9/85
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" червня 2009 р.Справа № 9/85
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/85
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопостач", м.Кіровоград, вул. Г.Сталінграда, 6/13
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ВіК", Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Велика Виска
про стягнення 203993,77 грн.
Представники сторін:
від позивача - Коротич В.А., довіреність б/н від 27.05.2009 р., представник;
від відповідача - участі не брав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопостач" звернулось до господарського суду з позовною заявою від 29.05.2009 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВіК" на користь позивача заборгованості в розмірі 203993,77 грн., а також судових витрат по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором зберігання №05-10/07 від 05.10.2007 року.
В судовому засіданні 23.06.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Як вбачається із змісту заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ВіК" від 22.06.2009 року, відповідач позов визнає повністю.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
05.10.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопостач" (надалі - поклажодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВіК" (надалі - зберігач) укладено договір зберігання №05-10/07 (надалі - договір №05-10/07 від 05.10.2007 року).
Відповідно до умов договору №05-10/07 від 05.10.2007 року зберігач зобов'язується безоплатно зберігати передане поклажодавцем насіння соняшнику в загальній кількості 132320 кг. (надалі - майно) і повернути його поклажодавцеві в схоронності.
Згідно пункту 3.2. договору №05-10/07 від 05.10.2007 року в разі неможливості зберігачем повернути майно (в результаті його знищення, пошкодження тощо) поклажодавцеві у визначені договором строки, зберігач зобов'язується сплатити на користь поклажодавця вартість майна із розрахунку його вартості на момент пред'явлення вимоги про повернення.
Пунктом 6.1. договору №05-10/07 від 05.10.2007 року передбачено, що він набирає сили з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем передано, а відповідачем прийнято обумовлене майно на зберігання, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 05.10.2007 року (а.с. 20).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопостач" 18.12.2008 року направлено товариству з обмеженою відповідальністю "ВіК" листа №32/08, яким повідомлено відповідача про припинення 31.12.2008 року дії договору №05-10/07 від 05.10.2007 року та повернення майна поклажодавцеві не пізніше п'яти днів з дня його припинення (а.с. 21).
Листом від 19.01.2009 року відповідач повідомив позивача про неможливість повернення переданого на зберігання майна (а.с. 22).
Враховуючи положення п. 3.2. договору №05-10/07 від 05.10.2007 року, позивачем направлено відповідачу претензію №30/01-09 від 30.01.2009 року з пропозицією перерахувати на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопостач" вартість переданого та не повернутого майна в розмірі 203993,77 грн. (а.с. 23). При цьому позивач обраховував вартість насіння соняшника, виходячи із його ціни - 1541,67 грн. за 1 тонну, яка зазначена в акті ТОВ "Зерноторгова компанія" (а.с.25).
У відповідь на зазначену претензію відповідач листом від 27.02.2009 року повідомив позивача про неможливість задовольнити викладені в претензії вимоги у зв'язку з скрутним матеріальним становищем та відсутністю коштів, однак зобов'язався погасити вказану заборгованість до 01.05.2009 року (а.с. 24).
У зв'язку з не погашенням відповідачем боргу в сумі 203993,77 грн. в строк до 01.05.2009 року, позивач звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВіК" на його користь зазначену суму боргу.
Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором зберігання, правовідносини за яким регулюються главою 66 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог статей 936, 938, 949 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Положеннями статей 950, 951 Цивільного кодексу України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
При цьому, господарський суд враховує заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВіК" від 22.06.2009 року, згідно якої відповідач позов визнає повністю. Оскільки ця заява підписана уповноваженою особою, такі дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтересів інших осіб, господарський суд у зв'язку з визнанням відповідачем позову на підставі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.
З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВіК" на користь позивача заборгованості в розмірі 203993,77 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВіК" (Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Велика Виска, вул. Леніна, 51, ідентифікаційний код 30665199) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопостач" (м.Кіровоград, вул. Г.Сталінграда, 6/13, ідентифікаційний код 20659623) - 203993,77 грн. боргу, а також 2040,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя О.Б. Шевчук
Дата підписання рішення - 26.06.2009 р.
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2009 |
Оприлюднено | 11.07.2009 |
Номер документу | 4023766 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Шевчук О.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні