA Ceed, державний номер: АА4156ТС (пункт 1.1 договору) зі строком оренди -6 місяців з моменту прийняття об'єкта, що орендується (пункт 3.1) та орендною платою у розмірі 3000 грн. за місяць (пункт 4.1), яка повинна вноситися щомісячно у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 числа кожного місяця (пункт 4.2).

Відповідно до пункту 5.1 договору автомобіль, що орендується, передається орендареві протягом 10 днів з моменту підписання даного договору; передача автомобіля здійснюється за актом здачі-приймання.

Згідно з п. 3.3 договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У такому разі, якщо жодна сторона у термін 30 днів до закінчення договору письмово не повідомить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на термін одного місяця. Враховуючи повідомлення позивача про розірвання договору з 04.07.2012 (отримане відповідачем, доказом чого слугує відмітка про нарочне отримання 16.05.2012), а також відсутність будь-яких інших доказів про намір розірвати договір, суд констатує, що укладений між сторонами договір оренди діяв з 01.01.2011 по 04.07.2012.

Матеріалами справи, зокрема, Актами виконаних робіт від 25.01.2011 №11-2011, від 25.02.2011 №12-2011, від 25.03.2011 №13-2011, від 25.04.2011 №14-2011, від 25.05.2011 №15-2011, від 25.06.2011 №16-2011, від 25.07.2011 №17-2011, від 25.08.2011 №18-2011, від 25.09.2011 №19-2011, від 25.10.2011 №20-2011, від 25.11.2011 №21-2011, від 25.12.2011 №22-2011, від 25.01.2012 №23-2012, від 25.02.2012 №24-2012, від 26.06.2012 №25-2012, від 25.04.2012 №26-2012, від 25.05.2012 №27-2012, від 25.06.2012 №28-2012, Рахунками-фактурами від 10.01.2011 №СФ-0000011, від 10.02.2011 №СФ-0000012, від 10.03.2011 №СФ-0000013, від 10.04.2011 №СФ-0000014, від 10.05.2011 №СФ-0000015, від 10.06.2011 №СФ-0000016, від 10.07.2011 №СФ-0000017, від 10.08.2011 №СФ-0000018, від 10.09.2011 №СФ-0000019, від 10.10.2011 №СФ-0000020, від 10.11.2011 №СФ-0000021, від 09.12.2011 №СФ-0000022, від 10.01.2012 №СФ-0000023, від 07.02.2012 №СФ-0000024, від 07.03.2012 №СФ-0000025, від 09.04.2012 №СФ-0000026, від 10.05.2012 №СФ-0000027, від 05.06.2012 №СФ-0000028 повністю підтверджено перебування транспортного засобу в оренді у відповідача і загальна сума орендної плати складає 54000 грн.

Судом враховано всі перелічені Акти, (незважаючи на те, що не всі містять підпис відповідача), з огляду на те, що позивачем надано суду лист від 03.12.2012, а також повідомлення про вручення відповідачу цього листа, зі змісту якого вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою підписати акт приймання-передавання автомобіля (як вимагає пункт 5.1 укладеного між сторонами договору), однак ні підписаного акту, ні відповіді з можливими зауваженнями чи запереченнями відповідачем не надіслано позивачу, а також з огляду на оплату відповідачем послуг з оренди автомобіля за січень 2011 року (підтверджено Платіжним дорученням №17 від 02.06.2011), що свідчить про перебування автомобіля KIA Ceed в оренді відповідача. Будь-яких доказів повернення вказаного транспортного засобу у межах строку дії договору відповідачем не надано, але за твердженням позивача автомобіль повернутий йому у липні 2011 року.

Укладений між сторонами договір містить обов'язок орендаря своєчасно здійснювати орендні платежі (пункт 6.1.2).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, а ч. 5 зазначеної статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Отже, внаслідок порушення умов Договору від 01.01.2011, норм Цивільного кодексу України (ст.ст. 526, 759), Господарського кодексу (ст. 193) у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за оренду автомобіля у розмірі 51000 грн. за період лютий 2011 року- червень 2012 року, яка обґрунтована представником позивача, доказана належними та допустимими доказами, а тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми права з відповідача на користь позивача належить стягнути також 5304 грн. втрат від інфляції, нарахованих позивачем за період липень 2012 -травень 2014, а також 2959,40 грн. річних, нарахованих позивачем за період з 04.07.2012 по 10.06.2014 та перевірених судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еколенерго» (код: 36596414, Закарпатська обл., смт. Міжгір'я, вул. Промислова, 3А) на користь Акціонерного товариства «ТІМЕКС» (00203, Польща, воєв. Мазовецьке, м. Варшава, вул. Боніфратерська, 17, номер REGON:011049911, NIP:5260213681) в особі Представництва «ТІМЕКС С.А.» (01021, м. Київ, Печерський р-н, вул. М. Грушевського, 28/2, Н.П.№43) суму 59263, 40 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті шістдесят три грн. 40 коп.) , з яких 51000 грн. основний борг, 5304 грн. втрати від інфляції, 2959,40 грн. річні, а також 1827 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) у відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.08.2014.

Суддя Л.М. Якимчук