Постанова

від 11.08.2014 по справі 925/730/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р. Справа№ 925/730/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2 (особисто);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2013р. (дата складання рішення 02.08.2013р.)

по справі №925/730/13 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Приватного підприємства "Автолайф"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 64 356,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Автолайф" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 64 356,32 грн., з яких: 58 796,88 грн. - основного боргу, 1 872,42 грн. - інфляційних втрат та 3 687,02 грн. - 3 % річних.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.07.2013р. позов задоволено частково; стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства "Автолайф" 24 801,26 грн. - основної заборгованості, 1 130,24 грн. інфляційних втрат, 1 555,34 грн. 3% річних та 734,83 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2013р. у справі №925/730/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді - Ільєнок Т.В., Кропивна Л.В., апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2013р. прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 23.09.2013р.

19.09.2013 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2013 відхилити.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013р., у зв'язку із перебуванням суддів Ільєнок Т.В. та Кропивної Л.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Коротун О.М., Михальська Ю.Б.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013р., від 14.10.2013р., від 04.11.2013р. розгляд справи відкладався.

14.10.2013 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов розрахунок заборгованості та копії банківських виписок.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013р., у зв'язку із перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М.

04.11.2013 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Ухвалою від 25.11.2013р. Київським апеляційним господарським судом зупинено апеляційне провадження у справі №925/730/13 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №711/9626/13-ц (2/711/3188/13) Придніпровського районного суду м. Черкаси за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Автолайф" про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення.

10.06.2014р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання №б/н від 06.06.2014р. про поновлення провадження у справі, у якому він повідомляє, що відповідно до рішення апеляційного суду Черкаської області, ухваленого 29.05.2014р. за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.04.2014р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Автолайф" про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, апеляційна скарга задоволена, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, а отже обставини, що обумовили зупинення провадження у справі, усунені.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Ільєнок Т.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. поновлено апеляційне провадження у справі №925/730/13, розгляд справи призначено на 23.06.2014р.

23.06.2013р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшла телеграма, в якій він просив розглядати справу за відсутності свого представника.

Відповідачем 23.06.2014р. подано клопотання про відкладення розгляду справи №925/730/13 до розгляду його касаційної скарги на рішення апеляційного суду Черкаської області у справі №22-ц/793/1441/14 у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 розгляд справи відкладено на 11.08.2014р.

21.07.2014 на адресу Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява, в якій він просить розглядати справу за відсутності свого представника, апеляційну скаргу просить відхилити, а оскаржуване рішення - залишити без змін. Крім того, позивачем до вказаної заяви додано ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.06.2014, якою відмовлено ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Черкаської області від 29.05.2014.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Власова Ю.Л. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Хрипун О.О.

Відповідач в судовому засіданні 11.08.2014 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 внесений 07.06.2013, тобто станом на 16.05.2013 (порушення провадження у справі за даним позовом) відповідач мав статус підприємця.

Відповідно до п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

Відтак, оскільки суб'єктний склад сторін у даній справі, на час порушення судом провадження у справі, відповідав вимогам ст. ст. 1 та 21 ГПК України, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про підвідомчість даного спору господарському суду.

Як вбачається з матеріалів справи 26.05.2009 року між Приватним підприємством "Автолайф" (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №2 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 438,5 кв.м, що розташоване по АДРЕСА_3 з 01.06.2009 року (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата з 01.06.2009 за 1 кв.м. становить 10,10 грн., загальна сума орендної плати за 438,5 кв.м становить 4428, 85 грн.

30.09.2009 року між сторонами укладена Додаткова угода № 1 до Договору оренди приміщень № 2 від 26.05.2009 року, відповідно до умов якої збільшено розмір орендної плати з 01.10.2009 року та погоджено сторонами в розмірі 12,00 грн. за 1 кв.м., загальна сума орендної плати в місяць за 438,5 кв.м становить 5200, 61 грн.

Згідно пункту 3.3 Договору орендна плата перераховується орендарем згідно поданого орендодавцем рахунку на протязі 2-х банківських днів після отримання рахунку, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що він діє з 01.06.2009 по 31.12.2010.

Відповідно до пункту 8.2 Договору, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на наступні півроку і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Як вказує позивач, з 2010 року відповідач почав порушувати умови Договору в частині внесення орендної плати за користування орендованим приміщенням, зокрема проводив платежі несвоєчасно та в неповному розмірі. Продовжуючи користуватись орендованим приміщенням в 2011 році з боку ФОП ОСОБА_2 жодних платежів по орендній платі не було.

З метою позасудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію №04/13 про сплату заборгованості по орендній платі. Відповідач в листі від 15.03.2013 претензію позивача відхилив, вказав, що договір між сторонами достроково розірваний з 01.07.2010 та складений акт повернення орендованих приміщень.

За доводами позивача, акт прийому-передачі приміщень від 01.07.2010 за участю ПП "Автолайф" не складався та не підписувався, договір достроково не розривався, а припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який укладався, а оскільки свої зобов'язання за договором оренди відповідач належним чином не виконав за ним рахується заборгованість у загальній сумі 58 796,88 грн., в тому числі 27 593,22 грн. за 2008-2010 роки та 31203,66 грн. за шість місяців 2011 року, крім того, у зв'язку із простроченням внесення орендних платежів, позивач нарахував відповідачеві 1 872,42 грн. інфляційних втрат та 3 687,02 грн. 3 % річних, за стягненням яких він і звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції послався на те, що договірні відносини між сторонами виникли згідно договору оренди з 01.06.2009, тобто право на користування і відповідно обов'язок оплати цього користування виник у відповідача саме з цього часу, а не 2008 року, як зазначає позивач. Крім того, 15.09.2010 між позивачем (орендодавець) та громадянином ОСОБА_3 (орендар), був укладений договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 438,5 кв.м, що розташоване по АДРЕСА_3. На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що строком за який необхідно обчислювати розмір орендної плати має бути період з 01.06.2009 по 15.09.2010, загальна сума якої за вказаний період становить 77 349,06 грн., на виконання договору відповідачем сплачено 52 547,80 грн. (вказана сума підтверджена представником позивача).

Враховуючи викладене та відповідно до здійсненого судом першої інстанції перерахунку, суд дійшов висновку, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 24 801,26 грн. за період з 01.06.2009 по 15.09.2010, яка і підлягає до стягнення, а також підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 1 130,24 грн. та 3% річних у сумі 1 555,34 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та виходить з наступного.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди є різновидом договору найму (оренди) і до нього застосовуються спеціальні норми глави 58 Цивільного кодексу України. Загальні положення про найм (оренду) застосовуються до такого договору субсидіарно, якщо спеціальними правилами не встановлено інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. ст. 759, 762 Цивільного кодексу України обов'язок внесення орендної плати безумовно пов'язаний з фактичним отриманням послуги з користування, визначеним договором майном.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що лише підписання сторонами акта приймання-передачі є підтвердженням того, що орендар прийняв приміщення в фактичне користування у стані, що повністю його задовольняє на момент передачі.

В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі приміщення в користування, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Крім того, матеріали справи не містять доказів виставлення позивачем рахунків на оплату орендних платежів, як це передбачено п. 3.3. Договору.

Відповідно до наданих позивачем суду апеляційної інстанції виписок по особовому рахунку ПП «Автолайф» за період липень 2009 - вересень 2010 вбачається, що на рахунок позивача надійшли грошові кошти з призначенням платежу «орендна плата», «виручка від оренди», платник -ОСОБА_2 на загальну суму 47 793,00 грн. Разом з тим, як вбачається з наданої на вимогу апеляційного господарського суду Обласним відділенням ПАТ «Промінвестбанк» в м. Черкаси інформації щодо руху коштів по рахунку ПП «Автолайф» за період з 01.06.2009 по 30.09.2010 на рахунок позивача надійшло 19 498,00 грн.

За оцінкою колегії суддів, надані виписки по рахунку не підтверджують здійснення оплати за користування майном саме по Договору оренди нежитлового приміщення №2 від 26.05.2009 та здійснення такої оплати саме відповідачем (за його рахунок, його повноважним представником).

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що користування відповідачем спірним майном не підтверджено належними та допустимими доказами, а відтак відсутні правові підстави для стягнення з відповідача орендної плати.

Оскільки у відповідача не виникло зобов'язань по оплаті орендних платежів, то, відповідно, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2013р. у справі №925/730/13 прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування. Суд апеляційної інстанції приймає по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та в апеляційному господарському суді покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2013р. у справі №925/730/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2013р. у справі №925/730/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Автолайф" (18003, м. Черкаси, вул. Енгельса, 120, корп. 3, кв. 5, код ЄДРПОУ 34661198) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. - судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.

6. Матеріали справи № 925/730/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Т.В. Ільєнок

О.О. Хрипун